Найбільші тварини у світі спростували популярну еволюційну гіпотезу: народжують більше самок

Згідно з новим дослідженням, проведеним командою з Вашингтонського університету, у матерів вусатих китів з більшою ймовірністю народжуються самки, ніж самці. Така статистика суперечить популярній еволюційній гіпотезі, згідно з якою сильні ссавці отримують більше користі від народження самців, пише PHYS.org.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Популярна еволюційна гіпотеза

Ще в 1973 році Роберт Тріверс і Ден Віллард припустили, що здорові самки ссавців можуть підвищити шанси на народження онуків, народжуючи самців. Передбачалося, що великі й сильні матері виховують великих і сильних дитинчат, здатних конкурувати з іншими самцями за партнерів.

Згідно з цією гіпотезою, пристосованість самок має менше значення. Дослідження, що підтверджують цю гіпотезу, були зосереджені на наземних ссавцях, таких як олені й лосі, і часто охоплювали лише кілька десятків або сотень особин.

Тепер учені перевірили цю гіпотезу і виявили щось цікаве.

Еволюція вусатих китів зовсім не така проста

У новому дослідженні команда з Вашингтонського університету перевірила гіпотезу на морських ссавцях, порівнявши довжину тіла і стать плода у більш ніж 100 000 вусатих китів. Вони виявили, що співвідношення статей у плода схиляється на користь самок, що призводить до більш тривалого, а отже, і більш сприятливого розвитку у смугастиків. Зазначимо, що смугастики — переважна родина вусатих китів, включно з горбатими та синіми китами. Результати показують, що самки отримують більше користі від спадкової пристосованості, ніж самці.

Кити часто розмножуються далеко від джерел їжі, а виношування і догляд за дитинчатами вимотують. Тваринам доводиться покладатися на накопичений жир, щоб підтримувати себе і своїх дитинчат під час і після вагітності.

За словами співавтора дослідження, докторанта Вашингтонського університету, що вивчає кількісну екологію та управління ресурсами Зої Ренд, вони з колегами хотіли з'ясувати, від чого вусаті кити отримають більше користі — від народження самців чи самок? Щоб відповісти на це запитання, дослідники звернулися до історичних даних про китобійний промисел.

Ще на початку 1900-х років, коли люди масово полювали на китів, група з Норвегії почала збирати дані про свою здобич. Ця практика була закріплена в законі, який зобов'язував усіх норвезьких мисливців реєструвати довжину, стать і стадію вагітності кита, а також стать і розмір плода. У 1930-х роках норвезьке правило стало міжнародним. На щастя, міжнародна китобійна комісія заборонила китобійний промисел 1986 року, щоб скоротити популяцію, яка швидко скорочується. Але у вчених залишився величезний набір даних із сотнями тисяч точок. У 2023 році професор Школи водних і риболовецьких наук Вашингтонського університету Тревор Бранч створив інтерактивну карту, що відображає розподіл китів на основі цих даних.

Пізніше ці дані надали можливість вивчити співвідношення статей у плодів морських ссавців. Експерти стверджують, що деякі тварини можуть впливати на стать свого потомства відразу після зачаття. Ніхто достеменно не знає, як це працює у ссавців, але адаптація співвідношення статей залежно від фізичних або екологічних умов вважається корисною.

Вчені вважають, що для ссавців це, ймовірно, занадто складно, але комахи, такі як бджоли й мурахи, здатні контролювати своє потомство. У результаті вчені вважають, що ссавці також можуть мати певний контроль.

Кити контролюють стать свого потомства

Під час дослідження вчені змоделювали залежність довжини тіла матері від статі потомства. Вони включали сім видів китів із сімейства смугастиків, що загалом становило понад 100 000 особин.

Якби гіпотеза Тріверса-Вілларда була правильною, дослідники б спостерігали невелике збільшення числа самців у міру збільшення довжини тіла матері. Замість цього вчені спостерігали тенденцію до зниження, що вказує на те, що у більших матерів насправді народжувалося менше самців. Результати дещо різнилися залежно від виду: у довших самок горбатих китів імовірність народження самок була на 77% вищою, а у сейвалів ця ймовірність зросла до 99%.

Але чому це так? Існує кілька можливих пояснень, чому нові дані спростовують гіпотезу Тріверса-Вілларда. Деякі самці китів конкурують за самок, але конкуренція може бути не настільки значущим фактором. Більш важливим фактором є розмір самки, оскільки дрібнішим особинам, ймовірно, буде складніше розмножуватися і вирощувати здорове потомство. З іншого боку, у більших самок народжується більше велике потомство, що виростає у більших матерів з високим репродуктивним потенціалом. Для матерів вусатих китів вкладення енергії в самок — найкращий спосіб забезпечити покоління онуків.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як китам вдається співати пісні під водою.

Раніше Фокус писав про те, що вчені вперше зняли найінтимніші моменти життя китів.