Покарання за думку: до Ради тягнуть скандальний законопроєкт 14057 — топкорупціонерів не можна буде чіпати

21 вересня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14057, який передбачає масштабні зміни в Цивільному кодексі України. Документ одразу викликав критику з боку журналістської спільноти та правозахисників і став предметом гострих дискусій.

На їхню думку, ухвалення законопроєкту призведе до цензури, самоцензури й масових судових процесів проти медіа, що фактично заблокує незалежні журналістські розслідування в Україні.

Що відомо про скандальний законопроєкт, хто його критикує, а хто «тягне» до Верховної Ради — розповідає ТСН.ua.

Законопроєкт №14057: що пропонують депутати та чому журналісти б’ють на сполох

Законопроєкт №14057 21 вересня зареєструвала група народних депутатів. Він має назву «Проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги другої».

Він передбачає внесення змін до понад 50 законів, зокрема Сімейного кодексу, ЦПК, Податкового кодексу, законів у сфері охорони здоров’я, цифрової економіки, освіти, авторського права, захисту персональних даних та інституційного інвестування.

Серед ініціаторів документу — десятки прізвищ. Серед них — голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, народний депутат від «Слуги народу» Олександр Корнієнко, заступник голови ВР Олена Кондратюк, нардеп і брат голови ВР Микола Стефанчук, нардеп від «Слуги народу» Федір Веніславський та інші.

У пояснювальній записці до законопроєкту стверджується, що його ухвалення дасть змогу створити в Україні сучасну та прогресивну систему захисту особистих немайнових прав, що відповідатиме європейським стандартам:

«Це забезпечить: надання фізичним та юридичним особам дієвих правових інструментів для захисту особистих прав в умовах сучасних інформаційних і технологічних викликів; підвищення рівня правової визначеності та передбачуваності у чутливих сферах суспільних відносин (медицина, мережа Інтернет, персональні дані тощо); створення сприятливого правового клімату для розвитку інформаційного суспільства та цифрової економіки; виконання міжнародних зобов’язань України у сфері захисту прав людини та подальшу гармонізацію національного законодавства з європейськими стандартами».

Водночас українські журналісти-розслідувачі б’ють на сполох, адже законопроєкт може суттєво посилити юридичну відповідальність за критичні публікації та поставити під загрозу саме існування журналістських розслідувань в Україні.

«Покарання за думку» та право на видалення інформації

Журналісти звертають увагу, що в документі пропонується автоматично визнавати недостовірною будь-яку інформацію, яка не підтверджена обвинувальним вироком суду. Також законопроєкт дозволяє карати навіть за суб’єктивні оцінні судження.

«Пропонують навіть дозволити вимагати компенсацій за критику, якщо фігуранту не сподобався тон публікації», — прокоментував проєкт журналістських розслідувань Bihus.Info.

Окремий блок змін стосується так званого «права на забуття». Депутати пропонують видаляти будь-яку інформацію, якщо вона вважається неактуальною чи такою, що втратила суспільний інтерес. Водночас чітких визначень цих категорій у законопроєкті немає.

«Ухвалення цих змін може призвести до видалення будь-якої інформації, зокрема абсолютно достовірної», — наголошують журналісти.

Основні зміни законопроєкту №14057

Журналісти і правозахисники наголошують на трьох основних кричущих змінах у законопроєкті:

• Пункт про вирок

Згідно з законопроєктом недостовірною вважатиметься будь-яка інформація, яка порушує презумпцію невинуватості, доки вину особи не доведено обвинувальним вироком суду.

Це може призвести до нескінченних судових процесів і блокування публікацій про зловживання, які роками не отримують вироку.

• Про моральну шкоду

Депутати пропонують дозволити стягувати компенсацію навіть за оцінні судження, якщо вони нібито принижують гідність.

«Якщо оціночні судження висловлено у формі, що принижує гідність, честь, репутацію, на особу, яка їх поширила, може бути покладено обов’язок щодо компенсації моральної шкоди», — йдеться у законопроєкті.

Експерти наголошують, що це відкриває шлях до позовів проти журналістів за будь-яку критику.

• Про право на забуття

Згідно з законопроєктом, громадяни також зможуть вимагати видалення або блокування інформації про себе, якщо вона «неактуальна» чи «втратила суспільний інтерес».

«Фізична особа може вимагати від володільця та/або розпорядника персональних даних вилучення, знищення інформації про себе із загальнодоступних джерел, а від операторів пошукових систем — припинення видачі посилань на таку інформацію за її іменем, якщо така інформація є недостовірною, неактуальною, неповною, отримана, зберігається, обробляється неправомірно або втратила суспільний інтерес, а її подальше поширення завдає шкоди особистим правам такої особи», — пропонують депутати у законопроєкті.

Журналісти застерігають, що ці розмиті формулювання можуть дозволити стирати навіть достовірні матеріали.

Ризики для свободи слова

В Інституті масової інформації (ІМІ) зазначають, що законопроєкт несе реальну загрозу цензури. Зокрема він передбачає можливість попередньої заборони публікацій, що суперечить ст. 10 Конвенції з прав людини.

Документ також дозволяє блокувати доступ до матеріалів онлайн-медіа, що, на думку експертів, може спричинити зловживання судами з боку чиновників чи корпорацій.

Крім того, законопроєкт розширює право на відповідь і спростування: будь-яка згадка в медіа про особу дає їй право вимагати власної публікації у відповідь.

«Це безсумнівно знищить редакційний контроль, професійні стандарти журналістики і перетворить медіа просто в підставки для мікрофонів«, — вважає директорка ІМІ Оксана Романюк.

Водночас юрист ІМІ Володимир Зеленчук вважає, що ці зміни лише посилюють позиції чиновників та топкорупціонерів, які зловживають судами для тиску на журналістів. Багато хто з них рідко отримує вироки суду, а тому якісні журналістські розслідування теж можуть опинитися під загрозою, зазначив він.

Позиція Стефанчука

Спікер парламенту Руслан Стефанчук раніше заявив, що законопроєкти №14056 і №14057 «спрямовані на осучаснення Цивільного кодексу».

«Після скасування Господарського кодексу ми разом із великою групою науковців і практиків напрацювали пропозиції для оновлення Цивільного кодексу України, щоб зробити його справжнім «супермаркетом» правових можливостей для кожного українця», — написав Стефанчук.

За його словами, документи оновлювали з урахуванням європейських стандартів.

Після критики законопроєкту 24 вересня Руслан Стефанчук заявив, що документ не спрямований проти медіа, а має на меті оновити Цивільний кодекс у сфері захисту особистих прав людини.

Він написав спростування до основних закидів журналістів і правозахисників. Стефанчук стверджує, що:

• нових обов’язків чи санкцій для журналістів не впроваджується;

• норми про спростування, право на відповідь, презумпцію невинуватості, блокування сайтів чи «примусове вибачення» вже існують у законодавстві, а зміни лише уточнюють їх;

• «право на забуття» запроваджується відповідно до євроінтеграційних зобов’язань і діятиме з урахуванням суспільного інтересу;

• компенсація за приниження честі чи репутації передбачена вже понад 20 років.

Стефанчук вважає, що законопроєкт не обмежує свободу слова, а навпаки створює сучасні механізми захисту прав людини.

Він пропонує провести публічну зустріч із журналістами й експертами, щоб доопрацювати норми та знайти ефективні рішення.

Що кажуть у Верховній Раді

Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин (фракція «Голос») 24 вересня визнав, що припустився помилки, підписавши законопроєкт №14057 без достатньої експертизи з боку медіаюристів. Після критики від Bihus.Info він відкликав свій підпис під документом.

За його словами, у законопроєкті немає положень, спрямованих виключно проти журналістів, але кілька статей справді можуть створювати ризики для медіа.

«Як тільки були публічно озвучені критичні норми, я повідомив про це Руслана (Стефанчука — Ред.) і він погодився на зустріч з критиками проєкту. Це сильна позиція відкритості, яку було підтримано критиками. Бо метою є справді втілення європейських та цивілізованих норм, а не введення «покарання за критику», — написав нардеп.

Нардеп від «Європейської солідарності» Микола Княжицький, який є одним із підписантів законопроєкту, після критики заявив, що документ буде доопрацьовуватися.

«Законопроєкт №14057 в частині захисту інформації виписаний досить посередньо — тобто так само, як і більшість законопроєктів на стадії реєстрації. Але саме для того й існує процедура доопрацювання… Законопроєкт приводить до сучасних стандартів Книгу другу Цивільного кодексу, яка регулює немайнові права… На цій стадії важливі не деталі, а закладений принцип, і він правильний: оновити Цивільний кодекс», — написав Княжицький.

Із тим, що законопроєкт — це ще одна спроба впровадження цензури погодилася і скандальна нардепка від «Слуги народу» Мар’яна Безугла. Варто зазначити, що вона не є однією з ініціаторів документу.

«Але в мене більше викликає подив, що автори — керівництво ВРУ (Стефанчук, Корнієнко, Кондратюк), брат Стефанчука і Камельчук. Як він опинився у компанії трьох шановних керівників Верховної Ради? Чому вони подали такий законопроєкт? Якась суцільна детективна історія», — написала Безугла.

Вона закликала депутатів не голосувати за законопроєкт.

До критики документу долучився і нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. Він назвав його «ганебним».

«Наприклад, там є такі норми: якщо інформація не закріплена в судовому вироку, то її не можна публікувати. Розшифровую: якщо корупціонера судять за корупцію, то журналісту не можна про це писати, поки корупціонера не засудять. Тим часом суди можуть тривати не один місяць», — написав Гончаренко.

Квітковий ведмідь з троянд / © скриншот з відео Катерина Нікітіна / © instagram.com/nikitkinna Вибух / © Associated Press Що можна виносити зі шведського столу / © unsplash.com