Парламентські вибори у Молдові. Чи вдасться нашим сусідам зберегти курс на Європу?

28 вересня в Молдові відбудуться парламентські вибори. Громадяни обиратимуть не лише склад законодавчого органу, а й зовнішній курс країни на майбутнє.

З 2021 року вся повнота влади в Молдові перебувала в руках президентки Маї Санду та її політичної партії «Дія і Солідарність» (PAS), яка мала монобільшість у парламенті. Це дозволило Санду та її політичній команді самостійно ухвалювати рішення та йти шляхом реформ і зближення з Європейським Союзом. Однак Молдова є парламентською республікою, тож саме ці вибори стануть для правлячої партії та президентки тестом на популярність і визначать, чи збережеться в країні проєвропейський курс.

Ключові політичні гравці та тенденції виборчої кампанії

Опитування, опубліковане 3 вересня 2025 року, свідчить, що перед виборами молдован найбільше хвилюють такі проблеми: висока вартість життя (38%), високі витрати на енергоносії (30%), низькі зарплати (27%), війна Росії проти України (24%), низькі пенсії (20%) та корупція (20%).

Усі ці теми активно використовують у дуже конкурентній виборчій кампанії. Основними політичними гравцями на прийдешніх виборах є такі ключові політичні групи: 

• правляча партія «Дія і Солідарність» (PAS) на чолі з президенткою Маєю Санду;
• «Патріотичний виборчий блок» на чолі з президентом Молдови у 2016-2020 роках Ігорем Додоном;
• «Наша партія» Ренато Усатого;
• Блок «Альтернатива», який об’єднав мера Кишинева Іона Чебана та колишнього висуванця соціалістів Александра Стояногло.  

Результати соціологічних опитувань демонструють, що партії PAS навряд чи вдасться зберегти монобільшість, а після виборів розпочнеться обговорення можливого формату коаліції. «Патріотичний виборчий блок», до якого входять представники Соціалістичної та Комуністичної партій, партії «Серце Молдови» та «Майбутнє Молдови», взяв на себе публічне зобов’язання не вступати в коаліцію з PAS (яких обізвали «жовтою чумою Молдови»). Раніше, у 2014 році, голова партії соціалістів Ігор Додон закликав молдован бойкотувати референдум щодо євроінтеграції країни. Він заявляв, що участь громадян у референдумі та проєвропейський курс країни в цілому можуть призвести до «втрати державності та початку війни». Партія соціалістів підтримує нейтральний статус Молдови і виступає проти будь-яких спільних військових навчань із країнами НАТО (Ігор Додон навіть пропонував законодавчо заборонити їх), а «Патріотичний блок» просуває «стратегічне партнерство» Молдови та РФ. 

Натомість «Альтернатива» й «Наша партія» утрималися від обіцянок не формувати коаліції з PAS, намагаючись позиціонувати себе як партії, що мають намір розвивати відносини і з РФ, і з ЄС та не наполягаючи на «нейтральності» Молдови. 

Парламентська виборча кампанія в Молдові супроводжується посиленням поляризації суспільства, зокрема в питаннях, які стосуються євроінтеграції, ставлення до ЛГБТ-спільноти, незалежності релігійних організацій Молдови від Москви. У результаті відбувається ерозія довіри до чесності виборчого процесу та результатів виборів (через судову заборону окремих партій, пов’язаних із РФ, та питання діаспори – частина суспільства вважає, що молдавани за кордоном не мають права вирішувати майбутню долю країни). Крім того, опозиція активно критикує чинну владу й виступає проти діяльності в країні міжнародних грантових організацій. 

Євроінтеграція під загрозою?

У жовтні 2024 року у Молдові відбувся референдум щодо зміни законодавства задля вступу в ЄС – 50,35% виборців проголосували за зближення з Європейським Союзом, а ще 49,65% виступили проти.

Нині підтримка проєвропейського і проросійського курсів зберігається приблизно на тому самому рівні. Так, опитування Watchdog та CBS, опубліковане у вересні 2025 року, демонструє: якби референдум про приєднання Молдови до ЄС відбувся наступної неділі, то 51,7% проголосували б за вступ, 27,5% – проти, а ще 15% – не визначилися. Коли ж ідеться про референдум щодо вступу Молдови до Євразійського економічного союзу (Росія, Білорусь, Казахстан), то якби він відбувся наступної неділі, 41,2% проголосували би проти, а 32,2% – за. Більшість опитаних громадян Молдови (51,2%) не підтримують вступу країни до НАТО. Ще 24% його підтримують, 19% ще не визначилися.

Водночас тема євроінтеграції активно фігурує в передвиборчій кампанії. Так, президентка країни Мая Санду наголошує, що «інтеграція в ЄС – єдиний спосіб для Молдови вижити як демократії» в умовах, коли РФ намагається впливати на внутрішньополітичні процеси та результати виборів. Ключовий передвиборчий меседж Санду полягає в тому, що голос за її партію буде голосом за подальшу швидку євроінтеграцію: політикиня обіцяє вступ в ЄС до 2028 чи 2030 року. Партія президентки використовує передвиборчий слоган «PAS EU 2028», прямо пов’язуючи партію та вступ у ЄС. Також у передвиборчій риториці PAS лунають заклики не дозволити Москві встановити свою владу у Молдові, щоб згодом та не використала країну як інструмент війни проти України. 4 липня Молдова прийняла свій перший спільний саміт із Європейським Союзом, у межах якого були узгоджені плани щодо інтеграції Молдови в безпекову, політичну, залізничну систему ЄС, а також подальшої гармонізації національного і загальноєвропейського законодавств. Правляча партія PAS позиціонує цей саміт у передвиборчій кампанії як результат своєї роботи. 

Євроінтеграцію Молдови активно підтримують і румунські політики. Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що проросійський уряд у Молдові може дестабілізувати весь регіон, дозволивши російським військам увійти в Придністров’я й ескалювати вже наявний конфлікт. Дан відзначив, що він не має права закликати громадян Молдови проголосувати за конкретну партію, але, на його думку, було б «гріхом відмовитись від євроінтеграції, особливо в умовах, коли Молдова має шанс приєднатися до ЄС у 2028 році». Цю позицію підтримує і президент Румунії у 2004–2014 роках Траян Бесеску, – він вважає, що проросійський уряд у Молдові буде загрозою для безпеки кордонів Молдови, а молдавська діаспора (насамперед 1 мільйон молдован, які живуть у країнах ЄС) має допомогти зберегти проєвропейський курс країни на парламентських виборах.

Євроінтеграція Молдови тісно пов’язана з Україною і розпочалася після початку російського повномасштабного вторгнення. Спільно з Україною у березні 2022 року Молдова подала заявку на вступ до ЄС. Вже в червні 2023-го Європейська Рада надала Україні й Молдові статус країн-кандидатів на вступ в ЄС, а в грудні того ж року була розпочата процедура переговорів про вступ. Оскільки Україна і Молдова об’єднані у своєму інтеграційному треку, для обох країн виникла проблема блокування початку перемовин Угорщиною. Депутати Європарламенту, зокрема голова Комітету асоціації ЄС-Молдова Зіґфрід Мурешан (Румунія) висунув пропозицію відкрити перший кластер перемовин для Молдови ще у вересні, до парламентських виборів. Це, на його думку, має допомогти спростувати тезу РФ та проросійських політиків про те, що «в ЄС ніхто не чекає на Молдову і шлях країни до ЄС заблокований». Через блокування Угорщиною української заявки все частіше лунають пропозиції розділити треки Молдови й України, але віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка зазначив, що подібне розділення свідчило б про відсутність одностайності в ЄС та суперечило б засадничим принципам організації.

Адмінресурс та іноземне втручання

Влада Молдови заявляє, що РФ реалізує масштабну кампанію втручання в парламентські вибори – подібно до того, як у 2024 році Росія втручалася в президентські вибори та референдум. Опозиція, насамперед «Патріотичний виборчий блок» на чолі з Ігорем Додоном, стверджують що Санду і PAS використовують «російську загрозу», щоб обмежити свободу слова та діяльність політичних партій. РФ називає заяви про втручання у вибори Молдови «доказом диктатури Санду» та політичним переслідуванням опозиції. В цілому іноземне втручання можна звести до використання мережі інтернет-ботів для дезінформаційних кампаній, фінансування Росією молдовських політичних партій, кібератак на органи адміністрування виборів, діяльності мережі підкупу виборців. Зокрема, в липні-вересні 2025 року TikTok видалив більше 4 тис. дописів, які порушували правила чесності виборів чи які були створені за допомогою ШІ. 

Намагаючись обмежити вплив проросійських сил, зокрема політика й олігарха Ілона Шора, який є фігурантом розслідування про мережу підкупу на виборах 2024 року, ЦВК Молдови не допустила до участі в парламентських виборах Блок «Перемога», що складається з чотирьох партій: «Відродження», «Шанс», «Перемога» та «Альтернативна сила порятунку Молдови». Цей блок був створений на з’їзді партій у Москві у квітні 2024 року. Згодом, 6 липня 2025 року, у Москві відбувся ще один з'їзд блоку, на якому Шор заявив, що, на його думку, «єдиний порятунок» для Молдови – це «союз» із Росією.

Протягом 2025 року у Молдові за продаж голосу на президентських виборах оштрафували понад 6 тис. людей. Намагаючись запобігти подібним порушенням на парламентських виборах, влада Молдови посилила відповідальність – тепер за подібні порушення каратимуть тюремним строком до 5 років. Однак спікер Народного Собранія (законодавчий орган автономії Гагаузія) Дмітрій Константінов заявив, що після парламентських виборів розслідування електоральної корупції та підкупу на виборах будуть припинені, тож людям не варто боятися: «Немає нічого незаконного в тому, щоб брати гроші від наших друзів із Росії».

Крім цього, офіційні особи РФ беруть участь у дезінформаційних кампаніях щодо виборів у Молдові. У липні спікерка Міністерства іноземних справ РФ Марія Захарова поширила ШІ-відео, на якому голова ЦВК Молдови Анжеліка Карман нібито підтримує втручання Франції в молдовські вибори. Цей наратив проросійські діячі просувають як «доказ» того, що Молдова не є самостійною країною і перебуває під «зовнішнім управлінням».

Однак незалежні організації спостереження за виборами відзначають, що й партія влади PAS теж використовує своє становище для впливу на виборців. Так, із 22 липня до 10 вересня 2025 року Promo-Lex зафіксувала понад 90 випадків використання адміністративного ресурсу під час виборчої кампанії та в міжвиборчий період. Здебільшого йдеться про представників PAS, які проводили агітаційні заходи під час свого робочого дня як державні службовці.

Результати парламентських виборів у Молдові та формування коаліції в парламенті країни визначать, чи продовжать Україна та Молдова спільний шлях європейської інтеграції та чи матиме Україна підтримку молдовської влади й надалі.

Катерина Міхалевська, аналітикиня Громадянської мережі «Опора»