Пенсійне майбутнє України: чи вистачить грошей, якщо молодь виїжджає за кордон

Дозвіл чоловікам віком 18-22 роки вільно виїжджати за кордон під час воєнного стану спричинив ажіотаж як серед молоді, так іроботодавців в Україні. Експерти пояснили, чи дійсно відтік робочої сили цієї хвилі позначиться на бюджеті та унеможливить підвищення соціальних стандартів у майбутньому.

Дозвіл на виїзд молоді за кордон: чи слід бити на сполох 

У Держприкордонслужбі не фіксують масового виїзду чоловіків віком 18-22 років з країни після зміни правил перетину кордону. Про це вкотре наголосив речник ДПСУ Андрій Демченко: "Суттєвого збільшення, масового напливу на пасажиропотік ця категорія не несе".

Ба більше, за словами речника, чоловіки перетинають кордон і на в'їзд до України.

Президент України Володимир Зеленський водночас пояснив причини та логіку рішення дозволити чоловікам віком 18-22 роки вільно виїжджати за кордон.

“Наша ж мета полягає в тому, щоб старші класи українських шкіл не залишилися порожніми, щоб хлопці могли закінчити навчання в Україні та вступити до українських університетів”, - сказав Зеленський під час зустрічі із журналістами 20 вересня.

Тим часом керівники бізнесу та окремі роботодавці зафіксували велику кількість звільнень молоді, про що Фокусписав раніше. Те, що нинішня ситуація позначиться на ринку праці, наповненні бюджету, мобілізаційному ресурсі та демографії - безперечно.

Втрата молодих кадрів та дефіцит робочої сили: що кажуть експерти

За словами економіста, керівника Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, виїзд чоловіків віком 18-22 не стане настільки серйозною загрозою для бюджету та Пенсійного фонду України, як, наприклад для мобілізаційного ресурсу, зокрема через загальний дефіцит молоді цієї вікової групи і до війни.

“До активної фази бойових дій загальна кількість працездатного населення була на рівні 17-18,5 млн. Після виїзду за кордон понад 7,2-7,5 млн українців, ми втратили бизько 4 млн робочих рук. Нині залишилося 13-13,5 млн осіб працездатного віку”, - пояснює економіст.

За словами Пендзина, особливо гострою є проблема у віковій категорії 18-24 років. Адже це покоління припало на так звану “демографічну яму” кінця 1990-х - початку 2000-х, коли рівень народжуваності в країні суттєво впав. Зараз у цій віковій групі - лише приблизно 1,2 млн осіб, що значно менше від старших когорт (у групі 30-35 років - близько 2–2,5 млн).

Із економістом погоджується директор консалтингової компанії "Михайлов та Партнери" Віталій Михайлов. Він відзначає великий дефіцит робочої сили в Україні впродовж усього воєнного періоду, ба більше, як жінок, так і чоловіків не лише віком 18-22 років. Проте саме молоді, яка народилася у 90-х, завжди не вистачало.

“По-перше, така категорія завжди була дефіцитною, адже демографічна ситуація склалася таким чином, що 20 років тому народжувалося менше дітей, Тож сьогодні їх менше приходить на ринок праці. Врахуйте, що частина молоді, яка виїхала за кордон у підлітковому віці, зараз не повертається до України, тож вітчизняний ринок праці її втратив”, - додав Михайлов.

Чи посилить відкритий кордон тренд на дефіцит молоді в Україні? За словами президента, нові правила навпаки надають більше шансів на повернення молодіі: “На наш погляд, діти, які закінчують школу в Україні, мають більше шансів, якщо вони поїдуть, повернутися. Діти, які закінчують школу і університет в Україні, мають ще більше шансів. Діти, які закінчують школу за кордоном, мають менше шансів повернутися потім в Україну”.

Звідки гроші: хто реально наповнює Пенсійний фонд України

Зазначимо, що в ухваленому Кабміном проєкті держбюджету на 2026 рік, пріоритетами визначено як підвищення пенсій, так і підтримка соціальних програм. А саме, видатки на пенсійне забезпечення 2026 року заплановані на рівні 1 трлн 27 млрд грн, що на 123,4 млрд грн більше, ніж 2025-го. Водночас у соціальній сфері передбачено 467,1 млрд грн, на 45,3 млрд грн більше за поточний рік.

Вперше окремо виділено 24,5 млрд грн на демографічні програми, зокрема, допологову допомогу, одноразові виплати при народженні дитини та підтримку для догляду за дитиною до року.

На запитання Фокусу, за чий рахунок, окрім міжнародної допомоги, відбудуться ці нововведення, експерти назвали основне джерело наповнення бюджету. І це не працівники-чоловіки віком 18-22 років.

За оцінками Олега Пендзина, загальна чисельність 18-24-річних хлопців становить близько 1,2 млн осіб. Якщо взяти до уваги інформацію ДПСУ про відсутність масового виїзду молодих чоловіків, а також обмеження процесу іншими факторами (наявність військово-облікових документів тощо), то бити на сполох через відтік молодих чоловіків зарано.

Щодо наповнення Пенсійного фонду України, воно формується переважно за рахунок єдиного соціального внеску (ЄСВ), сплаченого легально працюючими громадянами, перш за все військовослужбовцями та мобілізованими. Вони отримують заробітну плату, з якої 29% йде до Пенсійного фонду, і саме ці внески забезпечують виплату пенсій тим, хто вийшов на пенсію за віком.

“Основне джерело наповнення Пенсійного фонду - єдиний соціальний внесок - із 13-13,5 млн працездатних українців сплачують 9,5 млн”, - каже економіст Олег Пендзин.

“Спеціальні пенсії для державних службовців, суддів, прокурорів та військових сплачуються безпосередньо з державного бюджету, а не з Пенсійного фонду. Тому навіть якщо частина молодих чоловіків 18–24 років вирушить за кордон, це не матиме суттєвого впливу на фінансування Пенсійного фонду”, - пояснив він.

Тож, основним фактором стабільності соціальних виплат є легальна зайнятість працездатного населення та сплата ЄСВ в Україні, а демографічні виклики і частковий виїзд молоді поки що не створюють загрози для пенсіонерів. Бізнес, який продовжує сплачувати податки, залишається ключовим джерелом наповнення державного бюджету і Пенсійного фонду, навіть у складних умовах війни та демографічного спаду.

Раніше Фокус вжеаналізував ситуацію із виїздом чоловіків 18-22 років на тлі зрослих випадків звільнень молоді після 28 серпня.