У Києві презентували Концепцію Містобудівного кодексу України, яка має стати альтернативою скандальній містобудівній реформі

У Києві відбулося публічне обговорення робочої версії  Концепції Містобудівного кодексу України, який має стати альтернативою скандальному законопроєкту про «містобудівну реформу» №5655, ухваленому парламентом у 2023 році, але так і не підписаним президентом Володимиром Зеленським.

Концепція охоплює такі аспекти містобудування, як просторове планування, проєктування, будівництво, експлуатацію, ліквідацію об’єктів, землеустрій, реставрацію, екологію, пам’яткоохоронну діяльність, транспорт і цивільний захист.

Автори заявляють, що основним її принципом є «людиноцентричність» та дотримання балансу інтересів і європейських стандартів. Кодекс має сприяти відбудові України за принципом «краще, ніж було», з врахуванням втрати 13% житла через війну, демографічну кризу та нестачу фахівців.

Голова Робочої групи, народна депутатка Ганна Бондар,  яка презентувала  основні положення Концепції, заявила, що головна мета документа —  знайти баланс інтересів між мешканцями, експертами, будівельним бізнесом,  місцевою владою та державою.

«Ми хочемо створити систему, де не перемагає сильніший, а враховується голос громади. Це шлях до справедливого будівництва і гармонійного розвитку територій», - заявила вона.

За словами депутатки, Містобудівний кодекс завершує процес децентралізації та має повернути права, повноваження і відповідальність містам, які зможуть встановлювати власні правила забудови в межах однакових для всіх норм будівництва

Документ передбачає гнучке планування, захист авторських прав, страхування професійних ризиків, розвиток саморегулівних організацій і конкурсних практик. Особливу увагу приділено відновленню культурної спадщини, пошкодженої російською агресією, та циркулярній економіці. Окремим акцентом стали економічні механізми впровадження Концепції.

Наразі до 1 жовтня 2025 року усі охочі можуть надіслати свої пропозиції до робочої версії Концепції на адресу: building.code.ukraine@gmail.com.

Нагадаємо, після ухвалення скандального законопроєкту у 2023 році уряд планував винести на обговорення та підготував до голосування постанову, яка по суті дублювала норми скандального законопроєкту №5655, який розкритикували в тому числі Європарламент та Єврокомісія. Після розголосу постанову відклали.

Як зазначав в інтерв’ю ZN.UA редакторці відділу внутрішньої політики Інні Ведерніковій віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба, в Україні проєктант будівництва є замовником експертизи і додатковий тендер на її закупівлю не проводиться. При цьому всі давно звикли, що експертизу можна купити, а голова Агентства відновлення отримує та підписує проєкт, абсолютно не знаючи, що там усередині та хто й скільки на ньому заробить.

Чому за кожним скандалом із забудовою обов’язково стоїть архітектор або інженер-проєктувальник, який поставив свій підпис там, де цього не можна було робити? Чи потрібно нагадувати, що це вигідно великим забудовникам, які й оплачують «послуги» архітекторів? Аналітик Георгій Могильний у статті «Архітектори та відбудова. Як влада маніпулює й чому реально не прибирає корупційних ризиків?» проаналізував, як маніпулюють питанням саме ролі архітекторів у відновленні та як Мінінфраструктури свідомо не напрацьовує необхідної політики для прозорої відбудови.