У НАТО наростають розбіжності щодо відповіді на провокації Росії в повітряному просторі країн Альянсу

Серед союзників по НАТО спостерігається дедалі більше розбіжностей щодо відповіді на порушення Росією повітряного простору країн, що входять до Альянсу. Особливо розбіжності посилилися останніми днями і навіть годинами на тлі посилення провокацій Кремля, повідомляє 24 вересня Bloomberg.

У вівторок увечері Німеччина попередила про ризики збиття російських літаків, тоді як президент США Дональд Трамп практично одночасно продемонстрував готовність до агресивнішої позиції, яку підтримали Польща і країни Балтії. Напередодні, в понеділок, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск пригрозив збивати літаки, що становлять загрозу безпеці, і заявив, що ця політика "не підлягає обговоренню".

Ці обміни думками виявляють тривожні розбіжності всередині Альянсу, поки Путін випробовує його рішучість. Серія інцидентів, у яких російські літаки перетинали повітряний простір союзників по НАТО, викликала занепокоєння на східному фланзі альянсу і за його межами.

Зокрема, Естонія зажадала проведення екстрених засідань НАТО і Ради Безпеки ООН після того, як минулої п'ятниці три російські винищувачі провели 12 хвилин у повітряному просторі країни над Фінською затокою. Інцидент стався всього через кілька тижнів після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі та Румунії.

У сукупності ці події посилюють тиск на Організацію Північноатлантичного договору, вимагаючи від неї сформулювати переконливу відповідь. Без чіткого плану дій альянсу буде складно підтримувати надійний потенціал стримування.

Однак, на відміну від низки партнерів, Німеччина закликає до обережного підходу. Міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що союзники по НАТО ризикують потрапити в "ескалаційну пастку" Путіна, якщо відкриють вогонь по російських літаках.

"Недбалі вимоги щось збити з неба або влаштувати якусь вражаючу демонстрацію сили зараз не приносять користі", — сказав він у вівторок увечері на прес-конференції в Берліні разом зі своїм шведським колегою Полом Йонсоном. "Холоднокровність — це не боягузтво і не страх, а відповідальність перед своєю країною і за мир у Європі".

Інші союзники вимагають більш рішучої позиції, щоб послати сигнал Кремлю. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс у вівторок закликав НАТО до "демонстрації сили" у відповідь на російські вторгнення.

"Я думаю, що правила ведення бойових дій також необхідно оновити таким чином, щоб у разі продовження дій Росії альтернативою було відкриття вогню", — сказав він в інтерв'ю Bloomberg TV.

Остання подія стала надбанням громадськості сьогодні, 24 вересня, коли військовий літак, що перевозив міністерку оборони Іспанії Маргариту Роблес, зіткнувся з перебоями в роботі GPS на шляху до Литви. Це сталося після того, як у понеділок увечері в аеропорту Копенгагена з'явилися кілька великих безпілотників, що призвело до тимчасового закриття аеропорту.

Свій внесок у дискусію під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку зробив і Трамп. На запитання журналіста, чи підтримує він дії союзників по НАТО щодо знищення російських літаків, Трамп відповів: "Так, підтримую". Однак позиція США, як і раніше, неясна. Трамп відмовився відповісти, чи підтримає Білий дім НАТО, якщо їм буде завдано удару по російських літаках у своєму повітряному просторі, заявивши, що це "залежить від обставин", але "ми дуже твердо стоїмо на боці НАТО".

За кілька годин до коментарів Трампа держсекретар США Марко Рубіо спростував твердження Туска про те, що його країна готова збивати іноземні літаки, які вторгаються на її територію. За словами Рубіо, політика НАТО полягає в перехопленні іноземних літаків, які не атакують, а не в обстрілі.

Президент Фінляндії Александр Стубб закликав союзників "не реагувати надто гостро, але проявити достатньо твердості, оскільки єдине, що розуміє Росія, — це сила", — сказав він в інтерв'ю Bloomberg TV.

Однак Кремль все ж відчуває на собі тиск з боку Трампа, який дедалі голосніше підтримує Україну. У вівторок у соціальних мережах президент США заявив, що, на його думку, Україна — за підтримки Європейського союзу — здатна не тільки дати відсіч, а й повернути всі території, захоплені Росією після вторгнення 2022 року, а можливо, й більше.

"Путін і Росія зіткнулися з ВЕЛИКИМИ економічними проблемами, і зараз саме час для України діяти", — написав Трамп у соціальних мережах.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоган Вадепуль привітав зміну тону Трампа, заявивши в середу в ефірі Deutschlandfunk, що президент США "робить правильні висновки" зі своїх безуспішних спроб підштовхнути Путіна до миру.

Для країни-члена НАТО це означає обережність і прагнення не потрапити в пастку Кремля. "Розрахунок тут зрозумілий, — сказав він в інтерв'ю Handelsblatt. — Спочатку спровокувати союзників по НАТО, а потім, у разі ескалації, застати їх зненацька і дискредитувати організацію".

Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, виступаючи на екстреному засіданні Радбезу ООН з приводу вторгнення російських МіГів до Естонії, заявив, що Росія не здатна жити в мирі зі своїми сусідами, а порушення повітряного простору країн НАТО є ескалацією гібридної війни проти Заходу.

"Ніхто не підтримує ваші спроби завоювати Україну, і ми не будемо залякані. Якщо інша ракета або інший об'єкт увійде в наш повітряний простір, навмисно або випадково, якщо його збили, а уламки впадуть на територію НАТО, не приходьте сюди скаржитися. Вас попередили", — заявив Сікорський.