Україна разом із дронами запустила в Росію багато повітряних куль: як вони посилили атаку

Раніше такого масового застосування таких літальних апаратів росіяни не фіксували. Про це написало російське агентство РБК, посилаючись на джерела, близькі до Міноборони.

Один зі співрозмовників ЗМІ повідомив, що повітряних куль було багато, водночас не озвучив припущень про їхнє призначення або тактико-технічні характеристики. Лише зазначив: "у них немає жодної точності".

Як припускає російське видання Meduza, повітряні кулі могли нести метеозонди або інше обладнання. Як правило, це наповнені гелієм латексні сфери діаметром у кілька метрів на висоті рівня моря, які розширюються, піднімаючись вище.

Такі засоби і російські, і українські війська раніше неодноразово використовували для обману систем протиповітряної оборони (ППО) та радіолокаційних станцій. Кожен радар може відстежувати обмежену кількість об'єктів, для прикладу, зенітно-ракетний комплекс "С-300" одночасно фіксує не більше 65 цілей. Коли таких об'єктів більше, навіть якщо вони нешкідливі — система перевантажується, а ракета або ударний дрон може подолати захист і вразити умовний завод або аеродром.

Крім того, для відстеження цілей система ППО має працювати в активному режимі (тобто увімкнути радари), що дає змогу противнику виявити, де розташовані радіолокаційні засоби за випромінюванням сигналів. Завдяки цій інформації можна побудувати для дронів маршрути через ділянки, які радари не "бачать".

Щоб перевантажувати системи ППО, повітряні кулі обладнуються куточковими відбивачами з металу, що спотворюють і збільшують їхню відбивну поверхню в радіодіапазоні. Зазвичай це тетраедри або октаедри, які відбивають промінь активного радіолокатора строго у зворотному напрямку. Так радари показують повітряні кулі як об'єкти набагато більшого розміру.

Зазвичай повітряні кулі не оснащуються двигунами, а переміщуються разом із потоками повітря. Військові можуть ефективно їх застосовувати лише в тому разі, якщо вітер дме в бік противника. Як показує метеорологічний сервіс Ventusky, у ніч на 23 вересня північно-східний вітер зі швидкістю 9-15 м/c міг спрямувати апарати з гелієм із Чернігівської та Сумської областей України в бік Брянська, Курська, Тули, Рязані та Москви.

У 2024 році писали, як ЗСУ використовують повітряні кулі у війні проти Росії. Судячи з фотографій, опублікованих росіянами, вони несуть боєприпаси і ємності із запальною сумішшю. Крім того, кулі оснащені GPS-трекерами, що показують, де ЗС РФ їх збили. Канадський експерт вважає, що такі засоби не завдають значної шкоди, але створюють багато незручностей, а також збирають важливу інформацію, яка допомагає планувати атаки далекобійних безпілотників.

У травні 2025 року стало відомо, що українська компанія Aerobavovna розробила нову модель аеростатів для ЗСУ. На них розміщують системи радіоелектронної боротьби, розвідки та ретранслятори сигналів для дронів.

У лютому 2023 року російські повітряні кулі виявили в Київській області. Вони несли кутові відбивачі та радіолокаційні станції, щоб вистежувати дорогі засоби ППО України.