5-та річниця катастрофи АН-26 під Чугуєвом: чому досі не покарали винних у трагедії

25 вересня 2020 року о 20:45 поблизу місту Чугуїв розбився літак. На борту перебували семеро членів екіпажу та 20 курсантів третього й четвертого курсів Харківського університету повітряних сил ім. Кожедуба. Авіакатастрофа сталася під час планового навчального польоту підготовки штурманів. Фокус згадав усе, що відомо про цю трагедію.

Авіакатастрофа АН-26 під Чугуєвом: як розбився літак

Повідомлялося, що літак загорівся ще у повітрі й упав вже охоплений вогнем. Двоє курсантів вистрибнули під час зниження, один з них помер в реанімації з опіками 90% тіла, інший вижив. "Швидку", поліцію та ДСНС викликав очевидець, який їхав трасою у Харків і побачив падіння АН-26.

Голова Харківської ОВА Олексій Кучер запевняв, що літаком керували досвідчені пілоти, й він того дня вже виконав п’ять успішних посадок. Міністр оборони Андрій Таран підкреслював, що "все йшло за планом", і за штурвалом сидів інструктор, а курсанти по черзі сідали у крісло поряд з ним. Однак о 20:38 пілот повідомив про відмову лівого двигуна, о 20:40 запросив захід на посадку, о 20:43 пройшов далекий привід, а вже о 20:45 літак розбився.

Зі слів Тарана, відмова одного з двигунів не викликала паніки в інструктора, адже він провів у небі понад 800 годин і був готовий саджати літак на одному двигуні. Сильного вітру або поганої видимості в момент авіакатастрофи не фіксували, а пілот раніше вже соті разів заходив на посадку на аеродром, поряд з яким впав АН-26.

Вже наступного дня на місце трагедії приїхав президент України Володимир Зеленський, який розпорядився зупинити усі польоти з залученням аналогічних літаків до з’ясування причин авіакатастрофи. Також він доручив прем’єру Денису Шмигалю створити комісію для розслідування.

Причина авіакатастрофи АН-26 під Чугуєвом

АН-26, який розбився під Чугуєвом, був 1977 року випуску й літав уже 43 роки. У 2020 році термін його експлуатації був подовжений виробником на два роки, до чергового ремонту залишалися 5000 льотних годин.

У Державному бюро розслідувань заявляли про чотири версії щодо причин авіакатастрофи:

• технічна несправність агрегатів;
• неналежне виконання службових обов'язків екіпажем;
• неналежне виконання службових обов'язків відповідальними за управління польотами;
• неналежне технічне обслуговування літака та підготовка його до польоту.

Міністр оборони зазначав, що, найімовірніше, літак зачепив крилом землю.

Згодом начальник слідчого відділу ДБР Вадим Приймачок оголосив головною причиною трагедії дозвіл на злети конвеєрним способом. Як він пояснив, через екіпаж не зміг своєчасно виявити несправність системи СГР-24, яка свідчила про некоректну роботу лівого двигуна.

За даними слідства, літак злетів з цією несправністю, а для його безпечної посадки керівники польотів не надали жодної практичної допомоги. Водночас екіпаж був недостатньо підготовленим до польотів вночі, і в результаті сталася катастрофа.

З 27 осіб вижив лише один курсант

Як інформували у Міноборони, внаслідок авіакатастрофи загинули семеро членів екіпажу:

• командир загону авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї майор Богдан Кишеня;
• штурман загону авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї капітан Олексій Остапенко;
• другий штурман корабля авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї капітан Дмитро Добреля;
• штурман корабля авіаційного загону пошуково-рятувального забезпечення транспортної авіаційної ескадрильї старший лейтенант Ашраф Мсуя;
• бортовий авіаційний технік авіаційного загону транспортної авіаційної старший лейтенант Олег Козаченко;
• старший повітряний радист авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї прапорщик Євгеній Іванов;
• старший бортовий механік авіаційного загону пошуково-рятувального забезпечення транспортної авіаційної ескадрильї прапорщик Олег Широчук.

Також у літаку розбилися 19 курсантів:

• молодший сержант Дмитро Андрущенко;
• солдат Олександр Бойко;
• солдат Ростислав Булій;
• солдат військової служби за контрактом Віталій Вільховий;
• солдат Дмитро Донець;
• солдат Костянтин Зибюк;
• солдат Олександр Клевець;
• солдат Богдан Матвійчук;
• сержант військової служби за контрактом Микола Микитченко;
• солдат військової служби за контрактом Олександр Скочков;
• солдат військової служби за контрактом Руслан Шеремет;
• старший солдат військової служби за контрактом Євген Скоробогатько;
• солдат Артем Дудла;
• солдат військової служби за контрактом Андрій Померанцев;
• солдат Андрій Роспотнюк;
• солдат Дмитро Студінський;
• солдат Максим Хом’ячук;
• солдат Володимир Олабін;
• старший сержант Роман Корчовський.

Єдиним, хто вижив, був В'ячеслав Золочевський. У вересні 2021 року ВЛК ухвалила рішення, що він не може далі освоювати спеціальність військового льотчика. Його визнали непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у разі воєнних дій.

Авіакатастрофа АН-26: на якому етапі справа

Старший групи прокурорів у справі Павло Юхимович розповів "Суспільному", що обвинувальний акт скерували до Чугуївського суду Харківської області ще 14 січня 2022 року, і з того часу далі підготовчих засідань процес не просунувся. Після повномасштабного вторгнення ЗС РФ справу "перекидали" між судами кількох регіонів, що затягувало початок її розгляду.

Після деокупації Харківщини було вирішено не повертати справи у суди, звідки їх передавали, щоб не починати усі процеси спочатку. Однак попри листи від прокуратури про призначення суду справа не рухалася, 18 квітня 2023 року лише відбулося перше підготовче засідання.

У статусі обвинувачених перебувають шестеро осіб. Їхні адвокати, зі слів Юхимовича, регулярно подають процесуальні заяви, відтягуючи розгляд. В результаті замість розгляду справи по суді суд розглядав різні клопотання сторони захисту. Окрім того, велику частину засідань скасовували через те, що хтось з захисників не міг бути присутнім з тих чи інших причин.

"Без поважних причин обвинувачені — саме обвинувачені, я акцентую, — не порушували своїх обов’язків щодо явки до суду. Потерпілі — аналогічно. Через неявку прокурора жодного судового засідання не переносили. У нас лише адвокати, один-два адвокати, через яких в основному ми переносимося", — наголосив Юхимович.

За останні три роки склад суду змінювався вже двічі, і розгляд щоразу починався повторно — допити, дослідження доказів та інші процесуальні дії. Справа об’ємна: лише письмові матеріали займають 74 томів, і кожен з них на 250-270 сторінок.

Одного з обвинувачених за розпорядженням головнокомандувача ЗСУ відправили за кордон на навчально-бойові тренування, які тривають 18-24 місяці, і суд чекав на його повернення. Нині справа перебуває на етапі оголошення обвинувачення (вже втретє) після повернення підсудного.

У суді мають допитати 20 свідків, і Юхимович побоюється, що за п’ять років вони могли "призабути деякі обставини, можливо, навіть ключові". Якщо ж якийсь свідок скаже на суді менше, ніж під час розслідування, адвокати зможуть поставити його свідчення під сумнів.

Строки давності дають ще п’ять років на притягнення винних до відповідальності, після завершення цього терміну справа буде закрита. Чотирьох осіб обвинувачують у порушенні правил польотів, ще двох — тодішніх командувача Повітряних сил і начальника університету Кожедуба — у недбалому ставленні до військової служби.

"Ця подія сталася буквально на другий робочий день після того, як я був призначений на посаду. Десь через кілька годин я вже був на місці події, і ми разом із ДБР займалися оглядом, проведенням усіх необхідних слідчих процесуальних дій. (…) Для мене це все ж таки принципове кримінальне провадження", — додав прокурор, підкресливши, що в один день Україна втратила велику кількість молодих людей, які хотіли поповнити авіацію.

Наступне засідання заплановане на 28 жовтня.

Нагадаємо, 18 вересня й російському МЗС заявили про оскарження "безпідставного рішення" Міжнародної організації цивільної авіації про свою відповідальність за авіакатастрофу 17 липня 2014 року, внаслідок якої загинули 298 осіб.

У Повітряних силах ЗСУ заявили, що приблизно о 4:00 ранку 25 вересня збили російський літак Су-34. Ворожа "пташка" тероризувала Запоріжжя, пускаючи керовані авіабомби.