Щорічний чекап для жінок: які обстеження, коли потрібно робити українкам, щоб бути здоровими

Регулярні профілактичні огляди допомагають жінкам не лише контролювати своє здоров’я, а й своєчасно виявляти небезпечні захворювання, які на ранніх стадіях часто протікають безсимптомно. Лікарі наголошують: навіть якщо жінка почувається добре і не має скарг, це не означає, що в організмі не відбуваються зміни. Саме тому Міністерство охорони здоров’я та профільні медичні організації радять дотримуватися певного переліку обстежень залежно від віку.

Нижче наведені основні рекомендації для українських жінок.

До 20 років: формування базових звичок

У підлітковому та юному віці головне завдання — сформувати звичку регулярно перевіряти стан здоров’я. Навіть якщо серйозних захворювань у цьому віці рідко виявляють, правильний старт закладає основу на майбутнє.

Щорічно дівчатам рекомендується відвідувати гінеколога для профілактичного огляду. У разі скарг лікар може призначати УЗД органів малого таза чи аналізи на гормональний фон.

Також важливо контролювати загальні показники — робити аналіз крові та сечі.

Стоматологічний огляд двічі на рік і перевірка зору раз на кілька років допомагають попередити проблеми, які часто виникають саме у молодому віці.

Від 20 до 29 років: перші скринінги на онкологію

У цьому віці жінки найчастіше починають жити активним статевим життям, і саме тоді важливо приділити увагу репродуктивному здоров’ю.

Раз на рік варто проходити клінічний огляд молочних залоз у лікаря. Додатково жінкам радять щомісяця робити самостійне обстеження грудей, щоб вчасно помітити зміни.

Починаючи з 21 року, обов’язковим стає цитологічне дослідження шийки матки — так званий ПАП-тест. Він дозволяє виявити передракові стани і початкові стадії раку, коли лікування є найбільш ефективним. Робити його потрібно раз на три роки за умови, що результати нормальні.

Також рекомендується контролювати рівень гемоглобіну, глюкози, перевіряти роботу щитовидної залози за скаргами. Важливо продовжувати регулярні візити до стоматолога і офтальмолога.

Якщо є підозри на інфекції, ризикована поведінка або скарги — проводять ПЛР-тести на хламідії, гонорею та інші ЗПСШ. Рання діагностика і лікування інфекцій запобігає хронічним ускладненням і впливає на фертильність у майбутньому.

Від 30 до 39 років: розширення профілактики

Після 30 років до базових аналізів додається більш системний контроль метаболічних ризиків: регулярний вимір рівня глюкози (натще) або при потребі — HbA1c, ліпідограма для оцінки рівня холестерину, а також оцінка функції щитовидної залози (ТТГ та інші показники за потреби), особливо якщо є симптоми (втомлюваність, зміни маси тіла, порушення менструального циклу).

Огляд грудей залишається щорічним. Раз на 5 років рекомендують поєднувати ПАП-тест із тестом на вірус папіломи людини (ВПЛ). Наявність цього вірусу є головним фактором ризику раку шийки матки, і його виявлення дозволяє діяти завчасно.

Обов’язковим також стає щорічний аналіз крові та сечі, контроль рівня цукру і ліпідів, перевірка артеріального тиску. За рекомендацією лікаря можна робити УЗД органів малого таза та щитовидної залози, особливо якщо є спадкові фактори ризику.

Від 40 до 49 років: увага до серця і грудей

У цьому віці починають зростати ризики серцево-судинних захворювань та онкології молочної залози. Тому профілактика стає ще більш системною.

Жінки повинні щороку проходити клінічний огляд грудей, а також додавати мамографію раз на два роки. Це дослідження дозволяє виявити пухлини, які ще не можна пропальпувати.

Цитологічне обстеження шийки матки та ВПЛ-тест проходити із частотою раз на 5 років.

Також у цей період рекомендують обов’язково контролювати артеріальний тиск, рівень холестерину і цукру в крові, а також проходити ЕКГ. УЗД органів черевної порожнини та щитовидної залози може призначати лікар залежно від стану здоров’я.

Від 50 до 59 років: профілактика раку кишечника

Після 50 років жіночий організм вступає в період менопаузи, що супроводжується серйозними гормональними змінами. Це вимагає додаткової уваги до профілактики.

Мамографія раз на два роки та щорічний огляд молочних залоз залишаються обов’язковими.

ПАП-тест і ВПЛ-тест виконуються кожні 5 років.

Новим обстеженням стає колоноскопія — раз на 5 років. Вона допомагає виявити поліпи та початкові стадії раку товстої кишки, який часто протікає безсимптомно.

У цьому віці перевірка стану кісткової тканини (денситометрія) стає актуальною — принаймні в разі підвищеного ризику або при настанні менопаузи — треба оцінити щільність кісток та дослідити рівні вітаміну D, кальцію, паратгормону за потреби.

Також важливо регулярно перевіряти рівень глюкози, робити ЕКГ, контролювати артеріальний тиск та інші показники роботи серцево-судинної системи.

Від 60 років і старші: індивідуальний підхід

У жінок старшого віку профілактика стає багатовекторною: продовжуються регулярні обстеження серця (ЕКГ за показаннями, ехокардіограма — при підозрі на захворювання), постійний контроль артеріального тиску і ліпідів, систематичний скринінг на колоректальний рак згідно з програмою. Денситометрія лишається важливою, бо остеопороз часто прогресує без симптомів; також варто контролювати вітамін D і метаболічні параметри. Окрім «технічних» обстежень, лікарі радять звертати увагу на зір (огляди офтальмолога на катаракту/глаукома), слух і когнітивний стан — скринінг проблем зі сном і настроєм, заміри памʼяті й активності. У віці 60+ інтервали і набір обстежень мають адаптуватися під загальний стан та супутні хвороби пацієнтки

Отже, регулярний жіночий чекап — це не формальність, а реальний спосіб попередити небезпечні хвороби. За даними українських лікарів, більшість онкологічних та серцево-судинних патологій, виявлених на ранньому етапі, можна успішно контролювати. Вчасна профілактика дозволяє зменшити ризики і продовжити активне життя.

Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця Гурт Latexfauna НАТО гарантує Україні постійні поставки американської зброї / © Associated Press Розі Гантінгтон-Вайтлі / © Instagram Розі Гантінгтон-Вайтлі