Як російські генерали "кидають" окупантів на гроші: інтерв'ю "Цезаря" з легіону "Свобода Росії"

Кремлю байдуже на втрати окупантів, там воліли б, щоб ті не поверталися в Росію, адже тільки створять нові проблеми для режиму Володимира Путіна. Проте втрати таки ж даються взнаки, і перед Путіним невдовзі може постати два варіанти: або зупиняти наступ, або оголошувати мобілізацію, чим росіяни будуть дуже незадоволені й почнуть тікати.

Водночас російські генерали наживаються на своїх же солдатах. Так, у російській армії існує не одна схема, як "кинути" солдатів на гроші. Про це в інтерв'ю 24 Каналу розповів заступник командира легіону "Свобода Росії" Андронніков Максиміліан із позивним "Цезар". Більше про мобілізацію в Росії, чим це може закінчитися для Путіна та чому зараз немає рейдів на Бєлгородщину – читайте далі у матеріалі.

Чи буде в Росії масштабна мобілізація?

Чому у росіян на фронті немає серйозних успіхів, з огляду на те, що їх тут зараз, за різними підрахунками, приблизно 700 тисяч?

Ви знаєте, їх останнім часом тут постійно 700 тисяч. З огляду на те, що щороку вони (російські війська, – 24 Канал) поповнюються приблизно на 400 тисяч. Можете помножити на три з лишком роки й зрозуміти масштаб втрат нашого супротивника.

Російському генштабу доведеться ухвалювати непрості рішення. Якщо операції будуть проходити з нинішніми темпами та втратами, то через кілька місяців вони можуть втратити здатність проводити якісь великі дії. І ми бачимо, що наступальні дії російської армії йдуть у стилі Першої світової війни. Тобто це величезні втрати та мізерні просування.

Уже рік точаться бої за Покровськ, а результату, про який можна доповісти Володимиру Путіну, все ще немає, місто не взяли. Спроба прориву в районі Добропілля була локалізована. Тобто там противник теж уже думає, як би йому самому не потрапити в оточення, а не замислюватись про якісь широкомасштабні операції.

Треба зрозуміти, що російська армія, наприклад, у такому компоненті, як бронетехніка, дуже сильно "просіла". Саме через переваги в живій силі, поки що їм вдається просуватися вперед. Якщо втрати зростатимуть, то буде питання або про заморожування наступу, або про широку хвилю мобілізації, яку російське суспільство очевидно не підтримуватиме.

Путін три роки тому провів часткову мобілізацію і повторювати цей фокус він не ризикував вже три роки. Ось тепер перед ним знову маячить така сама перспектива.

Невже Путін, використовуючи репресії, не може запровадити повноцінну мобілізацію у Росії?

Він же оцінює стан суспільства, отримує доповіді про настрої. Він чудово розуміє, якщо буде чергова хвиля мобілізації, то на одного мобілізованого, як минулого разу, буде два – три, які виїхали. Тому у цьому випадку заздалегідь проведені певні заходи, створено реєстр електронних повісток у Росії. Тобто людина, яка отримала таку повістку, вже не зможе виїхати з Росії.

Повне інтерв'ю з "Цезарем": дивіться відео

Я хочу звернутися до своїх громадян: "Не варто чекати, поки вас відправлять як гарматне м'я*о на цю війну, краще виїжджайте відразу, уникайте мобілізації, якщо є можливість – виїжджайте за кордон. Завжди раді тим, хто готовий приєднатися до рядів легіону, але уникайте (мобілізації, – 24 Канал) у будь-якому випадку".

Усі чудово бачать, що відбувається з ветеранами війни, які повертаються у Росію пораненими. Вони нікому не потрібні, мають соціальні проблеми, мають проблеми з виплатами. Усю путінську систему побудовано на обмані. Вони, зіткнувшись з нею, це бачать на власні очі.

А на всіх небайдужих і хоробрих чекаємо у своїх лавах. Нам потрібна інформаційна підтримка, потрібні донати, тому що війна дуже ненажерлива. Хочу нагадати, що дрони та автотранспорт на війні – витратний матеріал. Вони дуже швидко згорають на війні. Це потрібно швидко – тут і зараз. Тому будь-яка допомога Легіону вітається.

Довідка. Легіон "Свобода Росії" був сформований у березні 2022 року з колишніх російських військовослужбовців, добровольців, що проживали поза межами Росії та всередині, й перейшли на сторону України.

Які схеми провертають російські генерали в армії?

Що не так із життям учасників так званої сво? Путін же їх називає героями. Він обіцяв їм працевлаштування, але кажуть, що диктатор боїться, щоб ті не повернулись із фронту.

Ви знаєте, навіть вибори, у яких беруть участь учасники так званої сво, проходять дуже цікаво. Навіть якщо перемагає такий учасник, він передає мандат депутату "єдиноросу", наприклад. Тобто, зробив свою справу – може йти. Красива реклама про службу за контрактом працює у свідомості рівно до того моменту, поки російські солдати не потрапляють в окопи.

Я спілкувався з багатьма російськими полоненими й можу сказати, що прозріння до них приходить лише на передовій. Вони чудово розуміють, що нікому не потрібні. Вони чудово розуміють, що вони гарматне м'я*о. У першому ж або другому штурмі вони загинуть або будуть скалічені. А для російських офіцерів вони – просто ресурс, на якому можна не просто виконувати завдання військового характеру, а ресурс, на якому можна заробляти.

Існує маса схем російської армії, коли офіцери відбирають картки у солдатів. Солдат уже десь гниє у посадці, а з його картки знімаються гроші та чудово все це працює. Є так звана схема Танкіх, це командувач 58 армії, у якого сестра, власниця маловідомої фірми, взяла кредит на 23 мільярди рублів. Зрозуміло, що це схема для відмивання грошей. Тобто генерал і його родина жируватимуть, а росіяни будуть розплачуватися за це вже своєю кров'ю.

Але це ж схема, очевидно, не нова. Чому вона не призводить до жодних процесів всередині самої армії, і чи може взагалі?

Схема не нова. Використанням солдатського ресурсу славилася ще радянська армія. І російська армія цього не уникала. Для російських офіцерів і генералів солдати – це як для Путіна нафта. Це основний ресурс, який він продає, так для російських воєначальників ресурс – це солдат.

Хочеш піти у відпустку – плати, умовно, 30 тисяч рублів. Хочеш не потрапити на штурм – заплати 150 тисяч рублів. Хочеш взагалі служити далеко від передка – мільйон – півтора і питання розв'язується. Тобто ці схеми працюють, і саме ці офіцери й генерали максимально зацікавлені в тому, щоб ця "пісня" тривала, щоб вони збагачувались та набивали кишені. А солдати… Нових надішлють. Для них це не проблема. Саме так вони ставляться до особового складу.

Ким Путін поповнює свою армію?

Чи можливі зараз у російській армії випадки дезертирства? Як далеко вдається втекти?

Тікати в тил досить складно, хоча багатьом це вдається. Вони намагаються здаватися в полон. Потихеньку процес прозріння йде. Звичайно, не так швидко, як би хотілося. Багато хто потрапляє в полон, щоб зберегти собі життя.

Ми з радістю набираємо обмінний фонд, бо міняємо їх на захисників України. Але дуже часто ті, кого ми обміняли, я маю на увазі полонених росіян, за короткий час знову опиняються на передовій і деякі по 2 – 3 рази потрапляють у полон. Усе тому, що вони там (у Росії, – 24 Канал) нікому не цікаві.

Якщо раніше російським солдатам давали якісь відпустки, можливість побачитися з рідними, то зараз багато хто з таких відпусток уже не повертається, і щоб цього уникнути, російське командування знову і знову кидає цей людський ресурс у м'ясорубку війни.

З'являється інформація, що Путін відправляє на війну серйозно хворих, зокрема ВІЛ-інфікованих, в'язнів та інших. Це свідчить про брак особового складу, про побоювання оголошувати мобілізацію? У нього ж про всяк випадок є Північна Корея, наприклад.

Зрозуміло, Північна Корея теж у нього розглядається як резерв, і відправляє він як ВІЛ-інфікованих, так і хворих на гепатит. Нам не має значення, кого знищувати, кого брати в полон, бо якщо "воно" рухається, якщо "воно" в нас стріляє, значить це – ворог. Намагаємося брати в полон, хто не здається – знищуємо. Тут все просто, ніякої лірики немає.

Чи правильно розумію, що Північну Корею Путін також може використати, але боїться використовувати її безпосередньо на фронті в Україні?

Я можу сказати, що північнокорейські солдати добре підготовлені. Якщо ви їх порівняєте зі звичайними підрозділами російської армії, то північнокорейські солдати краще фізично підготовлені, мотивовані. Їхні голови просякнуті ідеями чучхе (господаря, – 24 Канал). Для такої великої кількості військ, які брали участь в операції, лише кілька полонених є показником високого морального духу. У полон вони практично не здавалися.

Використання північнокорейських солдатів на території України буде серйозним прецедентом, який можна розшифрувати так: Північна Корея – ще один відкритий учасник агресії проти України. Думаю, Північна Корея хотіла б цього уникнути.

Путін зараз дуже активно вербує громадян з Азії, Африки, Латинської Америки. Під час минулої операції бійці легіону "Свобода Росії" взяли в полон африканця з Нігерії, який приїхав до Росії, потрапив до в'язниці й за можливість звільнення пішов воювати, вбивати українців.

До речі, у ГУР розповіли про нігерійця, якого легіон взяв у полон. Це сталося на Запорізькому напрямку. Полонений, громадянин Нігерії, Кехінде Олувагбемілеке, був студентом московської вищої школи економіки. Його втягнули у війну, обіцяючи "швидкий заробіток" та "безпечну службу".

Це багатофункціональний та професійний ресурс? Вони взагалі розуміють, де вони? Як їм накази віддавати?

Як правило, беруть тих, хто більш-менш спілкується російською або хоча б англійською мовою. Адже у багатьох колишніх колоніях англійська мова має статус широкого використання. У таких групах може бути кілька людей із різних країн, але вони спілкуються англійською. Один із тих, хто знає добре англійську, володіє російською, то він у них виконує роль перекладача та командира.

Тобто противник, зважаючи на опитаних полонених, не приділяє значної уваги підготовці особового складу. У середньому підготовка триває всього лише від 3 до 14 днів, і далі на фронт. Зрозуміло що за тиждень – півтора складно зробити професійного штурмовика, але противник використовує їх просто як приманку для артилерії. На піхотинця треба буде витратити один або навіть два дрони, тому так противник намагається нас виснажити.

Тож ще раз звертаюся до суспільства: потрібна ваша підтримка. Хто не може ставати до збройної боротьби – допомагайте, розповсюджуйте інформацію і донатьте.

Чи допомагає Росії залучення іноземних військ у війну проти України?

Ще раз наголошу, якщо питання ставиться про те, що в Росії все готове до мобілізації, якщо потенційна мобілізація можлива через умовні 2 – 3 місяці, то це говорить про те, що противник вичерпав свої можливості. Згадайте, щоразу, коли починається новий сезон, противник погрожує то страшним зимовим наступом, то страшним осіннім, то весняним або літнім. Але фактично він намагається наступати завжди й скрізь.

Практично немає ділянок фронту, де противник не намагався б тиснути на наші війська, просочуватися, просуватися вперед. Там, де він досягає успіху, він, звісно, докладає більшої сили. Це цілком логічно і виправдано у військовому сенсі. Але нема якихось окремих наступів. Ворог безперервно лізе вперед, попри втрати й досягає при цьому дуже скромних результатів.

До чого може призвести мобілізація в Росії?

Якщо при всій цій готовності до можливої ​​мобілізації Путін таки відкрито запустить цей процес, то це підірве його режим чи ні?

Історія циклічна та повторюється. Ми знаємо, чим сто років тому закінчилася тривала війна для Російської імперії. Повстання підняли запасні полки у Петрограді та Москві, яких не тішила перспектива поїхати гинути в окопах на німецькому фронті.

Цілком можливо, що ми побачимо схожі події у майбутньому, якщо Путін зважиться на мобілізацію, тому що генерали запевняють його, що у разі мобілізації вони точно швидко досягнуть усіх поставлених цілей.

У медіа пишуть, що Валерій Герасимов бреше Путіну про просування на фронті. Чи розуміє Путін, що його можуть обманювати? Чи на користь це Україні?

Ви праві, державне управління у Росії побудовано на тотальній брехні. Так само як і система пропаганди. Знизу догори йде неправдива інформація. З огляду на яку нагорі приймають неправильні рішення й спускають зверху вниз. Тобто у такій парадигмі російська держава існує досить давно.

Пам'ятаєте, як вони зробили "потьомкінські села" – дуже гарні картонні пофарбовані фасади, а за ними нічого не було. Ось це модель державного управління Росії. Природно, що за такого підходу ця система сама себе зламає.

Чи потрібно на це багато часу?

Поживемо – побачимо. Ми маємо мету, маємо завдання – військові й політичні. Ми виконуємо їх щодня, потихеньку просуваючись до нашої перемоги.

Днями з'явилися повідомлення, що безславного генерал-полковника Олександра Лапіна таки звільнили з військової служби й переведуть на посаду помічника глави Татарстану Рустама Мінніханова, де він займатиметься питаннями військової роботи та підтримки ветеранів війни. Періодично на Росії "прибирають" таких як Лапін. Про які процеси це може свідчити й чому такі рішення ухвалюються?

Лапін, м'яко кажучи, не найефективніший командир, але представник казанської танкової мафії, наскільки ми знаємо. І його син також був командиром полку, такий же безглуздий як і тато.

З генералом Лапіним на полі бою не зіштовхувався, але коли брав участь в операціях наприкінці весни – початку літа 2023 року на території Росії, коли ми здійснили рейд у Грайворон, паніка у противника була така, що генерал Лапін особисто отримав вказівку імітувати бурхливу діяльність. Після чого в мережу відразу виклали ролик, як генерал Лапін командує цілою БМП й половиною взводу піхотинців, активно махає руками, кричить вперед і кудись направляє їх у бік горизонту.

Дивлячись на це відео, ми довго сміялися. Людина з такими "зірками" й із такими званнями повинна не відриваючись сидіти над картою, працювати в штабі, керувати операцією, навіть не боєм, тому що його рівень – армія чи напрямок. Тобто десятки та сотні тисяч людей, а він бігає по полю бою і як якийсь кадировський тіктокер махає руками й кричить. Це було смішно і якраз показувало його повну нікчемність і нерозуміння того, чим треба займатися, як керувати військами.

Чому немає нових рейдів на Бєлгородщину?

Ми якось скучили за рейдами на територію Росії, зокрема, у Бєлгородську та Брянську області. З чим пов'язана пауза? Наскільки потрібно їх відновити?

Зараз ми сконцентровані на головному завданні – обороні України. Тож продовжуємо оборонні операції, утримуємо фронт, проводимо контратаки, беремо полонених, виснажуємо противника. Легіон завжди гідно себе показував, і я певен, що так буде і в майбутньому. Рахунок на нашу користь, тож продовжуватимемо в тому ж дусі.

Зверніть увагу! Востаннє про рейд легіону на територію Росії повідомляли у липні 2025 року. 17 липня добровольці проникли на 30 кілометрів у тил ворога. Тоді їм вдалося ліквідувати трьох бійців "Ахмату".

Противника завжди треба оцінювати реалістично. Проте загалом Росії зараз непросто з технікою та озброєнням. Ще й враховуючи, наскільки часто зараз прилітає по логістиці ворога на території тимчасово окупованої Донецької та Луганської областей та в тил Росії. Це ж теж зменшує ресурси озброєння і техніки?

Звісно. По-перше, прильоти по військовому виробництву – це чудово. І тут не обходиться без участі бійців спротиву, який росте всередині Росії. Дедалі більше людей розуміють, що Путін воює не лише проти України, а й проти народів Росії. Він просто знищує нашу Батьківщину.

По-друге, крім військового виробництва, прилітає по НПЗ, які, з одного боку, живлять армію Росії паливом, а з іншого – живлять грошима путінську систему. Вже є перебої з постачанням палива в окремих регіонах, ціни на паливо ростуть, що вплине і на інфляцію, і на зростання цін. Усе це сприятиме швидшому просвітлінню у головах моїх земляків і розумінню того, що ця війна їм не потрібна.

Які загалом зараз настрої серед пересічних росіян, які поки що не на фронті? Днями "Левада-Центр" писала, що росіяни нібито не проти переговорів й підписання угоди. Що вам відомо?

Якщо судити за даними, які надає "Левада-Центр", то вже дві третини росіян за мирні переговори та припинення війни. Більша частина народу в глибинці незадоволена війною. Зрозуміло, що великі міста, зокрема Москва та Санкт-Петербург, жирують. Там війною і не пахне, мобілізаційні заходи обмежені. Путін намагається вигрібати всіх із глибинки. Однак у свідомості суспільства є рух у бік миру.

Як ще можна оцінити вплив ударів по НПЗ? Наскільки я розумію, поки що прямо на логістику на фронті вони не сильно впливають, бо до останньої краплі бензину туди відправлятимуть чи ні? І як ви бачите, нам справді вже ніхто не зв'язує руки? Адже вже майже два місяці не припиняються удари.

Їх (удари по НПЗ, – 24 Канал) треба нарощувати та посилювати. Це насамперед швидше зламає і фінансові потоки, і військову машину Путіна. Також хотілося б, звичайно, посилення санкцій. Я сподіваюся, що і до Європи, і до США рано чи пізно дійде, що без серйозного зовнішнього тиску впоратися з Путіним буде складніше. Усе те, що позбавляє Путіна грошей і ресурсів, наближає злам його режиму та закінчення війни.

Утім, я можу сказати, що вже в деяких російських військових частинах вводять обмеження на паливо і режим досить серйозної економіки. Такі дані вже є.

Уже й до військових частин дійшло? А чим же заправлятимуть?

Можливо, погодують осла сіном і вперед – на Покровськ, Мирноград, Куп'янськ.

Продовження інтерв'ю із заступником командира легіону "Свобода Росії" дивіться у відео!