Яскраве життя хапуг. Як вкрасти на фортифікаціях на будинок за 40 млн, понтовий Lexus та ще й уникнути підозр

Про розкрадання на наймасштабнішому будівництві воєнного часу — харківських фортифікаціях — не чув хіба той, хто випав з українського контексту. Ще рік тому журналісти,  розповідали про примарні бетонні укріплення від компанії з російським корінням. Колеги також писали десятки резонансних матеріалів про інші зловживання. І деякі фігуранти цих розслідувань вже під вартою.

А от герої цієї історії про розкрадання на будівництві фортифікацій — не в СІЗО. З одного боку — це посадовці Харківської ОВА, які, за версією слідства, змовилися з приватними компаніями й розтратили державні кошти в особливо великих розмірах. З іншого — власники чи директори тих самих приватних компаній, що постачали деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині: або просто для ОВА, або як посередники в цілому ланцюжку десятків компаній.

Врешті все зійшлося на одній родині Батирсултанових, які мають звʼязки з росією. За цікавим збігом, спершу вони продавали деревину для будівництва фортифікацій, а згодом почали скуповувати й перепродавати елітне майно.

З листопада 2023 до червня 2024 року Департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА за прямими договорами й без конкурсів укладав угоди на постачання деревини для будівництва фортифікацій з приватними компаніями. Від ОВА, за версією слідства, до цих закупівель були причетні щонайменше п’ятеро посадових осіб, у яких у червні 2025 року детективи провели обшуки. Після обшуків четверо з них звільнилися.

Загалом департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА уклав 220 договорів на постачання деревини з підприємствами: «Герц індустрія», «АТТ-БУД», «Сатисбуд», «Деревообробне підприємство “Восход”», «Логістік оптімал» та ФОПом Ігорем Чаусом на загальну суму майже 325 мільйонів гривень. За даними кримінального розслідування, ціна за договорами на два різні види деревини становила 4110 грн/м³ та 5600 грн/м³.

Ці компанії та ФОП закупляли деревину в підприємств ТОВ «Тусан», ТОВ «Агро-Х», ТОВ «Монтана-ліс» та ТОВ «Тудест», які своєю чергою закуповували її у Вовчанському, Куп`янському та Ізюмському лісових господарствах на території Харківської області за середніми цінами від 1279 грн/м³ до 1 874 грн/м³. Так, переплата на цих закупівлях може становити 63% або ж 200 мільйонів гривень.

«Середня ціна — 5500 — це пропозиції, які нам надали компанії. Це ціна ринкова. Ми в цьому впевнені», — так пояснювали ціни заступник очільника Харківської ОВА Михайло Харнам разом з головою Олегом Синєгубовим у травні 2024 року.

А вже у червні НАБУ почало розслідувати розкрадання на фортифікаціях, а в серпні ж Харнам раптом звільнився з посади. Офіційно нібито через те, що за три роки відпочивав тільки 7 днів.

Розгляньмо детальніше, що за компанії постачали деревину Харківській ОВА. Це фірми, створені незадовго до початку оголошення тендерів, а більшість власників мають кримінальне минуле та борги.

До прикладу, ТОВ «Герц індустрія». Створена буквально за кілька місяців до початку тендерів на закупівлю деревини Харківською ОВА. Власниця — Вікторія Смоляк — з судовими справами про домашнє насилля, кредитні позики та позбавлення батьківських прав.

ТОВ «АТТ Буд» теж заснували не набагато раніше. І вже через рік після створення воно отримало перший договір від Харківської ОВА.

ТОВ «Сатисбуд» зареєстрована 23 червня 2023 року. Власниця — Наталія Коваль. Вона, за даними судового реєстру, у 2024 році у стані алкогольного сп’яніння чинила психологічний тиск на матір і не пускала її додому. Працює продавчинею в павільйоні, де продавала коньячні вироби без акцизних марок, після чого слідчі вилучили 7 літрів незаконних алкогольних напоїв. З жовтня 2021 до весни 2023 року жінка не могла оплатити заборгованість за опалення в понад 10,5 тисяч гривень.

Можна було б припустити, що сумнівні власники фірм постачальники деревини — це люди, які взялися за голову й долучилися до допомоги в обороні від ворога, однак знайшлося багато доказів, що вказують не лише на сумнівність компаній, а й на їхній зв’язок між собою.

Хоч у цих компаній різні власники, але об’єднує їх дещо спільне — директор. Крім керування цими фірмами, В’ячеслав Ковальов встигає вправлятися з іще кількома десятками інших — як власник або ж директор. Серед них і ТОВ «Тусан», у якого також купляли деревину компанії, що підписали договори з ОВА.

Перед В’ячеславом Ковальовим, з травня 23-го по лютий 24-го, саме тоді коли ТОВ «Тусан» цю деревину постачав, його директоркою і власницею була Анжеліка Волохань — чинна депутатка Сіверськодонецької районної ради. Паралельно жінка отримувала заробітну плату від двох інших постачальників тієї ж деревини для тих же компаній з договорами з ОВА — ТОВ «Монтана-ліс» і ТОВ «Агро-Х».

Номер телефону, який офіційно закріплено за ТОВ «Тусан», насправді належить саме Анжеліці Волохань. У додатку Getcontact номер підписаний як «Анжела Хабіба». Цим «Хабібом»» цілком може бути такий собі Хабіб Батирсултанов.

Депутатка Волохань, відповідно до своєї декларації, позичила в нього 1,5 мільйона гривень. А ще, за збігом обставин, Хабіб  Батирсултанов — це бенефіціар компанії «Агро-Х», яка постачала деревину компаніям, що продавали її Харківській ОВА.

За даними слідства НАБУ, Батирсултанов також отримує доходи від ТОВ «Тудест». Його дружина Лілія Батирсултанова отримує доходи від ТОВ «Монтана-ліс» та ТОВ «Тусан». Тобто всі ці компанії точно повʼязані між собою. А ще — з родиною Батирсултанових.

Хабіб Батирсултанов фігурує у кримінальному провадженні про те, що «на трасі з м. Сіверськодонецька до м. Новоайдар, біля “Шашличної”, невстановлені особи, шляхом вільного доступу, викрали деревину, яка належить ДП “Сєвєродонецьке ЛМГ”». Одна з вантажівок, якими вивозили деревину, належала Хабібу.

На одній із пресконференцій у 2020 році Хабіба назвали «фермером-авторитетом, який керує схемами з незаконного отримання прибутку з державних земель ДП «Конярство України» в Луганській області», а кошти виводяться через фіктивні операції через підконтрольне Хабібу ТОВ «Діброва».

Належала ТОВ «Діброва» батьку Хабіба — Махачу Батирсултанову — і була зареєстрована на Луганщині в селі Мілове, яке росіяни окупували у 2022 році одним із перших. У травні 2023 року Махач Батирсултанов перереєстрував компанію за російським законодавством.

Потім Махач поїхав вирощувати зерно на Одещину, а гендиректором уже російської «Діброви» поставив свого брата — Ахмеда Батирсултанова. Протягом 2024 року його компанія заробила 60 мільйонів російських рублів. До речі, в Ахмеда в росії є ще одна компанія, яка теж займається вирощуванням зернових. А в батька Хабіба — Махача — в Україні є кримінальна справа за допомогу державі-агресору.

Звісно, це все ніяк не завадило Хабібу Батирсултанову постачати деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині. І непогано збагачуватися, щоправда — неофіційно.

Батько Хабіба Батирсултанова у 2020 році подав декларації як голова фермерського господарства «Криничне». З них ми дізналися, що за рік вони з дружиною заробили трохи менше ніж 2 мільйони гривень і заощадили готівкою ще 7.

У самого Хабіба на той момент статки були скромніші. Його дружина Лілія працювала у прокуратурі тієї ж Луганської області. Разом з Хабібом за 2020 рік вони заробили менше мільйона гривень. Ще 2,5 мільйона заощаджень. Після того, жодного бізнесу в жінки не було.

Родина Лілії теж з Луганщини, і якимись великими статками не вирізняється. Батько Петро Самойлов — місцевий депутат спочатку від «Партії регіонів», пізніше від «Опоблоку». За 2020 рік його доходи разом з дружиною становили понад 100 тисяч гривень, ще 600 тисяч гривень заощаджень.

У січні 2022-го в Лілії з’явився будинок на 360 м² у котеджному містечку під Харковом. Офіційно вона сплатила за нього разом з ділянкою близько 3 мільйонів гривень, що значно нижче ринкової вартості й може свідчити про намагання ухилитися від сплати податків. Зараз жінка продає його за пів мільйона доларів.

Якщо ж припустити, що будинок купували насправді за ринковою ціною, то і подружжю Батирсултанових, і батькам Лілії, і Хабібу довелося б скинутися на цей будинок всіма своїми заощадженнями. І не факт, що вистачило б.

Але, на щастя, з родиною Батирсултанових трапилися фортифікації. Нагадаємо, що так чи інакше — через директорів, засновників і доходи — компанія Хабіба «Агро-Х» повʼязана з рештою підприємств у ланцюжку постачань деревини для Харківської ОВА. У жовтні 2024 року на фірму «Агро-Х» Хабіба Батирсултанова зареєстрували автівку LEXUS LX 500D 2024 року, вартістю понад 100 тисяч доларів.

На пів року раніше, у березні 2024-го, Лілія придбала будинок уже під Києвом — на 530 м². Одне з найдорожчих котеджних містечок столичного передмістя закритого типу. 6 кімнат. 20 соток землі. Офіційно будинок обійшовся жінці у 5,8 мільйона гривень, і ще ділянка — у 78 599 гривень. Щоправда, ринкова вартість будинку — майже 40 мільйонів гривень. Ми дізналися про це з оголошення про продаж цього самого будинку.

Поки ми досліджували все це майно, Лілія Батирсултанова встигла продати маєток. Щасливим новим власником став підприємець Олександр Сикорський. Офіційно купив він цей дім ушестеро дешевше заявленої в оголошенні вартості — за 6,5 мільйонів гривень.  Ще 2,7 мільйона гривень він заплатив за ділянку.

Під час укладання угоди від імені Лілії Батирсултанової діяла Осипчук Ірина Василівна. Жінка з ідентичним ПІП працює керівником компанії Сикорського — «Лава і куче Україна». Тож, і ці люди можуть бути пов’язані між собою.

Ось як пояснює такі дії Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency Ukraine: «Коли особі повідомляють про підозру в корупційній статті, за яку встановлено покарання у вигляді конфіскації майна, одночасно накладається арешт на таке майно для того, щоб потім його можна було конфіскувати. Тому дії людини, яка знає, що вона може стати підозрюваною в кримінальному провадженні, звичайно, скинути із себе таке майно. Щоб потім, грубо кажучи, менше було втрачати. Водночас стверджувати, що ця людина вчиняє якісь протизаконні дії, складно. Звичайно, це може свідчити й про бажання ухилятися від сплати податків, тому що продавці майна мають сплачувати податки за ті кошти, які вони отримують у результаті продажу нерухомості».

Ми можемо лише припускати. Але все це видається способом замести сліди й приховати куплене за бозна-які кошти майно.

Ба більше, оголошення про продаж будинку залишилося активним. Тож ми не могли не скористатися цією пропозицією і домовилися про перегляд. Нас зустріла рієлторка, а за сумісництвом жителька котеджного містечка «Сонячна долина». Одразу розповіла про переваги цього місця — подвійна охорона, включаючи поліцію, яка тут патрулює. Так само ми на власні очі побачили гелікоптер, який, за словами жінки, облітає всю територію двічі на день. Бо ж публіка, яка оселилася в закритому котеджному містечку зовсім непроста — зірки шоубізу, спортсмени та, звичайно, політики.

«З Офісу президента дехто тут живе. Тобто, контингенту в нас вистачає. Воно (котеджне містечко — ред.) було у трійці, куди потрапити було досить складно, такий фейс-контроль був. Зараз теж запитують, а хто купує. Хочуть, щоб сусіди нормальні були», — розповідає жінка.

Запитуємо, чи може недобуд на 530 м² з ділянкою тут обійтися в 9 мільйонів гривень, бо ж саме стільки кілька днів тому заплатив Олександр Сикорський. Рієлторка дуже здивувалася.

«Я живу тут, спілкуюся з компанією, що управляє. Ми дружимо всі ці роки, я елементарно його зараз наберу на гучномовець, він вам скаже — таких цін в принципі немає, це смішно. За такі будинки вони хочуть плюс-мінус 2 тисячі доларів за квадратний метр. Ось ціна».

Але за скільки б не продала Лілія Батирсултанова цей будинок офіційно (можливо були ще заплачені кошти готівкою), ймовірно, такий квапливий розвиток подій — це лише спосіб уникнути арешту майна і спецконфіскації.

«Арешт можна накладати як покарання, так і з метою спеціальної конфіскації. Якщо це певне майно, що придбане за кошти, здобуті злочинним шляхом. Тобто, відбувалась якась розтрата, привласнення коштів державного бюджету. Ці кошти осіли на рахунках або готівкою у фігурантів цієї схеми, і їм потрібно їх кудись витратити. Але, звичайно, треба доводити, що це майно придбане на злочинні кошти», — пояснює старший юридичний радник Transparency Ukraine Павло Демчук.

Втім, повернемося до справи НАБУ й обшуків, про які ми згадували на початку. В ухвалі суду від 24 липня 2025 року вказано, що, «в цьому провадженні нікому не повідомлено про підозру». Тобто ні посадовцям з Харківської ОВА, ні сумнівним власникам контор, ні родині Батирсултанових. Нікому.

Ми запитали в НАБУ, чи змінилося щось у статусі всіх цих людей за три місяці, але відповіді нам не дали.

Авторка: Інна Попович, журналістка-розслідувачка

Джерело: hromadske