Європа перебуває у стані війни з Росією: настав час визнати цю реальність і діяти відповідно — Politico

Росія воює з Європою. РФ веде відкриту війну проти України вже понад десять років, і з 2022 року, після повномасштабного вторгнення, жорстокість Москви лише зростає. Бойові дії проти України — це частина ширшої війни Росії проти Європи загалом, пише колишній посол США при НАТО Іво Даалдер у статті для Politico.

Вторгнення російських дронів на територію Польщі та Румунії, а також літаки РФ над Естонією підкреслюють ширші наміри Москви: розділити Європу й США, послабити громадську підтримку рішучих військових дій та покласти край підтримці України з боку союзників.

Але дотепер Європа не сприймала цю загрозу серйозно. Вона вважала за краще розглядати ескалацію дій Росії — вбивства, кібератаки, диверсії проти критичної інфраструктури, дезінформаційні кампанії тощо, як такі, що потрапляють у сіру зону нижче рівня збройного конфлікту, і реакцією було підвищення стійкості, з одночасним засудженням дій Росії.

По суті, Європа не нав'язала Москві жодних витрат за її приховану кампанію проти континенту — і це помилка.

Саме ця помилка лежить в основі значної ескалації дій Кремля проти Європи протягом останніх трьох років. Як підкреслюється в новому звіті Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), кількість таких дій зросла, коли розпочалася повномасштабна війна РФ проти України, і причина цього очевидна: Росія зазнала невдачі через вперту українську оборону на полі бою та підтримку, яку Києву надають Європа й США.

“Росія просто не має засобів, щоб повністю підкорити Україну силою. Так, вони просуваються вперед на полі бою, але повільно і з жахливими втратами, а армія (російського диктатора Владіміра — ред.) Путіна все ще далека від своїх початкових цілей вторгнення. Відверто кажучи, Путін взявся за справу, з якою не може впоратися”, — зазначив днями глава британської розвідки МІ6 Річард Мур. 

Єдиний спосіб, яким Москва може зараз досягти своїх цілей, — це послабити підтримку України й використати розбіжності всередині країн НАТО та між ними. Саме на це спрямована її прихована війна проти Європи.

З 2023 року кількість диверсій проти Європи зростала, і вони все частіше були спрямовані проти “баз, виробничих об'єктів та об'єктів, пов'язаних з транспортуванням військової допомоги до України”.

Потім, у першій половині цього року, кількість диверсій значно зменшилася, що, ймовірно, відображало оцінку Москви, яка розраховувала на послаблення підтримки України з поверненням до Білого дому президента США Дональда Трампа. І це дійсно сталося — Вашингтон припиняв військову, економічну допомогу Україні та прагнув дипломатичного вирішення війни, умови якого б задовольняли багато вимог РФ.

Але попри зміну курсу США, Європа залишається відданою Україні — і навіть посилила свою підтримку. Зіткнувшись з такою непохитною позицією, Путін зараз тисне ще сильніше.

Ймовірно, це не випадково, що все почалося після зустрічі російського диктатора з Трампом на Алясці, де Путін дійшов висновку, що США навряд чи чинитимуть опір подальшій ескалації з боку Москви. Й, очевидно, ескалація відбулася: після тієї зустрічі Росія посилила бомбардування України, включаючи найбільший за всю війну удар безпілотниками та ракетами, який відбувся на початку вересня. І навіть попри те, що ескалація проти України стає дедалі зухвалішою, Путін вирішив випробувати Європу й НАТО.

Спочатку Росія відправила 19 безпілотників через польський кордон, а через кілька днів ще один безпілотник перетнув румунський кордон. Потім, минулого тижня, три російські винищувачі МіГ-31 вторглися в повітряний простір Естонії.

У всіх трьох випадках європейські сили пройшли військове випробування, нейтралізуючи загрозу, в тому числі збиваючи деякі безпілотники, що прямували до авіабази в Польщі. Але країни НАТО провалили політичне випробування.

Реакція США на неодноразові порушення була помітно млявою, а Трамп та інші американські чиновники припустили, що атака безпілотників на Польщу могла бути помилкою. Президент США чітко дав зрозуміти, що він нікого захищати не буде.

НАТО, зі свого боку, двічі скликало консультації за статтею 4 — спочатку на прохання Польщі, а потім Естонії. Альянс також оголосив про посилення військової присутності на східному фланзі. Але Путін все ще не відчув жодних наслідків — і доки це не відбудеться, Росія продовжуватиме ескалацію, прагнучи послабити європейську підтримку України та розколоти НАТО.

Що ж тоді може і повинна зробити Європа?

Однією з ідей, яку підтримує міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, є розширення оборони НАТО шляхом перехоплення безпілотників і ракет над територією України. Це можна зробити за допомогою європейських винищувачів і систем протиповітряної оборони, які діяли б з європейського повітряного простору. Це стало б кроком, який безпосередньо сприятиме обороні України.

Іншим заходом є чітке застереження, що будь-яке подальше вторгнення Росії в європейський повітряний простір, територію або морську зону призведе до військових дій, спрямованих на знищення або виведення з ладу об'єкта, який порушив кордон. Це могло б зменшити ймовірність продовження російських провокацій.

Нарешті, Європа повинна надати Україні можливість бити по критично важливих логістичних вузлах і об'єктах вглиб Росії. Київ виготовив безпілотники дальньої дії та зараз завершує розробку балістичних ракет, які вже атакували російські енергетичні й інші об'єкти. Європейці могли б допомогти в цьому, надавши більш досконалі озброєння та підтримку.

Європа перебуває у стані війни з Росією, подобається їй це, чи ні. Настав час визнати цю реальність і діяти відповідно.

Про те, що може стояти за несподіваним рішенням Москви підняти ставки у глобальному протистоянні із Заходом, чому Путін наважився на такий крок саме зараз, та чи стане перша цілеспрямована атака російських БПЛА по країні НАТО прологом до чогось масштабнішого? Про приховані цілі Москви та справжні ризики для України і Європи розповідав Петро Герасименко в статті “Російські “шахеди” над Польщею: які цілі переслідує Кремль”.