Коли безпека переважує торгівлю. Польща до Китаю: то ви хочете погратися в гібридну війну? – CEPA

За кілька днів до того, як росія та її союзник Білорусь розпочали військові навчання з відпрацювання нападу на східний фланг НАТО, Кремль перевірив засоби протиповітряної оборони Альянсу в Польщі. Безпрецедентне семигодинне вторгнення, здавалося, мало на меті протестувати військову готовність і реакцію, а також оцінити більш широку політичну реакцію.

Несподіваною реакцією стало рішення Польщі закрити свій східний кордон з Білоруссю, повітряним простором якої 9-10 вересня користувалися 19 або більше БпЛА.

Це рішення мало серйозні наслідки. Воно призвело до закриття залізничного сполучення і, таким чином, перекрило маршрут, на який припадає 90% залізничної торгівлі Європейського Союзу з Китаєм. Цим маршрутом щорічно перевозять товарів орієнтовно на $30 млрд.

Жодного разу Польща не натякнула, що її рішення було актом гібридної війни, тобто ворожою дією проти іноземної держави. Міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський послався на міркування безпеки, пов’язані з російсько-білоруськими навчаннями "Захід-2025", які є відкрито ворожими військовими навчаннями, покликаними залякати Польщу та країни Балтії.

Втім, коли навчання закінчилися 16 вересня, закриття кордону не було скасовано. Станом на 23 вересня воно залишалося в силі.

Цікаво проаналізувати заяви Міністерства закордонних справ Польщі та його войовничого міністра Радека Сікорського. Після зустрічі 15 вересня з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї, який вимагав зміни політики Польщі, МЗС заявило: "Під час переговорів було дуже чітко зазначено, що в цій ситуації логіка торгівлі, яка є вигідною для нас, поступається місцем логіці безпеки. І це було дуже чітко висловлено міністром Сікорським".

Китай, можливо, зрозумів, що йому надсилають сигнал. Він може навіть впізнати політику, замасковану офіційними запереченнями, адже саме так він не раз діяв щодо України.

Ця країна є ключовим союзником, навіть "вирішальним драйвером" кампанії Кремля зі знищення української державності, постачаючи значні обсяги товарів і водночас фінансуючи війну через закупівлю енергоносіїв. Наприклад, внесок її промисловості у виробництво російських дронів оцінюють як надзвичайно важливий. Отже, цілком імовірно, що Польща подивилася на роль Китаю в хаосі на своєму східному кордоні й дійшла висновку, що він несе значну частку відповідальності.

Блокування торгівлі безсумнівно вдарить по польській економіці, і уряд вже говорить про компенсацію для компаній, які постраждали.

Хоча це не перший випадок напруженості на кордоні, повне призупинення вантажопотоків серйозно ускладнило економічну діяльність для Китаю.

Залізнична торгівля між двома країнами є значною: хоча вона становить менше 4% торгівлі Китаю з європейським континентом, її значення зростає не в останню чергу тому, що залізниця втричі швидша за морський транспорт (15 днів проти 45). Великі обсяги китайських товарів, що перевозяться цим маршрутом, свідчать про його ключову роль у глобальній торгівлі: експорт охоплює широкий спектр продукції – від заморожених продуктів і риби до високовартісної електроніки. Хоча більшість вантажів не є швидкопсувними, будь-якв затримки для продовольчих товарів означатимуть втрати.

Якщо маршрут залишатиметься закритим, це означатиме значні витрати для Китаю, який суттєво інвестував у транспортну інфраструктуру Мінська. Китайські інвестиції, що є частиною ініціативи "Пояс і шлях" (BRI) з метою створення нового Шовкового шляху, мали трансформаційний вплив на білоруську залізницю: зросла пропускна здатність швидкісного руху, маршрути електрифіковано та створено значну кількість робочих місць.

Карта, що показує проєкти, включені до програми "Один пояс, один шлях" Китаю. Джерело: Reuters.

Із зупинкою торгівлі Китай отримає мало доходів, тож доведеться адаптуватися: чи морем, чи через Балтію, доведеться прокладати нові маршрути. Але навіть через Балтію, начебто простий шлях, не обійдеться без політичних викликів для Китаю. Литва має низку суперечок із наддержавою, зокрема торговельний конфлікт, що виник після визнання Тайваню. Естонія та Латвія, хоча і не мають таких складних відносин, все ж вважають себе частиною західних систем безпеки, що ускладнює переговори. Головний економічний інструмент Китаю на міжнародній арені зараз піддається місцевим геополітичним тискам, і будь-яка адаптація  коштуватиме дорого.

Оскільки китайська економіка вже зазнає непрямих збитків від агресії росії та Білорусі в Центральній та Східній Європі, Китай опинився в пастці.

Він уже зробив значні політичні та економічні ставки на своє партнерство "без обмежень" із росією та її білоруською залежністю. Єдина реальна опція для нього – тиснути на Варшаву та ЄС, який заявив, що уважно стежить за подіями.

Схоже, ера, коли Китай міг підтримувати дружні стосунки з авторитарними державами Європи, водночас користуючись перевагами вільної торгівлі з ЄС і відмовляючись відкривати власні ринки, добігає кінця. ЄС вкрай незадоволений торговельними відносинами, які він називає "критично незбалансованими" та позначеними "системними викривленнями", що призводять до величезного щорічного торговельного дефіциту у €600 млрд.

У цьому випадку Польща діяла самостійно. Але інші європейські держави будуть спостерігати за цим з великим інтересом. Дехто з політиків навіть дозволить собі посміхнутися, побачивши, як Європа відплачує тією ж монетою, якою її багато років примушували розраховуватися.

Джерело: CEPA