/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2Fa99b77bf5eef144b6cd46a779436631d.jpg)
Туреччина відправила спецлітак із радаром AWACS до Литви — Bloomberg
Влада Туреччини спрямовує спеціальний літак із радаром AWACS до Литви — в рамках посилення оборони НАТО після нещодавнього вторгнення літаків РФ у повітряний простір країн Балтії.
Про це 24 вересня повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на анонімні джерела серед турецьких офіційних осіб.
За інформацією, відправка літака з радаром AWACS до Литви відбулася ще 22 вересня. Він здатний виявляти низьколітаючі безпілотники та інші об'єкти, які не видно наземним радарам.
За інформацією джерел, місія в Литві триватиме до 25 вересня. При цьому тимчасове розгортання літака є жестом солідарності Туреччини з іншими членами НАТО. Міністерство оборони Туреччини відмовилося від коментарів цієї інформації.
«Цей крок було зроблено в той час, коли члени Організації Північноатлантичного договору намагаються скоординувати заходи у відповідь на вторгнення російських літаків і безпілотників у їхній повітряний простір, при цьому партнери відкрито суперечать один одному», — підсумувало Bloomberg.
Останні російські провокації на території країн НАТО — що відомо
Уночі 10 вересня повітряний простір Польщі перетнули близько двох десятків російських дронів, значна частина з них залетіла з Білорусі. Чотири БпЛА було збито.
12 вересня польська влада уточнила, що атаку здійснив 21 дрон. За даними ЗМІ, БпЛА РФ, імовірно, летіли атакувати логістичний центр у Жешуві.
Варшава скликала термінове засідання уряду і посилила заходи безпеки. НАТО у відповідь на атаку активувало 4 статтю договору, що передбачає консультації між державами-членами в разі загрози одній зі сторін.
13 вересня в міністерстві національної оборони Румунії повідомили, що о 18:23 літаки F-16 виявили в національному повітряному просторі дрон, який вони переслідували приблизно за 20 км на північний захід від села Кілія-Веке, де він зник із радарів. Там також вказали, що безпілотник не пролітав над населеними пунктами й не становив безпосередньої загрози для населення.
19 вересня прикордонна служба Польщі повідомила про те, що два російські винищувачі низько пролетіли над польською нафтовидобувною платформою Petrobaltic у Балтійському морі.
20 вересня в Міністерстві оборони Естонії опублікували карту, на якій показано порушення повітряного простору країни трьома російськими винищувачами МіГ-31. 19 вересня ці винищувачі без дозволу увійшли в повітряний простір Естонії над Фінською затокою і перебували там близько 12 хвилин.
У зв’язку з порушенням свого повітряного простору країна також уперше за 34 роки свого членства в ООН скликала засідання Радбезу.
23 вересня аеропорт Копенгагена був змушений призупинити роботу на кілька годин через дрони, зафіксовані в межах території, що охороняється. Хто саме їх запустив, поліція Данії поки що не з’ясувала.
Одразу після Копенгагена, у Норвегії тимчасово закрили повітряний простір над аеропортом Осло після появи невідомих дронів. Усі рейси, які мали приземлятися там, перенаправили в інші аеропорти.
Крім того, 23 вересня Північноатлантична рада НАТО зібралася для проведення консультацій відповідно до статті 4 і рішучого засудження порушення Росією повітряного простору Естонії 19 вересня. Альянс звинуватив РФ в ескалації і пообіцяв «рішучу відповідь»
23 вересня Норвегія заявила, що РФ тричі порушила її повітряний простір 2025 року: один раз навесні і двічі влітку.