Знову між РФ та ЄС: парламентські вибори в Молдові — перед якими ризиками може постати Україна

Після дострокових парламентських виборів у 2021 році більшість у парламенті Молдови сформувала прозахідна партія президентки Маї Санду«Дія і солідарність» (PAS), отримавши 63 місця (зі 101 мандату). Інші — блок соціалістів і комуністів, та партія «Шор» — здобули 32 та 6 місць відповідно. У червні 2023 року проросійську партію «Шор» корупціонера-втікача Ілана Шора визнали неконституційною й заборонили. А голова Партії соціалістів — колишній президент Молдови й давній друг Путіна Ігор Додон — веде на ці вибори новий «Патріотичний виборчий блок».

Які саме партії, за даними свіжих опитувань, можуть подолати прохідний 5-7% барʼєр (для партій це 5%, для блоків — 7%) на парламентських виборах 28 вересня? Дослідження CBS Research вказує, що за партію PAS президентки Маї Санду готові проголосувати 29,7% виборців. На другому місці «Патріотичний блок» Додона — 13,2%. І на третьому — «Наша партія» Ренато Усатого — колишнього мера міста Бельці, популіста, який висловлюється за нормальні відносини як із Росією, так і з Заходом — із 7,5%.

Як бачимо, політсила Маї Санду майже напевно втратить монобільшість у наступному складі парламенту. До того ж, опитування свідчать, що близько 26% виборців ще не визначилися, за кого голосуватимуть. Якщо додати до них 5,5% тих, хто не підтримує жодну з партій, та 6,7%, які відмовилися відповідати, отримуємо близько 40% виборців, які не мають чітких політичних вподобань. Це створює неабияку невизначеність результатів парламентських виборів у Молдові. До того ж, варто нагадати, що перемогу Маї Санду на президентських виборах рік тому забезпечили переважно голоси діаспори.

Тож, наскільки високий ризик проросійського реваншу в Молдові після парламентських виборів 28 вересня? Як Росія дестабілізує країну? Та, до яких викликів готуватися Україні? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Табори в Сербії: як РФ намагається зірвати вибори

За ці чотири роки від останніх парламентських виборів у 2021 році в Молдові багато що змінилося, особливо після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проте, чи не єдине залишається незмінним — Москва не шкодує жодних ресурсів, щоб звернути Кишинев з проєвропейського курсу та повернути його до орбіти Кремля.

ТСН.ua писав, як напередодні президентських виборів у Молдові в жовтні 2024 року, Росія вливала десятки мільйонів євро у різні пропагандистські й дестабілізаційні кампанії, намагаючись зірвати як самі вибори, так і конституційний референдум про вступ країни до ЄС, який проходив в один день із самими виборами. Тоді молдавські правоохоронці заявляли, як десятки молодих людей із Молдови проходили «інструктаж» у Москві, щоб організувати масові заворушення на акціях протесту в країні.

Проте у 2025 році, напередодні парламентських виборів у Молдові, Росія пішла ще далі. У понеділок, 22 вересня, менш ніж за тиждень до дня голосування за новий парламент, Мая Санду виступила з екстреним зверненням до нації, заявивши, що Росія витрачає сотні мільйонів євро на купівлю сотень тисяч голосів виборців по обидва береги Дністра та за кордоном, і сотні людей отримують гроші, щоб спровокувати безлади й насильство.

Того ж дня очільники Прокуратури по боротьбі з організованою злочинністю Віктор Фуртуне, поліції Віорел Чернеуцяну та Служби інформації та безпеки (СІБ) Олександр Мустяце заявили про затримання 74 осіб (у більшості це чоловіки віком 19-45 років), яких підозрюють у проходженні підготовки в таборах Сербії, які фінансуються Росією, для організації масових заворушень на парламентських виборах.

За словами Фуртуне, у цих таборах учасників, які отримували по 400 євро, навчали поводженню з вогнепальною зброєю та спецзасобами. Віорел Чернеуцяну додав, що інструктажем займалися росіяни, а деяких молдаван переконали поїхати до Сербії під приводом паломництва, потім втягуючи у підготовку до заворушень. Мустяце також зазначив, що СІБ ідентифікувала двох співробітників спецслужб РФ, які безпосередньо вербували та проводили інструктаж: офіцера ГРУ Андрєя Павлова та ще одного на прізвисько «Бєс».

Журналісти під прикриттям: таємна мережа впливу

Цього тижня BBC та Bloomberg оприлюднили власні журналістські розслідування про спроби й масштаби втручання Росії у парламентські вибори в Молдові 28 вересня.

Так, за інформацію видання Bloomberg, яке отримало відповідні документи, ще навесні цього року Кремль погодив стратегію підриву перемоги партії PAS Маї Санду, задля усунення її від влади. Вона, зокрема, передбачала масштабні маніпуляції через соцмережі й вербування громадян Молдови як всередині країни, для протестів, так із діаспори за гроші, бо для політсили чинної президентки голоси діаспори мають визначальне значення.

Команда ж BBC пішла ще далі, інфільтрувавшись в одну з таких проросійських мереж впливу, виявивши, що вона має звʼязок з некомерційною організацією «Євразія», яка повʼязана з Іланом Шором. І він, і ця «Євразія» є під санкціями США та Британії за участь у шкідливих операціях впливу, організованих Кремлем, та корупцію. Зокрема, журналістам BBC вдалося звʼязатися з координаторкою проросійської мережі на ім’я Аліна Жук із Придністровʼя, яка за останні кілька років неодноразово відвідувала Москву.

«Жук повідомила Ані (кореспондентці BBC під прикриттям — Ред.), що їй платитимуть $170 на місяць за публікацію постів у TikTok і Facebook напередодні виборів, і що гроші вона отримуватиме через „Промзв’язокбанк“ — російський державний банк, який перебуває під санкціями. Ану просили публікувати необґрунтовані звинувачення, зокрема, що нинішній уряд Молдови планує фальсифікувати результати виборів, що президент Санду сприяє торгівлі дітьми…», — йдеться в розслідуванні BBC.

Журналісти додають, що проросійський вплив у соцмережах, спрямований на Молдову, складається щонайменше з 90 акаунтів TikTok (деякі з них маскуються під агенції новин), які опублікували тисячі відеороликів, які набрали загалом понад 23 млн переглядів і 860 тис. лайків від січня цього року. Порівнюючи з населенням Молдови — це лише 2,4 млн осіб.

Небезпека для України: Путін і ще один «фронт»

Цьогорічні парламентські вибори у Молдові — це не просто тест для самої Молдови, адже багато молдаван стикаються з високою інфляцією й розчаровані політикою правлячої партії, а й для регіону в цілому. Експерти й аналітики давно попереджають: якщо PAS президентки Санду не забезпечить собі більшість у новому складі парламенту, а опитування свідчать, що на це навряд чи варто сподіватися, проросійські сили можуть просто підірвати курс на євроінтеграцію зсередини. Або ж, країна зануриться в політичний хаос і піде на ще одні парламентські вибори, що дасть Росії ще більше можливостей для проведення підривних і дестабілізаційних кампаній.

Для України це створює неабиякі виклики. Крім того, що Кишинев є нашим «партнером» по євроінтеграції, на додачу через Молдову ми імпортуємо паливо, зокрема дизель, та експортуємо с/г продукцію. До того ж, не варто забувати, що в окупованому Придністров’ї досі дислокується оперативна група російських військ (ОГРВ) чисельністю близько 1000 осіб — спадкоємиця радянської 14-ї армії — та 500 російських «миротворців», які, за версією Кремля, просто охороняють склад із понад 20 тис. тонн боєприпасів в селі Кобасна за 2 км від кордону з Україною.

«Якщо Росія отримає контроль над Молдовою, наслідки будуть небезпечними… Європа зупиниться на кордоні з Молдовою. Європейські кошти зупиняться на річці Прут. Свобода пересування може зникнути. Наша земля може стати плацдармом для проникнення в Одеську область. Придністровський регіон буде дестабілізований. Це їхні плани, і вони говорять про них відкрито», — також сказала Мая Санду у зверненні до нації у понеділок, 22 вересня.

Одразу після заяв президентки та молдовських правоохоронців про дестабілізаційні й підривні дії Кремля, в російській Службі зовнішньої розвідки звинуватили ЄС у спробі окупувати Молдову, а НАТО — у підготовці розміщення своїх сил в Одеській області для залякування Придністровʼя. ТСН.ua вже писав, що на відміну від України, Молдова не має спільного кордону з Росією. Сили оборони України зруйнували плани Путіна захопити Одеську область і пробити коридор до окупованого Росією Придністров’я з подальшою окупацією Молдови. Але це не означає, що в Кремлі поховали цю ідею.