Чому довічне? З'явився повний текст вироку працівнику УДО, який вбив підлітка на фунікулері

«Главком» ознайомився з повним текстом вироку щодо водія управління Державної охорони України Артема Косова, обвинуваченого в умисному вбивстві з хуліганських мотивів 16-річного киянина Максима Матерухіна.

Згідно з вироком, трагічна подія сталася ввечері 7 квітня 2024 року на київському фунікулері. Двоє чоловіків напідпитку (одним із них був Косов) зайшли до вагону фунікулеру на нижній станції. Окрім них, того дня цим громадським транспортом користувалися й інші люди: малолітні, жінки, пенсіонери та група підлітків (до десяти осіб). Компанія неповнолітніх спілкувалася між собою та жартувала. У якийсь момент Косов почав чіплятися та лаятися у бік підлітків.

Як заявила низка свідків під час судового допиту, обвинувачений погрожував, що він «майстер» і може «укласти хлопців за 10 секунд». Особливу увагу чоловік звернув на 16-річного Максима Матерухіна. Зокрема, працівник УДО випитував хлопця, коли той «віддаватиме борг країні», тобто піде воювати. У відповідь Матерухін сказав, що  віддасть «борг Батьківщині, коли настане час».

Така відповідь не влаштувала Косова, і він попередив хлопця бути готовий продемонструвати свої навички на кінцевій зупинці фунікулеру.

За словами чоловіка, який тоді разом із дружиною та двома дітьми підіймався фунікулером, Матерухін виходив із вагону передостаннім. У цей момент Косов уже стояв біля виходу і накинувся на потерпілого: схопив його руками, вирвавши з натовпу та кинув у скляну перегородку. Свідок каже, що не розгледів самого моменту падіння. Проте побачив, як після цього Максим Матерухін підвівся, тримаючись за горло, після чого впав і більше не приходив до тями. Тоді ж очевидець зрозумів, що Косов вбив хлопця. І крикнув до нього, що він вбив дитину.

Як підтвердили результати експертиз, причиною смерті підлітка став глибокий розріз шиї з ушкодженням магістральних судин, що спричинив гостру крововтрату та шок. Потерпілий прожив, за оцінкою допитаного експерта, близько хвилини після отриманих травм, несумісних із життям.

Із пояснень машиністів столичного фунікулеру, які працюють тут із 2011 року, подібних трагічних випадків раніше не фіксувалося. Товщина скла, яке було вибито, – 6-8 мм.

У суді обвинувачений Артем Косов не визнав вини і шукав виправдання вчиненому злочину. Він розповів, що того фатального дня гуляв із товаришем столицею, випиваючи у різних закладах. У нього був вихідний. Переконував: вжив кухоль пива, тричі випив наливки, а за дві-три години до події – ще 50 грам віскі. При цьому запевняв, що не вживав жодних наркотичних речовин.

Під час допиту товариш обвинуваченого теж додав: спочатку випили по келиху пива. Далі вживали алкоголь у помірній кількості. На його думку, ознак сильного сп’яніння не мали.

Важлива ремарка. Після вчинення злочину Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соцеотерапія» зафіксувала, що працівник УДО Артем Косов перебував у стані алкогольного (2,50 проміле) та наркотичного (канабіоїди (маріхуана) сп’яніння.

За версією обвинуваченого, у вагоні фунікулеру було велике скупчення пасажирів. Він спілкувався з товаришем, але через галас з боку групи підлітків нічого не чув. Тому й зробив їм зауваження. Натомість у відповідь почув нецензурні слова. Каже, що «відчув на собі їх погляди, на що він відповів зверхньо та зухвало, однак у відповідь не посилав нікого».

Як стверджував Косов, потерпілий Матерухін нібито на його зауваження реагував лайкою. Обвинувачений визнав, що пропонував компанії підлітків піти до армії. Адже вони не здавалися йому дітьми: Косов давав їм 18-25 років, «на вигляд ці особи були «околофутбольними» тобто виглядали, як футбольні розбишаки» (цитата з вироку).

Уже на виході з вагону, стверджував Косов, відчув поштовх через що й спіткнувся. Надалі спустився до нижчого виходу з вагону, з якого мали вийти підлітки, і перший хлопець, який вийшов, буцімто штовхнув у груди обвинуваченого. Той одразу розцінив це як агресію. Ще один підліток, який вийшов із вагону, тримаючи руки на рівні грудей, своїм виглядом справив враження на обвинуваченого як загрозу. Косов пояснив, що інші хлопці оточили його позаду. Тому він схопив потерпілого за руку та смикнув вниз, після чого обійняв та притиснув до себе. Далі його нога зіскочила і він впав, у зв`язку із чим, не встиг застосувати прийому кидок через стегно як контратаку.

Згадка про бійцівський прийом обвинуваченим зафільмована на бодікамерах поліцейських, які були присутні на місці вбивства неповнолітнього. Це слова самого Косова. У розмові з правоохоронцями він заявив про конфлікт із потерпілим на тему ЗСУ. При цьому обвинувачений запитав в оточуючих, чи хтось проти, що він кидав людину через стегно.

«Я приймаю рішення для того, щоб забезпечити себе. Я приймаю рішення. Я кидаю його через праве», – так звучали слова обвинуваченого на відеозаписі поліцейських.

Що цікаво: протягом семи років Косов займався бойовими мистецтвами, зокрема, дзюдо; має спортивний розряд «кандидат у майстри спорту».

У суді співробітник УДО переконував: не мав ані мети, ані умислу на вбивство. «Людина, яка бажає смерті іншій особі допомоги не надає. Крім того, при ньому була зброя, яку він не застосував, бо не хотів вбивати», – зазначено у тексті вироку.

В останньому слові обвинувачений зазначив, що шкодує і йому прикро за те, що сталося, бо загинула молода людина. Однак обвинувачений не міг передбачити, що такі вчинки, спричинять такі наслідки.

Під час слухання справи сторона захисту добивалася перекваліфікації кримінального правопорушення: з пункту 7 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу («Умисне вбивство з хуліганських мотивів»; санкція статті – від 10 до 15 років тюрми або довічне позбавлення волі) на статтю 119 Кримінального кодексу («Вбивство через необережність»; санкція статті – від трьох до п’яти років обмеження волі або позбавленням волі на той самий термін). Це пояснювали тим, що Косов не бажав смерті потерпілому. Навпаки – працівник УДО вживав заходи з надання першої домедичної допомоги, накладаючи джгута на шию підлітка.

Феміда такі аргументи відкинула. На думку суду, Артем Косов втілив у життя «нікчемний, надуманий привід для з’ясування стосунків, реалізуючи його безпосереднім застосуванням щодо Максима Матерухіна бойового прийому –захват та кидок в напрямку панорамного скляного вікна». У підсумку це призвело до смерті неповнолітнього.

«Враховуючи, вік підозрюваного, рід занять, його фізичну форму та спортивну підготовку, факт володіння ним бойовими мистецтвами, Артем Косов у повній мірі мав об’єктивну можливість оцінити небезпечність обстановки, з урахуванням перебування їх на сходах верхньої станції фунікулера, наявність панорамного вікна над небезпечним крутосхилом, та передбачити наслідки своїх суспільно небезпечних дій по відношенню до неповнолітнього у вигляді кидка, з наданням значного прискорення його тілу в напрямку панорамного вікна. А саме, несподіване, підступне для потерпілого, цілеспрямоване застосування обвинуваченим атакуючого бойового прийому – захват та кидок із достатнім прикладанням сили, в напрямку скляного панорамного вікна, надавши йому значного прискорення та спрямувавши його безпосередньо головою, обличчям вниз, внаслідок якого Максим Матерухін отримав смертельне поранення шиї, внаслідок розбиття скла та помер на місці, свідчить про те, що він, діючи із такою силою, достеменно усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачав, що в результаті такої його поведінки буде спричинено шкоду, як мінімум здоров’ю потерпілого», – йдеться у вироку.

Крім того, суду відкрився новий факт із життя обвинуваченого. З’ясувалося, що 21 березня 2024 року Дарницьке управління поліції Києва зареєструвало випадок вчинення домашнього насильства. Порушником був Артем Косов, який вигнав із будинку свого батька та застосував до нього фізичну силу. Як пояснив правоохоронцям батько обвинуваченого, він не планував викликати поліцію. Лише зателефонував на спецлінію 112 для консультації стосовно сімейних подій. Зокрема, чоловік скаржився на конфлікти з сином через те, що той приходить додому у стані алкогольного сп’яніння.

«Зважаючи, що і дане кримінальне правопорушення обвинуваченим було вчинене у стані алкогольного сп`яніння, слід дійти висновку, що обвинувачений має потяг до вживання алкоголю, під дією якого схильний до вчинення насильницьких дій», – вважає суд.

Феміда констатувала, що обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння та стані, викликаному вживанням наркотичних засобів. На переконання суду, робота в управлінні Державної охорони вимагає більшої суворості оцінки дій Артема Косова. Він повинен бути «взірцем для інших громадян у ракурсі дотримання моральних та етичних норм правил поведінки та співіснування у суспільстві, забезпечувати дотримання громадського порядку та захищати від протиправних посягань права таких громадян».

Водночас «спосіб убивства, обраний обвинуваченим, незначний мотив, який був причиною для позбавлення життя неповнолітнього хлопця, все це у сукупності вказує на цинічне ставлення до людської особистості та відсутності базових людяних моральних цінностей, що свідчить на антисоціальну спрямованість, зневажливе ставлення до закону та загальноприйнятних норм моралі, що є підставою для висновку про особливу небезпечність обвинуваченого Артема Косова для суспільства», дійшов висновків суд.

«Суд не може залишити поза увагою думку потерпілого батька загиблого, який внаслідок злочинних дій обвинуваченого втратив сина. Таким чином, зважаючи на наведені вище міркування та висновки суду, на дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя особи, за обтяжуючою обставини, зважаючи на позицію потерпілого щодо призначення судом справедливого покарання за вбивство його дитини, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому за пунктом 7 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу виняткової міри покарання у вигляді довічного позбавлення волі», – зазначено у вироку.

Феміда наголосила, що покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк (10-15 років – «Главком»), «не забезпечить мети покарання, не відповідатиме вимогам справедливості при застосуванні покарання і не відображатиме співмірність вчинених дій обвинуваченого, їх наслідків з карою».

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.

Як повідомляв «Главком», раніше мати підлітка Ірина Матерухіна зверталася за допомогою до мера столиці Віталія Кличка. Жінка вимагала справедливого вироку для звинуваченого у вбивстві її сина – водія УДО Артема Косова, справа проти якого, на її думку, штучно затягувалася.