Дрони над Данією: чому Росія безкарно атакує Європу, а Польща хоче збивати російські літаки без дозволу НАТО

Російські дрони над європейськими столицями ризикують стати постійним явищем, особливо за відсутності жорсткої відповіді з боку НАТО або спільних рішень на рівні Євросоюзу. Москва нині активно тестує здатність прикордонних країн реагувати на потенційну загрозу – не лише на рівні стандартних канцелярських заяв про "провокації", а й через перевірку спроможності європейських сил протиповітряної оборони знищувати подібні цілі.

24 Канал проаналізував ситуацію із прольотами російських безпілотників над територіями країн-членів НАТО, з'ясував, за яким принципом росіяни обирають чергову "жертву" для своїх провокацій, та яка реакція з боку союзників справді може зупинити ці атаки. У цьому нам допоміг розібратися офіцер Повітряних сил у резерві, заступник директора компанії-виробника РЕБ Анатолій Храпчинський.

Дрони над Данією: чому Росія нахабніє та як варто реагувати?

Данія вкотре за тиждень була змушена закрити повітряний простір над власним аеропортом через загрозу з боку безпілотників. Місцеві правоохоронці повідомили, що помітили "кілька дронів" у небі поблизу аеропорту Ольборг, який водночас є і військовою базою. Данія досі не встановила, хто стоїть за запуском цих літальних апаратів, дипломатично назвавши їх "невідомими за походженням", паралельно охарактеризувавши операторів БПЛА як "професійних акторів".

Люди в очікуванні відновлення роботи аеропорту Копенгагена / Фото AFP

За кілька днів до цього такі ж "невідомі дрони" паралізували роботу аеропорту в столиці Данії – Копенгагені. Прем'єр-міністерка країни Метте Фредеріксен назвала це "серйозною атакою на критичну інфраструктуру" і публічно припустила причетність Росії, поєднавши ці інциденти з російськими провокаціями в Польщі, Румунії та Естонії. Остання, зокрема, перехопила російські винищувачі, які незаконно порушили її повітряний простір.

Подібні інциденти протягом останнього місяця також були зафіксовані в сусідній Норвегії. Аеропорт в Осло довелося тимчасово закрити, щоб уникнути ризиків для цивільних авіалайнерів. Однак наймасштабнішою провокацією досі залишається атака на Польщу, коли для перехоплення ворожих БПЛА піднімали авіацію НАТО, яка базується на її території.

Попри те, що більшість цих безпілотників, найімовірніше, не має бойової частини та не ставить собі за мету безпосереднє ураження об'єктів, навіть тимчасове закриття найбільших аеропортів Північної Європи тягне за собою серйозні економічні та безпекові наслідки.

Офіцер Повітряних сил у резерві, заступник директора компанії-виробника РЕБ Анатолій Храпчинський у коментарі 24 Каналу звернув увагу на додаткові, на перший погляд, неочевидні небезпеки для країн, проти яких подібні провокації здійснюються.

Головна проблема цих провокацій полягає не стільки в їх самій наявності (адже, маючи сусідом Росію, можна очікувати будь-чого), скільки в реакції ЄС та НАТО на ці "атаки". Альянс офіційно звинуватив Росію у "безвідповідальній поведінці", однак підтвердити її пряму причетність наразі не може – або ж просто побоюється це зробити, імовірно сподіваючись, що ігнорування проблеми призведе до її поступового зникнення.

Та, судячи з реального стану справ, провокації проти європейської інфраструктури лише посилюються та стають дедалі частішими. Кремль активно перевіряє здатність НАТО реагувати на загрози. Якщо в Естонії російські літаки супроводжувала авіація Альянсу, а дрони в Польщі були оперативно збиті, то провокації у північних країнах поки що залишаються без прямої відповіді.

Представники Росії публічно відкидають усі звинувачення, називаючи їх "необґрунтованими". Американські офіційні особи, зокрема держсекретар Марко Рубіо, хоч і пообіцяли захищати "кожен дюйм" території НАТО, заявляють, що збивати російські повітряні цілі можна буде лише у випадку прямої атаки з боку Росії на конкретну країну.

Втім, проблема полягає в тому, що повноцінної реакції від НАТО чи ЄС наразі не спостерігається. Лунають гучні заяви про зовнішні загрози та обіцянки оперативно й рішуче на них реагувати. Проте на практиці це поки що більше нагадує затягування часу. Навіть "дослідження" уламків збитих у Польщі безпілотників ще не дало офіційних результатів.

Насправді ж існують варіанти відповіді навіть з уникненням прямого використання зброї. У випадку виявлення порушення можна здійснити навіть не супровід ворожого літака за межі вашого повітряного простору, а примусову посадку пілота-порушника на одному з союзних аеродромів, із подальшою конфіскацією літака та арештом екіпажу. Навіть якби НАТО показово провели навчання з відпрацювання такого сценарію, це вже могло б стати непоганим сигналом для Росії,
– підсумовує експерт.

Беззахисні країни Балтії: як союзники посилюють оборону східного флангу НАТО?

Цього тижня Туреччина, на знак солідарності, демонстративно посилює свого союзника по НАТО – Литву. Мовиться про тимчасове розміщення на території країни радіолокаційного літака AWACS, здатного виявляти безпілотники та інші повітряні цілі, які летять на низькій висоті й залишаються невидимими для більшості радарів та систем раннього попередження.

Радіолокаційний літак Airborne Warning and Control (AWAC) під час зльоту / Фото НАТО

Такий крок Туреччини став частиною відповіді НАТО на нещодавні повітряні провокації проти країн-членів Альянсу, зокрема порушення повітряного простору Балтійського регіону російськими винищувачами. Іспанія також перенаправляє свої винищувачі до Литви для патрулювання Балтійського неба, а також для участі в ротаційній місії протиповітряної оборони, що стало першою операцією такого рівня на території країни Балтії.

Ймовірно, такі маневри із залученням передової техніки НАТО є реакцією на зміну позиції Дональда Трампа щодо Росії та її постійних провокацій проти країн Альянсу. Президент США підтвердив готовність до більш жорсткої реакції на дії Кремля – саме цього прагнуть країни Балтії та Польща, які вважаються одними з перших у потенційній черзі на атаку з боку РФ.

Західні та українські військові експерти наголошують, що Росія вже багато років вдається до подібних провокацій. Їхня мета – демонстративне нехтування кордонами НАТО. У випадку з країнами колишнього "соціалістичного табору", зокрема державами Балтії, це також є сигналом: Москва не визнає їх повноцінними незалежними державами. Питання лише в одному – як правильно реагувати на подібні дії Кремля?

Альянс заступився: як Туреччина збила російський літак і не отримала відповіді?

Поки євробюрократи вигадують чергову відмовку у спробах будь-яким чином уникнути прямої відповіді на російські провокації, варто згадати інші випадки, коли росіяни зіткнулися з безпосередньою реакцією країни НАТО – і без втрат не обійшлося. Мовиться про Туреччину, яка свого часу збила російський Су-24М поблизу кордону з Сирією.

У листопаді 2015 року в повітряному просторі Туреччини було помічено два російські бомбардувальники, які, за словами Москви, поверталися з бойового вильоту на авіабазу Хмеймім і нібито випадково "заблукали" над турецькою територією. Після кількох попереджень з боку диспетчерів один літак розвернувся, але другий продовжив політ.

Турецький винищувач F-16, що патрулював прикордонну зону, випустив по росіянах ракету класу "повітря-повітря", унаслідок чого Су-24М було збито. Російські пілоти встигли катапультуватися, проте одного після приземлення спіймали й убили сирійські повстанці. Другому вдалося врятуватися, але під час операції з його евакуації загинув ще один російський військовий.

Російський Су-24М падає від влучання ракети турецького F-16 / Фото USNI

Інцидент зі збиттям російського літака країною НАТО спричинив масштабний дипломатичний скандал, а напруга між РФ та Альянсом різко загострилася. Москва сипала погрозами, висувала дипломатичні протести, скасувала спільні навчання з Туреччиною в Чорному морі й навіть запровадила санкції проти Анкари.

Керівництво НАТО та тодішній президент США Барак Обама закликали до деескалації, але водночас офіційно підтримали Туреччину. Генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив про солідарність і підтримку територіальної цілісності Туреччини, а Обама підкреслив, що Анкара має право на самозахист.

Упродовж наступних тижнів напруга зростала, навіть попри те, що Туреччина надала прямі докази того, що російський літак було збито безпосередньо над її територією, а не в небі над Сирією, як стверджувала російська пропаганда. До матеріалів додали й записи радіопопереджень пілотам Росії.

Зрештою, після кількох тижнів військової напруги відкритого конфлікту вдалося уникнути. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган надіслав Путіну формального листа зі співчуттям щодо загибелі російських військових, а Москва поступово знизила градус погроз і дипломатичних закидів.

Показовим є і те, що попри загострення ситуації, як НАТО, так і Вашингтон – хай і дуже дипломатично – продемонстрували готовність дотримуватися власних правил і повністю стали на бік Туреччини. Звісно, контекст тієї історії відрізняється від сьогодення, адже тоді територія Сирії фактично була зоною бойових дій, тоді як нині Польща, Данія чи Естонія стикаються з безпілотниками й літаками у мирний час. Відповідно й реакція інша: супровід, спроби збити або ж очікування, поки загроза зникне.

Втім, Туреччина своєю рішучістю показала, що подібні провокації не залишаться без відповіді, і Анкара готова вживати реальних заходів у разі виникнення будь-якої загрози безпеці. Росіяни також зробили висновки й нині не вдаються до прямих військових провокацій проти Туреччини, навіть "для тесту" її реакції – адже вони її вже бачили.

Польща хоче збивати дрони над Україною: чи є кращі варіанти?

Схоже, що рішучості поступово набирає ще один член НАТО – Польща. Відчувши прямий ризик із боку Росії після найбільш масштабної дронової провокації на початку місяця, польський парламент ухвалив рішення дозволити своїм військовим збивати російські дрони в небі над Україною та навіть Білоруссю без попереднього погодження цього кроку з НАТО чи ЄС.

Фактично Польща прагне повернути собі право на швидке реагування у випадку загрози – право, яке суттєво обмежив попередній уряд за день до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За чинним польським законодавством військові не могли оперативно реагувати на небезпеку, оскільки для цього потрібно було отримати схвалення від третіх сторін.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що його країна без жодних вагань збиватиме об'єкти, які порушують її повітряний простір і становлять загрозу безпеці. Водночас він зауважив, що варто з обережністю підходити до "неоднозначних" ситуацій, коли складно одразу визначити, чи йдеться про провокацію, чи про випадковість.

Туск пропонує залишити такі рішення на розсуд військових, водночас розв'язавши їм руки для відбиття повітряних загроз без тривалих бюрократичних процедур. Це вже можна вважати маленьким кроком у напрямку справжньої відповіді, але завжди лишається набагато кращий варіант.

Звісно, навряд чи ми побачимо, як італійські чи інші натівські F-16 збиватимуть російські літаки на підльоті до польської території. Проте якщо кожна наступна російська провокація буде нейтралізована ще в зародку, кількість таких атак, очевидно, почне зменшуватися. Адже нині саме відсутність прямої реакції з боку Європи та НАТО лише заохочує Росію дедалі сміливіше перевіряти межі дозволеного.