"Це лицарська історія": на Аскольдовій могилі поховали пілота дрона "Вампір"

Любомир Соченко / © ТСН

У Києвіпрощалися із героєм. Воїн 65 бригади, пілот дрону «Вампір» повернувся на щиті. Любомир Соченко, син відомої української художниці загинув, разом зі своїм побратимом на Запорізькому напрямку від удару ворожого FPV.

Він захищав країну від початку повномасштабного. Аби стати до лав — війська повернувся із Польщі, де навчався. Тривалий час палив ворожі позиції гексакоптером та отримав орден за мужність. Тепер похований на Аскольдовій могилі. Біля військової каплички, яку кілька років тому розписувала його мама Марина Соченко.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Юлії Кирієнко.

У храмі Святого Миколая прощаються з героєм. Його звати Любомир Соченко на псевдо «Ріккі». Він був пілотом ударного дрону «Вампір». Цей коптер ще росіяни звуть «Баба Яга». І неабияк бояться, бо так він випалює цілі бліндажі разом з окупантами.

На цих кадрах одна з останніх місій Любомира і його побратимів на Запорізькому напрямку. Саме там підрозділ пілотів вже кілька років поспіль успішно палив росіян. І хоч би як на цих воїнів не полював ворог їм вдавалось повернутись з позицій, а перед цим нищити ворожі.

Того вечора в машині їх було четверо. Водій і пілоти дрону «Вампір», троє друзів: Ріккі, Сахалін та Гоша. Вони мали замінити інший розрахунок пілотів, який вже чекав напоготові в бліндажі, каже «Бульдог». Він згадує, почув гуркіт позашляховика і вже збирався виходити з укриття на зустріч хлопцям, як пролунав вибух. А потім крики.

То був ворожий дрон на оптоволокні, який влаштував засідку на дорозі, котрою їхали пілоти на перезмінку. Але це воїни зрозуміють потім, коли забиратимуть побиту машину. Бо спершу спробують врятувати своїх. В темряві, серед поля бою «Бульдог» намагався наблизитись до підбитого авто, коли на нього вийшов один з поранених побратимів.

«Він виходив на нас, кликав на допомогу. Зустріли одного. Я сказав саперу аби відвів до нас, бо у нього був великий уламок в плечі. Дуже великий. Півметра десь», — каже «Бульдог».

Це був Гоша. Півметровий шматок металу впився йому в плече, але він зміг дійти до позиції аби покликати на допомогу. Та коли воїни наблизились до машини зрозуміли — рятувати там вже нема кого.

«Ми прийшли і побачили, що всі 200. Очі відкриті. Пульсу нема. Миттєва смерть. Витягнули Ріккі і Сахаліна. Я ще раз переміряв пульс. На шиї, на руці. Послухав дихання. Просто важко помилитись. Бо це лишиться назавжди з тобою, якщо врятувати можливо було. А ти помилився», — каже «Бульдог».

Нині Гоші рятують руку у шпиталі. А з його друзями прощається Україна. Любомира Соченка ховають на Аскольдовій могилі. Серед інших героїв російсько-української війни. Під військовою капличкою, стіни якої ще кілька років тому розписала мама Любомира, українська художниця Марина Соченко.

«Це героїчна наша історія, колосальна. Лицарська історія», — каже художниця Марина Соченко.

Марія Соченко відтворила обличчя всіх тих, хто боровся за Україну. Тут і воїни УПА та Герої Крут. Герої Майдану та військові. Всі зображені під Покровою Богородиці, заступниці воїнів. Реальні бійці, які віддали у своїй боротьбі найдорожче — власне життя. А тепер їх продовжує пантеон воїнів, які поховані на Аскольдовій Могилі — поряд з Да Вічні та «Джусом» до них доєднався ще один — Любомир Соченко.

Марію Соченко тримає під руку її молодший син — теж воїн Сил Оборони. Люди, що прийшли попрощатись з Рікі співають гімн України. А на дзвіниці на військовій каплиці, яка розписана руками Марини б’є дзвонами за упокій і вічну славу старшого сина Любомира.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: СИНА ПОХОВАЛИ ПОБЛИЗУ КАПЛИЧКИ, яку бережно РОЗПИСУВАЛА МАМА 💔 Побратими ЛЕДЬ СТРИМУЮТЬ СЛЬОЗИ

Токсичні люди: чому від них краще триматися якомога далі та як себе захистити / © Credits