Як правильно очищувати вуха: міфи, ризики та дійсно корисні поради

Вушна сірка – це не бруд, як часто думають. Вона виробляється спеціальними залозами в шкірі слухового проходу й містить жири, білки, рогові клітини, повідомляє 24 Канал з посиланням на Australian Family Physician.

Її головна функція – природний захист: сірка утримує пил, мікроби, зволожує шкіру та знижує ймовірність запалень. Наші вуха мають унікальну властивість самоочищення: коли ми рухаємо щелепою, сірка поступово виводиться назовні.

Чи потрібно чистити вуха?

Маленька кількість сірки навіть корисна – вона сама очищає слуховий прохід від пилу та старих клітин, завдяки чому у вухах зберігається здорове середовище. До того ж сірка пригнічує ріст бактерій та грибків. При її браку шкіра може ставати сухою та чухатись.

Оскільки механізм самоочищення працює добре, додаткові маніпуляції часто зайві. Але винятки все ж існують – наприклад, коли сірка накопичується через вузькість слухового проходу або внаслідок запалення, й виникає сірчана пробка. В такій ситуації важливо поводитися обережно, щоб не нашкодити.

Щоб зрозуміти ризики при невдалій чистці, уявіть будову вуха: зовнішня частина (вушна раковина, слуховий прохід до барабанної перетинки), середнє вухо (з кісточками-резонаторами та євстахієвою трубою) і внутрішнє (органи слуху та рівноваги). Проникнення глибоко або агресивні рухи можуть призвести до травм, запалень чи навіть втрати слуху.

Коли потрібна професійна допомога?

Інколи сірка затримується у проході та утворює пробку, що може спричиняти відчуття закладеності, свербіж, погіршення слуху, а іноді – навіть кашель. Особливо часто це буває у тих, хто носить слухові апарати, беруші або зловживає ватними паличками.

Якщо домашні методи не допомагають, варто звернутися до отоларинголога – лікар швидко й безпечно видалить корок спеціальними засобами або промиванням.

Як самостійно видалити зайву вушну сірку?

Джерело Harvard Medical School

Для профілактики вушних корків достатньо одного з простих засобів: безрецептурні аптечні краплі, декілька крапель чистої води чи фізрозчину. Вони допомагають розм’якшити сірку, аби вона могла вийти природним шляхом. Алгоритм простий:

1. Нахиліть голову так, щоб вухо, яке очищаєте, було зверху.
2. За допомогою піпетки або ватного тампона капніть декілька крапель обраного засобу.
3. Потримайте голову близько хвилини – це дозволить рідині проникнути всередину.
4. Нахиліть голову в інший бік і зачекайте, поки сірка витече.
5. Акуратно витріть те, що вийшло, серветкою.

Головне правило: не намагайтеся витягти сірку механічно. Ватна паличка лише заштовхує її глибше, підвищуючи ризик травми чи утворення пробки,
– радять експерти з Харварда.

Коли потрібен лікар?

Якщо сірка стала надто твердою, застосовують спеціальні краплі (церуменолітики). Важливо переконатися, що барабанна перетинка ціла, і немає ознак інфекції.

Якщо краплі не працюють, отоларинголог може провести промивання теплою водою або фізіологічним розчином, обережно спрямовуючи струмінь по стінку каналу. Таку процедуру краще залишити професіоналам, щоб уникнути ушкоджень.

Існують також методи мікросукції чи кюретки (спеціальні мікро-ложечки): їх застосовують у складних випадках для видалення пробки без використання води.

Чому ватні палички – зло?

Використовувати палички можна лише для очищення видимої частини вуха. Проникати ними всередину слухового проходу небезпечно. У США за 20 років було травмовано понад 260 тисяч дітей через спроби чистити вуха паличками – із численними розривами барабанної перетинки.

Обережність у вушній гігієні виправдана не тільки через ризик травми. Надмірне очищення або неправильний вибір засобів порушують природний бар’єр, створюючи ідеальні умови для росту бактерій та грибків. Серйозні наслідки можливі й після невдалого промивання: від отиту й перфорації до постійного дзвону у вухах та запаморочення.

Тому головна порада – користуйтесь простими та безпечними способами очищення й не втручайтесь у природний процес без зайвої потреби.