Працевлаштування осіб з інвалідністю. До яких змін готуватися роботодавцю

В умовах війни питання інклюзивного працевлаштування набуває особливої актуальності.

Україна наразі має потенціал не лише адаптуватися до міжнародних стандартів, а й показати усьому світу, в який спосіб можна взаємодіяти з особами з інвалідністю, щоб кожна людина могла реалізувати свій потенціал. Той факт, що ведеться робота над удосконаленням існуючого законодавства, відбувається дискурс громадськості і державного сектора, — це вже рух до змін.

Тож проаналізуємо, як новели Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» №4219-ІХ впливатимуть на бізнес уже з січня наступного року.

Варто зазначити, що у статті не оцінюється, наскільки законодавчий акт відповідає потребам осіб з інвалідністю чи забезпечує їхні права, — це інша важлива тема, яка заслуговує на окреме висвітлення. Ми ж наразі зосередилися на практичних наслідках для роботодавців: нових вимогах, змінах у кадрових процесах і можливих додаткових витратах.

Працевлаштування, сплата цільового внеску та фінансові санкції

Закон №4219-ІХ вводиться в дію з 1 січня 2026 року (крім окремих норм).

Насамперед роботодавець зобов’язаний працевлаштувати осіб з інвалідністю за такими квотами:

• одне робоче місце для роботодавців зі штатом від 8 до 25 працівників за квартал;
• 4% робочих місць для роботодавців зі штатом понад 25 працівників за квартал;
• 2% робочих місць для роботодавців, чия основна діяльність — оздоровлення, реабілітація, навчання або догляд за особами з інвалідністю.

Роботодавці, в яких середньооблікова кількість штатних працівників у кварталі становить вісім і більше та які в цьому кварталі не виконали обов’язку щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, зобов’язані сплатити цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Розмір внеску розраховується підприємством на основі показників кварталу, за який сплачується цей внесок, і визначається як добуток таких показників:

• 40% середньомісячної заробітної плати у відповідному кварталі, розрахованої на одного працівника;
• кількість місяців у кварталі;
• різниця між нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю працівників — осіб з інвалідністю у відповідному кварталі, з урахуванням вимог щодо розміру оплати їхньої праці, визначених законом №4219-ІХ.

Якщо у вас, наприклад, 20 працівників на підприємстві, потрібно створити мінімум одне робоче місце для особи з інвалідністю. Якщо цього не зробити, необхідно сплачувати цільовий внесок.

У разі, якщо внесок не сплачений у строки, встановлені законом №4219-ІХ, або ж сплачений у неповному розмірі, то кошти стягуються з нарахуванням пені та із застосуванням штрафів у таких розмірах:

• за несплату або несвоєчасну сплату внеску — у розмірі 7% своєчасно не сплачених сум;
• за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду України або платником несвоєчасно нарахованого внеску — у розмірі 10% зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого внеску;
• за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску — у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Внеску не сплачують:

• роботодавці, в яких кількість штатних працівників менш як вісім за квартал;
• роботодавці, в яких кількість штатних працівників вісім і більше, якщо вони виконали вимогу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у цьому кварталі;
• дипломатичні представництва та консульства інших країн.

Заходи розумного пристосування

У разі потреби роботодавці за рахунок власних коштів, коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або з інших джерел, не заборонених законодавством, можуть здійснити заходи розумного пристосування робочих місць для осіб з інвалідністю. Це може бути, наприклад, модифікація існуючого обладнання або ж придбання нового. Чи надання персонального асистента або ж залучення інших працівників для допомоги під час виконання особою з інвалідністю трудових обов’язків, приміром, надання послуг перекладу жестовою мовою тощо.

Роботодавець може отримати компенсацію за здійснення таких заходів розумного пристосування. Це відбувається за зверненням роботодавця за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Порядок повинен визначити Кабінет міністрів України.

Бізнес може закласти в бюджет витрати на пристосування робочого місця, а потім подати документи на компенсацію з Державного фонду. Це і сприятиме покращенню робочого місця особи з інвалідністю, і не матиме значного впливу на фінансовий стан роботодавця.

Перевірки Держпраці

Інформація про порушення законодавства про створення робочих місць, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю тощо є підставою для проведення Державною службою України з питань праці перевірки роботодавця.

Підприємства трудової інтеграції

Щоб отримати статус підприємства трудової інтеграції, юридична особа повинна відповідати таким критеріям:

• щонайменше 50% працівників — це особи з інвалідністю, або
• щонайменше 30% працівників — це особи з інвалідністю першої чи другої групи;
• приміщення та робочі місця відповідають вимогам з охорони та безпеки праці;
• приміщення та робочі місця є доступними для осіб з інвалідністю завдяки їхньому розумному пристосуванню;
• за потреби працівникам з інвалідністю надається допомога персонального асистента або соціальний супровід на робочому місці;
• розмір заробітної плати осіб з інвалідністю перевищує розмір мінімальної заробітної плати за умови виконання місячної норми праці.

Підприємства захищеного працевлаштування

Підприємство захищеного працевлаштування здійснює некомерційну господарську діяльність і має на меті сприяти професійній і соціальній реабілітації осіб з інвалідністю.

Для отримання цього статусу підприємство має відповідати тим самим критеріям, які встановлені для підприємства трудової інтеграції, а також таким додатковим критеріям:

• доходи, отримані від діяльності підприємства, скеровуються виключно на забезпечення його статутної діяльності;
• підприємство не має на меті отримання прибутку, а також не здійснює діяльності, пов’язаної з виробництвом і реалізацією підакцизних товарів.

Підприємства трудової інтеграції та підприємства захищеного працевлаштування можуть отримувати податкові пільги, фінансову допомогу, позики та дотації згідно з порядком, встановленим Кабінетом міністрів.

Якщо компанія має, наприклад, 100 працівників, з яких 50 — особи з інвалідністю, вона може отримати статус підприємства трудової інтеграції. Це відкриє можливість претендувати на податкові пільги та державні дотації.

Обов’язки роботодавця щодо поновлення працівника та адаптації його робочого місця

Якщо з працівником стався нещасний випадок на виробництві або умови праці спричинили його професійне захворювання, то роботодавець зобов’язаний забезпечити такому працівникові можливість повернутися до роботи та створити для нього необхідні умови (розумне пристосування), щоб він міг виконувати свої обов’язки. На це відводиться до чотирьох місяців з моменту, коли працівник повідомив про готовність повернутися, або з дня фактичного виходу на роботу.

Звертаю увагу, що разом із колегами практики ми не аналізували цього закону з погляду відповідності європейському законодавству та охоплення всіх особливостей працевлаштування осіб із інвалідністю. Також закон навряд чи досконалий, якщо аналізувати його з позиції громадського сектора та врахування потреб осіб з інвалідністю. Втім, закон діючий, тож готуватися до змін бізнесу слід уже зараз.

До 1 січня 2026 року компаніям варто провести аудит кадрового складу, оцінити потенційні витрати та розробити план дій: створювати нові робочі місця чи закладати у бюджет цільові внески. У перспективі це може стати не лише витратами, а й інвестицією у репутацію, корпоративну культуру та стійкість бізнесу.