Росія активно проводить розвідку над Києвом, Дніпром та іншими містами: коли чекати масованого удару

Російський диктатор Володимир Путін / © ТСН

Російські війська дедалі активніше застосовують розвідувальні безпілотники над українськими містами. Минулого тижня дрон-розвідник зафіксували у небі над Києвом, нещодавно «око» помітили в Чернігові, а над Дніпромбезпілотник працював понад п’ять годин, коригуючи удари.

Чому сили ППО не збивають такі розвідувальні БПЛА, у чому причина такої тактики та куди Росія може завдати наступного масованого удару — в коментарі для ТСН.ua пояснив військовий експерт Олег Жданов.

Де Росія активно проводить розвідку

Російські війська останнім часом активно застосовують розвідувальні безпілотники над українськими містами, каже Олег Жданов. За його словами, минулого тижня дрон облітав усі райони Києва.

Моніторингові канали повідомляють, що лише днями над Чернігівщиною працювали одразу чотири розвідники. У Дніпрі безпілотник коригував кілька балістичних ударів і більше п’яти годин «проскановував» місто, після чого залишив повітряний простір.

За словами Жданова, причина того, що українська ППО не завжди збиває такі дрони, полягає у пріоритетності цілей:

«Я думаю, що це така політика з боку нашого військового керівництва. Справа в тому, що мобільні вогневі групи і зенітно-артилерійські засоби не дістають до цього дрона. Він доволі високо може літати — десь 4-5 кілометрів. А „Гепард“ 4 кілометра по висоті бере, не більше. А ракету на нього витрачати не хочуть, тому що їх у нас дуже-дуже обмаль. До речі, навіть по Києву, я бачу, що працюють зенітно-артилерійські засоби, навіть по бойових дронах, „Шахедах“, „Геранях“, „Герберах“. На жаль, я думаю, що саме в цьому причина».

Водночас експерт зазначає, що Україна поки не має на озброєнні дронів-перехоплювачів.

«Їх анонсували… Як завжди у нас анонси дуже красиві. Показали відео. Мабуть, це була експериментальна партія. Там показали декілька влучань дронами-перехоплювачами. Але в останній масований наліт з боку Росії щось командування Повітряних сил, ні словом, ні півсловом не обмовились про те, що вони застосовували дрони-перехоплювачі. Так що думаю, що саме так», — вважає Олег Жданов.

Дрони годинами літають над містами: у чому небезпека

Російська армія й так матиме уявлення, куди наносити удари, — каже експерт. Отже збиття одного розвідувального дрона над містом не зменшує загрози.

«Ну, скажіть, що у нас нового ми створили, що не знає Росія? В основному використовуються і об’єкти промисловості, і промзони ще часів Радянського Союзу. Навіть ті ж самі полігони, навчальні центри всі радянського походження. Ну, і що нового? А те, що нове там десь буває, у нас, на жаль, відсоток колаборантів і коригувальників доволі високий. Служба безпеки їх ловить, саджає, але все одно є корегувальники, і постійно здають координати росіянам. Тому, я думаю, саме приблизно з таких міркувань командування й виходить», — каже Олег Жданов.

Експерт наголошує: замість витрачати дорогу бойову ракету на розвідувальний дрон, краще віддати перевагу економнішому підходу — залишити дрон і зекономити ракети для ударних БПЛА або важчих цілей, які вбивають людей і руйнують інфраструктуру.

Водночас розвідувальні безпілотники також виконують важливу функцію підтвердження результатів ударів. Вони дають детальну картину стану об’єкта після атаки — що знищено, що залишилося, і що потрібно «добити».

«Наприклад, промзона, по якій вони наносили удар, або об’єкт енергетичної інфраструктури — він же режимний. І той, хто „здає „координати, він може дати загальну картину. А що там всередині, що треба ще знищити, а що вже знищено, це може дати тільки дрон-розвідник, який зверху все відзніме і покаже реально картину стану того чи іншого об’єкту“, — пояснює експерт.

Крім того, БПЛА допомагають виявляти нові цілі — наприклад, переміщення військової техніки — і вирішувати, чи має сенс вдаряти по конкретному району або спрямувати туди коригувальників.

«Припустимо, є інформація, що десь з’явилася військова техніка, їм цей район цікавий. Ось тут вони можуть виявити щось нове і визначити, бити туди чи не бити. Чи відправити туди корегувальників, щоб вони перевірили, чи є сенс туди відправляти ракету. Тому що у них ракет теж обмаль, вони особливо вже не розмахують ракетами наліво-направо, як це було в 2022-23 роках», — каже Олег Жданов.

Коли і куди Росія може завдати масованого удару

Наступний масований ракетно-дроновий удар по Україні можна чекати будь-коли, каже Олег Жданов. Росія, ймовірно, до нього вже готова.

«Справа в тому, що на 300-400 дронів, я думаю, що у них запас є завжди. Або навіть може більше — до 500 дронів. Там 700-800 треба поднакопичувати. А так на 300-400, думаю, що точно є у них. Коли вони приймуть рішення, ми про це неодноразово говорили, тут все — і політичні, і економічні чинники, і навіть погодні умови будуть впливати. Тому що якщо вдарять заморозки, зараз вночі будуть заморозки, то цілком ймовірно, що вони можуть застосувати по об’єктах енергетичної інфраструктури», — каже експерт.

Водночас, за його словами, накопичення останніми днями не відбувається:

«В принципі, за останні декілька діб особливо накопичення немає. Вони майже витрачають 150-170 дронів — майже все, що виробляють. Від останнього масованого удару пройшло не так багато часу. Так що тут може є якась ще фора, що не завтра чи не сьогодні вночі буде цей масовий удар«.

Російські дрони літають Європою: чи вплине це на удари по Україні

Військовий експерт Олег Жданов переконаний, що поодинокі польоти російських дронів над європейськими країнами не змінять тактику ударів по Україні — це паралельний, здебільшого політичний процес.

«Це паралельний процес. Тут я би не зв’язував. Тут не стільки військовий, скільки політичний процес. Дивіться, що робить Путін. Він підігріває протиріччя всередині самого НАТО. Ви бачите, що там відбувається? Одні кажуть збивати, інші кажуть не збивати. Генеральний секретар НАТО

Марк Рютте каже, що будемо дивитися і думати, поки вони літають, чи збивати, чи не збивати. А Польща взагалі сьогодні відновила політичний рух законопроєкта, який дозволив би війську польському збивати російські дрони і ракети одразу при вході в повітряний простір Польщі, а ще й на території України. Без погодження з НАТО і ЄС. Я вам скажу, що це фактично кінець НАТО».

За його словами, мета Кремля — посіяти розбрат усередині Європи і НАТО, змусивши їх сумніватися в єдності та реакції.

«А потім розділяй і властвуй. Потім по одному він буде намагатися їх „душити“. Якщо вони не оговтаються і не почнуть гуртуватися проти Російської Федерації. На удари по Україні це ніяк не вплине. НАТО — це вже геополітика. Це вже процеси континентального і світового масштабу. А війна з нами — це само собою. Це за існування самої імперії», — вважає Олег Жданов.

Жданов додає, що Кремль намагається ослабити підтримку України, щоб залишити її без західної допомоги — адже українська оборона значною мірою тримається на постачанні озброєння і боєприпасів від партнерів.

«Йому треба роз’єднати наших партнерів і залишити нас без допомоги. Він розуміє, що ми воюємо „з коліс“. І воюємо в основному за рахунок західної допомоги. Незважаючи на те, що ми 40% потреби озброєння і боєприпасів виробляємо самостійно, але ж ми виробляємо за гроші наших партнерів, вони ж інвестують і викупають у нашого ВПК зброю і боєприпаси для сил оборони України. Тому Путін йде своїм шляхом, наполегливо навагаючись виграти цю війну».