Росіяни порушують повітряний простір НАТО не просто так

Американська СBS News повідомляє, що інцидент із перехопленням двох стратегічних бомбардувальників Ту-95 і двох винищувачів Су-35 біля Аляски демонструє пряму загрозу для національної безпеки США. Хоча російські літаки перебували у міжнародному повітряному просторі, їхня поява в зоні ідентифікації ADIZ змусила Вашингтон застосувати значні ресурси – від F-16 і літаків заправників KC-135 до систем раннього попередження.

Це свідчить, що Москва навмисно випробовує швидкість і готовність оборони Америки, створюючи умови для випадкових інцидентів та ескалації напруги. Росія вкотре підтвердила свою деструктивну роль у міжнародній безпековій архітектурі, адже саме вона виграє від провокативної дестабілізації.

Демонстрація сили біля кордонів США має подвійний ефект: з одного боку, це військово-стратегічний тиск, а з іншого – політичний сигнал союзникам про готовність Москви підривати стабільність глобального стримування. Таким чином, дії Росії не лише загрожують територіальній безпеці США, але й підіймають ризики для всієї системи міжнародної стабільності.

Дії Росії поблизу Аляски не можна розглядати як окремий епізод – вони є елементом системної стратегії дестабілізації безпекового середовища. Москва давно використовує військові провокації, щоб перевіряти готовність США і НАТО, змушувати Захід витрачати додаткові ресурси та створювати атмосферу постійної напруги. Подібні польоти відбуваються на тлі загального згортання системи контролю над озброєннями – від виходу Росії з Договору про відкрите небо до підриву домовленостей про стратегічні наступальні озброєння.

Це формує небезпечний вакуум безпеки, у якому будь-яка помилка може мати глобальні наслідки. Крім того, агресивна поведінка Росії в арктичному регіоні набуває стратегічного виміру. Арктика поступово стає ареною конкуренції за ресурси та транспортні маршрути, і Москва прагне закріпити там своє військове домінування.

Провокаційні польоти біля кордонів США лише один із інструментів, а паралельно Росія активно розбудовує військову інфраструктуру на Крайній Півночі. Це створює для Вашингтону подвійний виклик: необхідність гарантувати безпеку власних територій та одночасно захищати союзників у межах колективної оборони НАТО. У такій ситуації саме Росія стає головним вигодонабувачем від дестабілізації, адже її сила полягає у створенні нестабільності, яка підриває довіру до глобальної системи безпеки.

Провокаційні польоти російських бомбардувальників у зоні ADIZ біля Аляски створюють небезпечний ризик прямого зіткнення з американськими винищувачами. Навіть незначний інцидент може призвести до ланцюгової ескалації, адже подібні випадки відбуваються в умовах високої політичної та військової напруги. США змушені реагувати максимально рішуче, щоб не допустити проникнення у свій повітряний простір, що підвищує ймовірність помилкових рішень.

Таким чином, сама присутність російських літаків у чутливих зонах стає чинником дестабілізації. Використання стратегічних бомбардувальників Ту-95 у таких операціях має символічне і практичне значення. Цей тип літаків може нести ядерну зброю, що одразу піднімає градус небезпеки для США. Фактично, Росія натякає на можливість застосування своїх найпотужніших засобів ураження навіть у демонстративних маневрах. Це свідоме нагнітання страху, яке створює атмосферу постійної непередбачуваності.

Для США відповідь на такі дії означає залучення значних ресурсів – від винищувачів і літаків-заправників до систем раннього попередження. Кожна операція перехоплення коштує мільйони доларів і відволікає сили від інших завдань. У той час Росія досягає бажаного ефекту, використовуючи відносно прості й дешеві дії, що виснажують американську оборонну систему. Це створює асиметричну перевагу Москви у психологічному та фінансовому вимірах.

Подібні маневри підривають міжнародну систему контролю над озброєннями та безпекові механізми, які формувалися десятиліттями. Коли стратегічні носії ядерної зброї вільно маневрують біля кордонів США, це демонструє готовність РФ ігнорувати дух та логіку глобальних домовленостей. Для Вашингтону це означає постійну необхідність утримувати підвищений рівень готовності, навіть у мирний час. Це розмиває саму ідею стратегічної стабільності, на якій трималася безпека у світі.

Росія виграє від такої дестабілізації, адже хаос і непередбачуваність − її стратегічний ресурс. Провокації в небі біля Аляски посилюють сумніви союзників у здатності США гарантувати абсолютний захист своїх територій. Водночас Москва використовує ці дії як інструмент політичного тиску, демонструючи свою готовність руйнувати існуючу систему безпеки. Чим більше США змушені реагувати, тим сильнішим стає ефект психологічного і стратегічного виснаження.

Не виключено, що це реакція Москви на слова президента США Д.Трампа, що Росія є паперовим тигром. Це дуже не сподобалося Кремлю. Речник президента РФ Пєсков заявив, що Росія радше медвідь, ніж тигр, а начебто паперових медведів не буває. Але є іграшкові плюшеві. Росія їх нагадує, при чому замість очей там стоять камери спостереження за діями усіх росіян. Саме Москва додумалася у плюшеві медведики вставляти невеликі міни, щоб вони розривалися, коли хтось візьме іграшку в руки. В Україні росіяни це застосовували вже неодноразово.

Одразу після інциденту поруч з Аляскою 25 вересня, угорські винищувачі Gripen злетіли із аеродрому Шяуляй у Литві, щоб перехопити п'ять російських військових літаків. Російські винищувачі пролітали поблизу повітряного простору НАТО і були виявлені на захід від латвійського узбережжя Балтійського моря. Російські літаки летіли близько до повітряного простору НАТО, не дотримуючись міжнародних правил безпеки польотів.

З п'яти сучасних бойових літаків один був "Су-30", один "Су-35", а також три "МіГ-31", які здатні нести аеро балістичні ракети з ядерними зарядами. Після супроводу російських літаків винищувачі Gripen повернулися на базу.

Раніше повідомлялося, що останнім часом Росія вчиняє низку порушень повітряного простору – 19 вересня три російські винищувачі "МіГ-31" без дозволу вторглися в повітряний простір Естонії над Фінською затокою і провели в ньому близько 12 хвилин. У зв’язку з цим, дипломати з Великобританії, Німеччини та Франції під час переговорів у Москві попередили владу РФ, що НАТО готова застосувати силу у відповідь на порушення повітряного простору країн Альянсу, зокрема збивати російські літаки.

За підсумками зустрічі дипломати дійшли висновку, що порушення кордону санкціонувало російське командування. Під час переговорів один із російських чиновників сказав, що порушення росіянами повітряного простору стало реакцією на те, що Україна атакує анексований Крим. У Кремлі заявили, що такі операції були б неможливими без підтримки НАТО, тому Росія вважає, що вже перебуває в стані конфронтації з країнами Європи, пише Bloomberg.

Крім того, "якщо НАТО зіб'є російський літак, це означатиме початок військового конфлікту". Про це в ефірі радіостанції RTL заявив посол Росії у Франції, колишній заступник міністра закордонних справ РФ Олексій Мєшков. "Знаєте, є багато літаків НАТО, які порушують російський повітряний простір, це трапляється досить часто. Після цього їх не збивають", – сказав Олексій Мєшков RTL.

Як часто траплялися такі порушення і де саме вони відбувалися Мєшков, звісно, не уточнив. Натомість, якщо б якась з країн НАТО збила російський літак, то, за його словами, "це була б війна".

Тобто Москва свідомо іде на конфронтацію, сплановано засилаючи свої новітні бойові літаки у повітряний простір НАТО, при цьому Альянс попередив, що збиватиме літаки-порушники, адже таких порушень в останні дні трапилося дуже багато. Та високопоставлений російський дипломат погрожує сприйняття цього як casus belli, тобто приводом для початку війни.

Про що це може свідчити? По-перше, що російська сторона планує ще неодноразово своїми військовими літаками порушувати повітряний простір НАТО. По-друге, очевидно, що Москва вже має якийсь план, або декілька планів реагування, якщо буде збито російський літак в територіальному просторі Альянсу. І мабуть, це передбачає можливе ведення бойових дій проти якоїсь країни НАТО, і очевидно, що це буде не США, Великобританія, Франція чи Німеччина. Скоріше за все, це буде якась країна Балтії.

Цей регіон дуже вразливий. Якщо це буде Естонія, то очікуйте напад на місто Нарву, що буквально на кордоні з РФ та де половину населення складають етнічні росіяни. Якщо це буде Латвія, то це буде мабуть вторгнення до міста Даугавпілс, що майже на кордоні з Білоруссю, де теж майже половину населення складають етнічні росіяни. Якщо це Литва, то удар буде скоріше нанесено з території Білорусі в напрямку Калінінградської області. Москва спробує, начебто вимушено, пробити коридор, який складає всього декілька десятків кілометрів, до російського анклаву, щоб гарантувати безпеку власним громадянам, яким, за словами російської пропаганди, мовляв загрожує знищення.

При цьому треба розуміти, що половина етнічних росіян країн Балтії налаштовані проєвропейські та не шанують політику Кремля. Цей фактор не на користь Москви, тому можливі корективи в планах нападу. А от офіційний Мінськ заявлятиме, що до цих військових дій він не має жодного відношення. Однак це вже було в лютому 2022 року, коли російські війська з білоруської території напали безпосередньо Київ.

Отже НАТО має мати також план реагування на такі дії Росії. Його, можливо, ще нема, тому Москва і поспішає з ескалацією подій. Кремль не забуває, що вже наступного року військовий бюджет НАТО буде у 2,5 рази більший за теперішній, тож Альянс зможе куди ефективніше реагувати на російські військові загрози.