У якому світі ми житимемо: ключові наслідки війн в Україні й на Близькому Сході

Ключові тенденції, які вже проявились у війні Росії проти України та на Близькому Сході, які визначатимуть глобальну безпеку у найближчі десятиліття.

По-перше, формується нова "вісь" співпраці: Китай, Росія, Іран і Північна Корея поглиблюють двосторонні відносини. Додаються також окремі гравці Глобального Півдня.

Це не класичний військовий блок, там немає достатньої координації. І Росія розглядається Китаєм як сировинний придаток. Але все залежатиме від рівня виробництва озброєнь та спільних навчань. У будь-якому разі, війна РФ проти України може завершитися, якщо Китай зупинить РФ. І, навпаки, Заходу бракує швидких інструментів для зупинки Росії без Китаю.

По-друге, витривалість і стійкість суспільства стають визначальними факторами війни. Україна та Ізраїль довели, що здатність мобілізувати населення, утримати енергосистему, виробляти власні дрони й вести інформаційну боротьбу – це не допоміжні, а центральні елементи національної безпеки. Москва, зі свого боку, намагається підірвати європейську єдність диверсіями та дезінформацією, збільшуючи кількість атак на інфраструктуру у Європі.

По-третє, технології докорінно змінюють характер війни. Масове застосування БпЛА перетворило кількісні зміни на якісні: мільйони дронів щороку роблять маневр бронетехніки практично неможливим, а флот РФ у Чорному морі втратив понад 30% одиниць через атаки безпілотних систем.

Паралельно з цим ШІ вже використовується для автоматичного розпізнавання цілей і планування ударів – це радикально пришвидшує ухвалення рішень на полі бою. Далі – ударні дрони на ШІ різних типів, від малих до великих. І дрони-перехоплювачі на ШІ.

По-четверте, війна виходить у нові домени. Космос і кіберпростір перестали бути другорядними – понад 10 000 супутників уже змінюють баланс сил, а потенціал кібератак для саботажу критичної інфраструктури може стати не менш небезпечним, ніж ракетний удар.

Світ рухається до ситуації, де потрібно бути готовим вести дві великі війни одночасно.

Конфлікт у Тайванській протоці цілком може стати спокусою для Кремля активізувати наступ у Балтії, незалежно від війни з Україною, а координація Москви, Тегерана і Пхеньяна здатна створити мультифронтовий виклик для НАТО та союзників у Азії.

Майбутнє війни – це не окремі кампанії, а комплексні зіткнення, де промисловість, суспільна стійкість, технології й міжнародні союзи визначатимуть не лише переможця на фронті, а й саму архітектуру глобальної безпеки.

Оригинал