ЗМІ розповіли про “Плівки Рожкової”: некомпетентність, конфлікт інтересів та сприяння “своїм” банкам

У 2016 році у мережу потрапили записи телефонних розмов тодішньої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової.

Про це пише сайт Informator. Публікуємо текст без правок та коментарів.

У 2016 році в інтернеті з’явилися записи телефонних розмов Катерини Рожкової - тодішньої заступниці голови НБУ. На них посадовиця обговорює з топменеджерами комерційних банків різні бізнесові питання, намагається їм сприяти. Тут і зняття санкцій з російського державного банку в Україні, відсутність реакції на виведення коштів з банків, допомога конкретним бізнесменам - це завдало збитків державі на мільярди.

У лютому 2017 року НАБУ відкрило кримінальне провадження за фактами, озвученими на “плівках Рожкової”. Про це тоді повідомив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. За даними ЗМІ, провадження відкрили за ч. 3 ст. 365-2 Кримінального кодексу України (Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги), що передбачає покарання до 8 років тюрми з конфіскацією майна або без неї. Щоправда, це нічим не закінчилося. Підозри нікому не були вручені.

Сама Рожкова пояснювала ці бесіди звичайною робочою практикою, закликавши при цьому правоохоронні органи з'ясувати, хто незаконно прослуховує її телефон. Вона підтвердила їхню справжність.

У цій історії цікаві кейси банків “Михайлівський”, “Платинум”, “Фідобанк”. Вони видавали близьким до своїх власників компаніям незліченні кредити, які потім ставали основною частиною всіх кредитів, виданих юридичним особам. А потім ці кредити не поверталися, що призводило банк до неплатоспроможності.

Зняття санкцій з банку, що належить уряду РФ

Найнеприємніша з морального погляду історія про те, як Рожкова лобіювала зняття санкцій з російського державного “БМ Банку” (Банк Москви) в Україні, який тут працював під такою ж назвою. У 2015 році санкції були запроваджені президентом Порошенком, а от Катерина через РНБО лобіювала їхнє зняття. У жовтні 2016 року санкції були послаблені. Це допомогло банку росіян попрацювати в Україні ще 2,5 роки.

На іншій розмові з Рожковою тодішній голова правління українського філіалу російського держбанку ВТБ Костянтин Вайсман обурюється, що начальниця Рожкової Валерія Гонтарева не хотіла йти до Порошенка, щоб зняти санкції з “БМ Банку”. Росіянам це було потрібно, щоб внести кошти у капітал банку, необхідні для продовження його роботи. А ще Вайсман просив у Рожкової протягом року не перевіряти роботу “БМ Банку” з боку НБУ.

І все це відбувалося, коли росіяни вже окупували Крим та вели гібридну війну проти України у Донецькій та Луганській областях. Втім, на фоні банкопаду (який завдав бюджету багатомільярдних збитків) керівництво НБУ не хотіло, щоб рухнули ще й банки росіян в Україні, від чого збитки були б більшими. В НБУ хотіли, щоб росіяни самостійно поступово вивели свої банки з ринку або продали їх.

Юристи наголошують: згідно з Кримінальним кодексом України, такі дії можуть підпадати під визначення державної зради (стаття 111 Кримінального кодексу України) та сприяння фінансуванню дій проти територіальної цілісності України (стаття 110-2 ККУ). Якщо кваліфікувати дії Рожкової як злочини, то вона могла б отримати від 5 до 15 років тюрми за двома статтями Кримінального кодексу. Однак це якби її провину довели у суді.

Банк “Михайлівський” - розв’язали руки для порушень

З усієї цієї історії найнеприємніше - це справа банку “Михайлівський”. У травні 2016 році НБУ визнав його неплатоспроможним та почав виведення з ринку. Державний фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) потім був змушений виплатити власникам депозитів у цьому банку понад 2,46 млрд грн. А от кошти бізнесу, які тримали у банку, були фактично втрачені.

У записі телефонних розмов Катерина Рожкова, яка відповідала за банківський нагляд в НБУ, що зняла обмеження з банку “Михайлівський” під своє “чесне слово”, щоб там розв’язали свої проблеми.

НБУ відніс “Михайлівський” до проблемних банків у квітні 2015 року. У грудні 2015-го НБУ ввів свого куратора до банку та наклав ряд обмежень (які потім послабила Рожкова). НБУ просив у “Михайлівського” докапіталізувати банк живими грошима. Попри це банк виступав своєрідним “пилососом”, пропонуючи населенню депозити до 35% річних (середня ставка на ринку була 19%).

27 квітня 2016 року НБУ знімає деякі обмеження з Михайлівського, дозволяючи операції з коштами клієнтів понад суму, що гарантується Фондом гарантування вкладів. У НБУ це пояснювали тим, що пішли на такий крок свідомо, щоб допомогти банку “оздоровитися”. Рожкова очікувала, що власник банку погасить кредити пов’язаних осіб та задекларує банківську групу. А заклики вивести з ринку “Михайлівський” в НБУ чули раніше, але “повірили” власнику і керівнику.

А ще банк брав депозити на рахунки 2 пов’язаних фінансових компаній, які були на 0,5%-1% вище, ніж у самому “Михайлівському”, але не гарантувалися державою. А потім 20 травня 2016 року, поки у банку був технічний збій, такі депозити були перевтілені на рахунки у “Михайлівському” на понад 1,4 млрд грн. Таким чином, за кілька днів до визнання неплатоспроможним, борг банку перед клієнтами виріс на понад мільярд.

Зняття обмежень з банку дало можливість залучати кошти клієнтів на рахунки фінкомпанії “Плеяда”, яка потім придбала кредитний портфель фізичних осіб банку на 682 млн грн і вже наступного дня передала іншій компанії - ТОВ “ФК “Фагор”, яку пов’язували з “Платинум банком”, в якому до переходу в НБУ заступницею голови правління працювала Катерина Рожкова.

Як повідомив засновник “Михайлівського” Віктор Поліщук, банк він продав за 200 млн грн тодішньому власнику “Платинум банку” Борису Кауфману. Відповідно, всі махінації та виведення коштів з банку в останні його дні - це вже справа нового менеджменту. Кауфман це заперечував. Цікаво, що за пару днів до визнання “Михайлівського” неплатоспроможним, його керівник Ігор Дорошенко перейшов працювати до Platinum Bank.

27 жовтня 2016 року у Рожкової були обшуки у справі банку “Михайлівський”. Правда, для неї це закінчилося тільки тимчасовою конфіскацією мобільного телефону. Поліція підозрювала, що Рожкова спільно з посадовцями й власником Platinum Bank розробили план доведення до банкрутства “Михайлівського” з ринку та реалізували його. Однак відповідальності за це не настало, навіть звинувачення не були висунуті.

У випадку з “Михайлівським” та “Євробанком” і “Фідобанком”, про які мова піде далі, відповідальність могла б настати за статтею про службову недбалість (ст. 367 Кримінального кодексу України). Адже в НБУ знали про наявні порушення та сподівалися, що вони самі собою якось вирішаться. За це можна було б отримати покарання до 5 років тюрми + заборону 3 років обіймати певні посади/займатися певною діяльністю + штраф до 12 750 грн.

Допомога “своїм”

На одному з записів заступниця голови НБУ Катерина Рожкова спілкується з одеським бізнесменом Олександром Грановським. Він був співвласником “Фінбанку” разом з Борисом Кауфманом, коли там заступницею голови правління працювала Рожкова (2010-2013). Він просить Рожкову вийти на керівництво Укрсиббанку і допомогти його людині викупити кредит. На наступному записі телефонує якийсь "Сурен", який представляється “від Грановського” і отримує сприяння Рожкової.

На одному з відео Рожкова обговорює з представниками “Платинум Банку” внесення змін в постанову №306 НБУ в інтересах банку, щоб найбільшому акціонеру Григорію Гуртовому погодити істотну участь. Тобто вносити зміни у постанову заради одного банку, де раніше працювала керівницею посадовиця НБУ!



На іншому запису Рожкова обговорює з топменеджмером “Платинум Банку” Дмитром Зіньковим кредит рефінансування від НБУ. Мова про те, що актив, який був закладений за 500 млн грн, насправді коштує 100 млн грн. Також вона висловлює побоювання, що “банк не доживе”. А ще з Зіньковим вона обговорює, як Фінбанк Кауфмана і Грановського гаситиме борг перед “Платинум Банком”. Ще на одному записі Зіньков просить Рожкову знизити один з нормативів НБУ, щоб вивести Platinum з-поміж проблемних банків.

На іншому аудіо Зіньков обурюється, що один з директорів департаментів НБУ вимагає, щоб співвласник банку Кауфман за кредитом у Platinum платив не 1-2% річних, а ринкові ставки - Рожкова обіцяла допомогти. В іншому дзвінку власники банку Григорій Гуртовий та Борис Кауфман запрошують Рожкову приїхати до них “на каву”.

Ще на одному відео Катерина Рожкова обговорює з головою правління “Платинум Банку” Леонідом Рибіним валютний аукціон, на якому клієнти повинні купити валюти нібито на погашення великих кредитів, але насправді для “Платинум банку”.

Вмовляння не допомогли

На одному з записів Катерина Рожкова спілкується з Олександром Адарічем - власником “Фідобанку” та співвласником “Євробанку”. Вона просить його вмовити своїх топменеджерів перестати виводити готівку з “Євробанку”. Обидва банки Адаріча мали бути об’єднані та продані, але обидва мали суттєві проблеми.

На ці проблеми, як у випадку з “Михайлівським” та “Платинум Банком” НБУ довго не реагував. 12 травня 2016 року почався відтік коштів з рахунків юридичних осіб та коштів інших банків з “Фідобанку”. За 2 дні клієнти вивели з банку 200 млн грн. 16 травня банк повністю припинив обслуговувати рахунки клієнтів, депозити людям не повертали. 20 травня заборгованість перевищила 500 млн грн. НБУ визнав банк неплатоспроможним.

Поліцією було відкрито кримінальну справу, згідно з якою ексвласник банку (якого Рожкова просила припинити виводити кошти у готівку з Євробанку та, можливо, “Фідобанку” теж) та його підлеглі вивели з “Фідобанку” 1 млрд 665 грн через видачу кредитів декільком фірмам. Також посадові особи банку продали будівлі на 5690 кв. м за 170,4 млн грн у 2015 році, зменшивши цінність активів банку. Це значною мірою сприяло банкрутству банку.

Фонду гарантування вкладів довелося виплатити 1 млрд 838 млн грн державних коштів компенсацій по депозитах до 200 тис. грн для 97,7 тис. вкладників. Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Костянтин Ворушилін казав, що власники та топменеджмент самі й довели до кінця “Фідобанк”:

“Вони не боролися за виживання банку, як повинні були це робити. Так, десь спробували щось зробити, але потім прийняли усвідомлене рішення поховати банк, а проблеми і відповідальність перекласти на державу, зняти максимально з себе. При цьому, вони достатньо попрацювали з виведенням активів. Працювали за красивим схемами, щоб їх менше суди діставали. На превеликий жаль, наше законодавче поле таке, що права кредиторів не захищені. У деяких банках це розуміють, тому вважали за краще вкрасти гроші і активи”, - казав Ворушилін про “Фідобанк” і “Михайлівський”.

А “Євробанк” визнали неплатоспроможним у липні 2016 року - попри те, що частку у ньому хотів купити брат тодішнього президента Казахстану Болат Назарбаєв. Вкладникам “Євробанку” державний Фонд гарантування вкладів виплатив 217 млн грн.

ДБР підозрює, що протягом 2009-2016 років з “Євробанку” вивели 420 млн грн. А загалом його борги склали 1,45 млрд грн. Проте чомусь цьому не приділяли достатньої уваги в НБУ. І прохання Рожкової припинити виводити кошти з банку та нагадування про кримінальну відповідальність за порушення правил фінмоніторингу виглядають дуже поблажливими заходами.

Юристи могли б кваліфікувати дії Рожкової та співробітників НБУ, які відповідали за банківський нагляд над “Фідобанком” та “Євробанком” за ст. 364 Кримінального кодексу України - зловживання владою або службовим становищем. Якщо посадові особи НБУ свідомо не реагували на порушення, хоча мали обов’язок діяти, і цим спричинили істотну шкоду державним інтересам (у т.ч. збитки ФГВФО), це може трактуватися як зловживання. За це передбачається покарання до 3 років тюрми з позбавленням обіймати певні посади/займатися певною діяльністю до 3 років та штрафом 12 750 грн. Але таких обвинувачень у судах і вироків не було, а відсутність реакції з боку НБУ не була ніяк покарана, лише завдала додаткових збитків державі.