Медицину в Україні потрібно детінізувати – лікар

Першим кроком до поліпшення медичної сфери в Україні має стати детінізація медицини. І лише після цього можна буде говорити про розвантаження держави від своїх зобов’язань у медицині, зазначив у інтерв’ю ZN.UA заявив кардіохірург, керівник Центру кардіохірургічної допомоги медичної мережі «Добробут» Олександр Бабляк, з яким поговорила Алла Котляр.

«Якщо говорити про моє бачення щодо системного державного рівня, першим кроком має бути детінізація медицини. Бо більш як половина витрат у медицині у нас або неофіційні, або незаконні. Чому незаконні? Офіційно у нас співфінансування. Іншими словами, співоплата медичних послуг не дозволена, офіційного механізму немає. Разом із тим ми прекрасно знаємо, що пацієнти витрачають власні кошти — щось докуповують, дають «подяки», переказують гроші на благодійні фонди чи ті самі торговельні медичні ФОПи тощо», – зазначив Бабляк.

Аби вивести ці гроші в офіційне правове поле, додає, потрібно творити нові форми економічних взаємовідносин. І лише коли вони з’являться, у медицині все буде прозоро. Ба більше, за словами Бабляка, тільки тоді вдасться все порахувати та дати відповідь на питання: що є безоплатною медициною, скільки держава може гарантувати; що є платним і якими є пропорції?

«Тільки після цього можна приступати до такої досить тяжкої та непопулярної в суспільстві дискусії про розвантаження держави від своїх зобов’язань у медицині. Бо наразі модель, яка більш-менш працює у Великій Британії з її бюджетом на медицину або в Німеччині, в наших умовах не справляється. Наша держава не може у повному обсязі (так, як вона це зараз декларує) забезпечити своїм громадянам лікування державним коштом, особливо високовартісне (це технології, які виробляються на Заході і коштують відповідно). А скільки може, порахувати можна буде тільки після того, як проведемо цю межу», – каже кардіохірург.

За словами Бабляка, сьогодні менеджери лікарень, як і лікарі, якщо не мають за спиною додаткових фінансів, є заручником ситуації з недостатнім бюджетом. Він наголосив на низьких тарифах. Мовляв, якби вони були іншими, то Національна служба здоров’я України вже б оприлюднила відсоток тарифу чи конкретні цифри, що з кожної оплаченої процедури виділяється на зарплатний фонд. Але це залишається на розсуд головного лікаря, аби він міг забезпечити хоча б мінімальну зарплату своїм співробітникам.

«Це напівправда, коли говориться, що коштами від НСЗУ наразі можна ефективно керувати лікарнею. Знову ж таки треба подивитись, скільки різними методами пацієнти співфінансують лікування, яке відбувається у межах закладу. Я не критикую і не звинувачую заклад. Просто констатую факт: пацієнти співфінансують – через «благодійність», через ФОП-прокладки», – додав кардіохірург.

Бабляк додав, що як взяти будь-яку лікарню, де проводять операції на серці, і запитати пацієнтів, скільки коштів вони доплатили з власної кишені, то навряд чи знайдеться хоч одна лікарня у країні без факту співфінансування. При цьому лікар наголосив, що благодійний внесок, закупівля через ФОП, неофіційні платежі – всі ці методи йдуть в обхід закону. І на восьмому році медичної реформи в Україні ніяк не можуть це визнати.

«Зараз Кабмін ухвалив пакет рішень для медичної системи на найближчі місяці. Планове стентування стане безоплатним в Програмі медичних гарантій. По суті це визнання факту, що на даний час воно є платним. І всі про це знають. Хоча НСЗУ заявляло, що воно безоплатне. Насправді безоплатною була тільки програма ургентного стентування при наданні допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом», – додав Бабляк.

Кардіохірург переконаний, що українській медицині були потрібні зміни й трансформації. І незалежно від того, була б війна чи ні, медична реформа в Україні мала б проблеми. При чому деякі з них стали помітними, ще на початку реформи, зокрема було зрозуміло – не всі ідеї спрацюють.