Покоління частково придатних: як турнік зробити популярнішим за TikTok

Початок навчального року в Україні цього разу має особливий присмак. З вересня у вишах стартує обов’язкова базова військова підготовка. Студенти звикатимуть до віджимань так само, як до конспектів. Наразі жодних прогнозів, як усе піде. Але є побоювання, що ВНЗ уже населили вступники з хитким здоров’ям і загалом слабким фізичним станом. Це ті, кого ще в школі зі спортзалів в онлайн вигнав коронавірус. А потім навздогін повномасштабне вторгнення змусило покинути школу або вчитися у перервах між тривогами. Перше і поки єдине в Україні комплексне дослідження «Рівень залученості дітей та молоді до рухової й фізичної активності» Міністерство молоді та спорту опублікувало 2023-го. На той час 46% дітей не відвідували уроків фізкультури взагалі. І ще майже 67% не мали можливості ходити на будь-які спортивні гуртки. Ситуація відтоді не надто змінилася, адже війна триває.

Поневолені екраном

Країні, яка воює, потрібне сильне, витривале молоде покоління. Натомість молодь часто «задихається на другому колі стадіону». Тривалий карантин і війна заштовхали школярів в обійми смартфонів і соціальних мереж. Тепер витягнути їх «на вулицю» складно. Не cприяють цьому й батьки. Коли мова заходить про те, що фізичне навантаження небажане, але обов’язкове, зазвичай можна почути: «Вони ж діти», «Не забирайте у них дитинство», «Нам було важко, хай вони розслабляться». Тренд релаксу вже дається взнаки. За даними дослідження Національного університету фізичного виховання і спорту України, майже 70% учнів молодших класів мають низький рівень фізичної підготовленості, ще у 28% — середній. Тих, хто мав би високий рівень, не виявили в принципі. Директорка Комунального закладу Київської обласної ради «Пластовий вишкільний центр» Діана Прідьма переконана, що приклад дорослих у більшості випадків визначальний.

«Дуже багато залежить від батьків. Якщо батьки вранці, прокинувшись, роблять зарядку, то, швидше за все, діти теж будуть поводитися так само. Якщо ж дорослі показують інший приклад, то дитина уникатиме фізичної активності. Я знаю випадки, коли діти прокидаються і починають ранкову руханку, а батьки кажуть: «Що ти робиш? Заспокойся. Піди краще приберись чи щось таке». Потрібно вести велику просвітницьку роботу. Не лише для підлітків через молодіжні соціальні канали. А й для дорослих», — переконана Діана Прідьма.

Пластові центри в Україні — не просто гуртки, а, радше, школи життя. Там підлітки вчаться ставити намет швидше, ніж дорослі розгадують мінічейнворд, а нічний похід із компасом стає цікавішим за будь-який інста-челендж. Відомий засновник скаутського руху Роберт Баден-Пауелл казав: «Скаутинг — це гра для хлопців і дівчат, але гра, яка виховує майбутніх громадян». Чому ж «Пласт» в Україні досі не масовий? Відповідь на поверхні. Цей рух і понині суто волонтерський. Жодних державних програм, нуль системної підтримки. Діана Прідьма каже, що дітей, які стають пластунами, знаходять завдяки власним просвітницьким акціям.

«Ми проводимо регулярні презентації, їздимо по громадах, здійснюємо велику просвітницьку діяльність в соціальних мережах. Якщо десь є якась масштабна подія, ми робимо локації, де діти і батьки знайомляться з «Пластом». Навіть після одного відео з табору, яке бачать діти десь у школі, на запитання: «Хто хоче долучитися?» руки піднімають майже всі. Але наша проблема — брак вихователів. Людей, які працюють із дітьми і несуть їм власний приклад. Ми закликаємо всіх охочих долучатись до «Пласту» й допомагати дітям ставати розвиненими, сильними, вправними. Треба створювати більше пластових центрів і залучати більше людей до наставництва», — пояснює Діана Прідьма.

Конвеєр.війни.RU

У країни-агресорки серйозні плани на майбутнє. Засновник Save Ukraine Микола Кулеба називає цифру — 1,8 мільйона. Саме стільки дітей уже залучено до мілітарної організації «Юнармія», яка діє і розвивається в найкращих традиціях нацистської Hitler-Jugend. Цьогоріч віковий ценз знизили з 14 до 8 років. Тож до майбутніх головорізів набирають ледь не з дошкільнят. Під соусом так званого патріотичного виховання «Юнармія» муштрує нове покоління — фізично підготовлене, ментально оброблене і запрограмоване на війну із сусідами і не тільки. У все це системно вкладаються величезні інвестиції. «Юнармія» — не волонтерський рух, а система в системі, яка має пряме бюджетне фінансування у розмірі 1 млрд рублів (понад пів мільярда гривень).

В Україні держава лише починає фінансувати військово-патріотичне виховання підростаючого покоління. На запит ZN.UA Мінмолодьспорту України відповіло, що вже цього року в різних промілітарних заходах взяли участь близько 100 тисяч представників молоді.

«Це всеукраїнські вишколи «Гвардієць», «Джура-Прикордонник», «Сталева нація» та акція «Воїн ХХІ сторіччя». Окремо Мінмолодьспорту займається підготовкою організаторів військово-патріотичних ігор для дітей старшого, середнього та молодшого шкільного віку. Поєднання фізичного, націонал-патріотичного та воєнно-патріотичного виховання дітей, підлітків і молоді — це фокус роботи: без активного способу життя ми будемо слабкі», — йдеться в офіційній відповіді Мінмолодьспорту.

Міцне тіло — сильна країна

Глобальний вектор на здорове населення стає очевидним і державницьким. Ледь не в кожній країні є просвітницькі програми щодо здорового способу життя, а в фізичне виховання вкладаються значні ресурси.

Канада — ParticipACTION

Національна комунікаційна кампанія «Рух — це норма». Ефекти: системний вплив на політику активності дітей і молоді.

Сінгапур — National Steps Challenge

Державна mHealth-ініціатива з трекерами/додатком і винагородами. Охоплення — сотні тисяч учасників. 2023 року реєстрації перевищили 860 тисяч.

Шотландія — The Daily Mile

15 хвилин щоденної пробіжки/ходи в школі. Підвищує час у помірно-інтенсивній активності та знижує «сидячий» час у молодших школярів.

ОАЕ — «Dubai Fitness Challenge 30×30»

Місячний челендж «30 хвилин щодня протягом 30 днів» із масовими подіями.

Велика Британія — Change4Life

Масова комунікація про «менше сидіти — більше рухатися» та здорове харчування.

Колумбія — Ciclovía

Щонедільні перекриття вулиць для людей (без авто). Програма підсилює соціальну включеність і має значні суспільні вигоди для здоров’я.

Перша загальнодержавна програма України, яка має натяк на масовість, — «Активні парки». Це безплатні спортивні зони у місцях відпочинку, де можна позайматися з тренером або взяти інвентар безкоштовно. Там і бігові клуби, і танцювальні майданчики, і флорбол, воркаут тощо. За даними Мінмолодьспорту, 2025-го ці спортивні точки вже відвідали близько 800 тисяч українців. Знайти найближчі локації можна на державному сайті ap.sportforall.gov.ua або у мобільному додатку.

Матеріальна база хоч якась, але є. Утім, бракує масового розуміння нагальності фізичного розвитку. Тож потрібна загальнодержавна просвітницька програма. І потрібна на вчора. Є обережний оптимізм, що нагорі дослухаються до голосу знизу так, як це сталося після публікації ZN.UA про макети зброї за 100 тис. грн. Заступник голови офісу президента Ірина Верещук провела з цього приводу окрему нараду, і тепер навчальні заклади отримають макети масо-габаритні автоматів безоплатно зі складів Міністерства оборони. Може, так би і з пропагандою фізичного виховання? Зрештою, на марафон «Єдині новини» держава гроші знаходить — майже мільярд гривень цього року і півтора мільярда на наступний.