Понад 600 мільйонів людей можуть втратити доступ до води: вчені фіксують найгіршу посуху за 1300 років

Більше ніж 600 мільйонів людей у Південній Азії залежать від річки Ганг як джерела води для пиття, сільського господарства та промисловості. Водночас нове дослідження показало, що мегаріка стрімко втрачає свої ресурси. Науковці вважають нинішню посуху найгіршою за останні 1300 років, передає IFLScience.

Дослідники з Індійського технологічного інституту Гандінагара та Університету Аризони реконструювали стік річки між 700 і 2012 роками, поєднавши архівні дані, природні свідчення та комп’ютерні моделі. Вони з’ясували, що об’єм води різко почав зменшуватися з 1990-х років. Сучасна посуха є на 76 відсотків серйознішою за попередню масштабну, яка сталася у XVI столітті.

Вчені зазначають, що це падіння не можна пояснити лише природною мінливістю клімату. Серед ключових чинників — танення гімалайських льодовиків, які називають “водонапірними вежами Азії”. Спочатку вони збільшували потоки води, але поступово їхні запаси виснажуються.

Ганг завдовжки 2525 кілометрів бере початок у Гімалаях, а далі тече через Індію та Бангладеш до Бенгальської затоки. Річка має сильне релігійне значення для індусів, які вважають її богинею Гангою Ма. Проте паралельно вона є однією з найбільш забруднених водойм планети — щодня до неї потрапляє майже 5 мільярдів літрів стічних вод, з яких очищається лише чверть.

Дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, наголошує, що серйозну роль відіграє і надмірний видобуток підземних вод. Від 1970-х років рівень водоносних горизонтів у північній Індії впав більш ніж на половину, що ще більше посилює проблему висихання ріки.

Ситуація створює критичні ризики для продовольчої безпеки та здоров’я людей. Уже сьогодні в літній час деякі ділянки Гангу стають непрохідними для човнів, а колодязі пересихають, залишаючи фермерів без зрошення.

Як вихід, експерти пропонують Індії, Бангладешу та Непалу об’єднати зусилля для управління дамбами та водними ресурсами. Однак, науковці застерігають, що навіть така співпраця не здатна повністю зупинити наслідки зміни клімату та всіх інших чинників.

Водночас нове дослідження Інституту метеорології імені Макса Планка спростовує попередні припущення про те, що повна вирубка лісів Амазонії призведе лише до висихання регіону. Замість посухи, вдосконалена кліматична модель показала, що життя в регіоні супроводжуватиметься серіями інших змін: інтенсивними зливами — опади зростуть на 54%, потужними вітрами та підвищенням температури до +5,4 °C.