/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2Fd4ea4e53e275f52c52735f68b9079b12.jpg)
У Німеччині представили перший біологічний комп’ютер
Стартап Cortical Labs створив перший біологічний комп’ютер. Система на нейронах обіцяє прорив у дослідженнях хвороб і штучному інтелекті.
У Німеччині представили перший біологічний комп’ютер на основі нейронів, створений австралійським стартапом Cortical Labs. Система CL1, розміром із коробку для взуття, поєднує людські нейрони з кремнієвими чіпами, утворюючи новий тип синтетичного біоінтелекту.
Попередня версія, відома як DishBrain, підключала близько 800 000 нейронів людини і миші до мультиелектродної матриці, дозволяючи клітинам навчатися у реальному часі. CL1 робить крок далі: нейрони вирощуються у поживному розчині над кремнієвим чіпом і здатні реагувати на електричні імпульси, виконуючи цілеспрямовані завдання. «Компонент перфузійного контуру діє як система життєзабезпечення для клітин — він має фільтрацію для відходів, контроль температури, змішування газів і насоси», — пояснив генеральний директор Cortical Labs Бретт Каган.
Вартість одного пристрою складе близько 35 000 доларів США, енергоспоживання — 850–1000 Вт. Термін роботи клітин обмежений шістьма місяцями, проте за цей час система може застосовуватися для моделювання захворювань, тестування ліків, розвитку адаптивної робототехніки та досліджень у фармацевтиці. Важливо, що CL1 не потребує зовнішнього комп’ютера для функціонування.
За словами Кагана, CL1 є першим біологічним комп’ютером, який дозволяє дослідникам безпосередньо спостерігати, як справжні нейрони обробляють інформацію. Це відкриває шлях до нових проривів у штучному інтелекті та нейронауці. «Це сенсаційно, що ми можемо вперше представити комп’ютер CL1 на основі нейронів тут, у Німеччині», — зазначив Роберт Міє, керівник відділу Fraunhofer IPA.
Офіційна презентація відбудеться на саміті з біоінтелекту Fraunhofer IPA у Штутгарті 7 жовтня. Захід стане платформою для обговорення майбутнього інтеграції біоінтелекту у виробничі процеси, науки про життя та інші сфери, де злиття біології й цифрових технологій може створити нове покоління обчислювальних систем.