Українські науковці розрахували, як на експорті заробляти на 72 млрд грн більше

Результати трьох ключових досліджень, спрямованих на стимулювання експорту та підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями, презентували під час засідання Наукової платформи 24 вересня.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. 

Перше дослідження «Лібералізація транспортних перевезень для розширення можливостей просування експорту», підготовлене науковцями Інституту економіки та прогнозування НАН України, доводить що:

• зменшення середніх витрат на перевезення на 10% здатне забезпечити зростання експорту товарів на 12–15% у середньостроковій перспективі, із отриманням близько 72 млрд грн додатково;
• взаємне визнання ліцензій та доступу до інфраструктури забезпечать щорічне зростання експорту транспортних послуг на 5–7%, що відповідає додатковому отриманню від 6,6 до 9,2 млрд грн;
• комплексна імплементація 12 інструментів лібералізації — від авторизованого економічного оператора та взаємного визнання сертифікатів (АСАА) до інтеграції в міжнародні коридори TEN-T та Middle Corridor — може забезпечити: зростання ВВП від 0,5–0,7 в.п. щороку завдяки мультиплікативному ефекту логістики та залученню інвестицій за консервативним сценарієм, до 2,5 в.п. у разі повернення до довоєнної структури експорту. Очікуваний додатковий приріст при цьому складе від 38,3 до 53,6 млрд грн навіть за консервативного сценарію.

«Отже, лібералізація транспортних перевезень, є потужним драйвером зовнішньоекономічної активності України: з одного боку — зменшує логістичні бар’єри, підвищує конкурентоспроможність експорту та прискорює інтеграцію до європейського транспортного простору; з іншого — зміцнює внутрішній ринок транспортних послуг і стимулює інвестиції в модернізацію інфраструктури», — пояснили у міністерстві.

Друге дослідження за темою «Впровадження цифрових паспортів на промислові товари», підготовлене науковцями Інституту економіки промисловості НАН України, передбачає пілотне впровадження Цифрового паспорту продукту (Digital Product Passport, DPP) на підприємствах різних галузей. DPP — це сучасний інструмент прозорості та відстежуваності товарів, який забезпечує дані про склад, походження, екологічний слід та можливості повторного використання продукції. У ЄС цей механізм став обов’язковим вже поточного року в межах Регламенту ESPR.

Для України впровадження DPP — це:

• розвиток внутрішнього виробництва та розширення ринків вторинних матеріалів, що сприятиме зростанню ВВП за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів;
• створення нових робочих місць у сфері цифровізації, циркулярної економіки та промислової переробки;
• підтримка експорту до країн ЄС завдяки відповідності європейським вимогам до прозорості та сталості продукції;
• збільшення надходження до бюджету за рахунок розвитку вторинної сировинної бази, скорочення відходів і стимулювання інвестицій у «зелені» технології.

Очікуваний ефект: зростання конкурентоспроможності промисловості, стимулювання інновацій та формування прозорої економіки замкненого циклу.

Третє дослідження «Заходи та Проєкти децентралізації електрогенерації», підготовлене науковцями Інституту економіки промисловості НАН України, обґрунтовує доцільність широкого використання в процесі відновлення національного генеруючого фонду установок з рекуперації електрики на транспорті та у промисловості.

Під час дослідження експериментально доведено, що потенціал рекуперації складає майже 2 млрд кВт/год на рік (до 50% від витраченої електроенергії) на залізничному транспорті по країні, а можливий вплив на ВВП + 230 млн євро на рік.