/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2F616ac89048071c7bd458073f2e0366c3.jpg)
Запасного аеродрому більше немає: Кулик та Романенко пояснили, чому українцям нікуди тікати
Ілюзія про те, що можна "перечекати" війну в безпечній Європі та повернутися до колишнього життя, остаточно розвіялася. Західні країни, які багато українців розглядали як "запасний аеродром", самі перебувають у глибокій кризі та стають все більш ворожими до приїжджих. Єдиною стратегією виживання для українців стає згуртування в організовані спільноти всередині країни.
Такого висновку дійшли аналітики Юрій Романенко та Віталій Кулик під час бесіди на YouTube-каналі "Yuriy Romanenko".
Експерти зазначають, що значна частина суспільства живе в очікуванні, що після завершення бойових дій світ магічним чином повернеться до стану 2021 року.
"Більшість людей, які хочуть перечекати, вважають, що от все закінчиться, і раптом почнеться 21-й рік. Раз — і магічний перемикач", — зазначив Віталій Кулик.
Юрій Романенко проводить історичну паралель із настроями в Європі напередодні Першої світової війни, посилаючись на австрійського письменника Стефана Цвейга.
"Почитайте Стефана Цвейга, "Записки європейця". Як він описував світ до 14-го року, як здавалося, що все, ніяких воєн, все визначилося, все вирішилося", — наголосив Романенко, підкреслюючи хибність подібних очікувань.
За словами експертів, старого, стабільного світу більше не існує, а спроба "відсидітися" у відносній безпеці європейських країн обернеться зіткненням з новою, ще більш жорстокою реальністю. Вони попереджають, що глобальна трансформація торкнеться всіх, і уявлення про Захід як про тиху гавань є застарілим.
"Ви потрапите в Польщу, на яку прилетить російський дрон, або ви підете служити в польську армію і захищати польські кордони. Або потрапите до Німеччини чи Швеції, в якій починається різанина", — попереджає Романенко про зростання внутрішніх конфліктів у Європі.
Віталій Кулик додає, що українці, які виїжджають, часто помилково вважають, що їх сприйматимуть як рівних. "Вони ж думають, що вони білі люди. Що вони рівноцінні шведу, європейцю чи американцю", — зауважив він, вказуючи, що в умовах кризи приїжджі стають першими кандидатами на роль "чужих".
Підсумовуючи, експерти дійшли висновку, що в новому світі, де зовнішнього безпечного простору вже не існує, виживуть лише ті, хто зможе організуватися у згуртовані спільноти ("стаї"), здатні захищати свої інтереси всередині країни.
Дивіться повне відео бесіди:
Нагадаємо, що Європейський союз розробляє механізм для завершення програми тимчасового притулку для українських біженців, яка діятиме до березня 2027 року. Стратегія передбачає організований перехід на постійний статус у приймаючих країнах, наприклад, через робочі чи студентські візи, або добровільне повернення в Україну за підтримки спеціальних програм.
Варто додати, що Польща вже змінила умови перебування для українців, обмеживши доступ до соціальної допомоги та прив'язавши її до працевлаштування та навчання дітей у польських школах. Новий закон продовжує легальне перебування українців до 4 березня 2026 року, але водночас вводить обмеження на користування деякими медичними послугами для дорослих.
Крім того, у Литві українцям з тимчасовим захистом також пропонують переходити на довгостроковий статус, зокрема отримувати тимчасову посвідку на проживання (TRP). Основними підставами для цього є працевлаштування з мінімальною зарплатою, що стимулює інтеграцію біженців у ринок праці країни.
Також, на тлі цих змін, у Польщі фіксуються інциденти на національному ґрунті, як-от напад на захисницю українки у варшавському автобусі. Після розголосу в соцмережах поліція затримала нападника, якому висунули звинувачення в публічній образі за національною ознакою та завданні тілесних ушкоджень.