Ловля риби під час війни: як війна, перебої електроенергії та підрив ГЕС вплинули на галузь

Чи знизився обсяг риби у річках під час війни?

Виконувач обов'язків директора Інституту рибного господарства Ігор Грициняк у коментарі 24 Каналу розповів, що найбільш постраждалі від повномасштабної військової агресії рибогосподарські водні об'єкти:

• басейн річки Сіверський Донець (включаючи Печенізьке та Оскільське водосховища),
• нижня частина річки Дніпро на теперішній час знаходяться в зоні військових дій, що ускладнює отримання оперативних даних щодо динаміки видового складу та кількісних показників іхтіофауни.

Проте, як зазначає фахівець, об'єктами моніторингу ІРГ НААН є промислові види, стан популяцій рідкісних та зникаючих видів риб у річці Сейм та Десна залишається невизначеним.

Зверніть увагу! Для основних рибогосподарських водних об'єктів дніпровських водосховищ (крім Каховського) вплив військових дій на стан рибних запасів мав локальний характер і не спричинив істотних негативних наслідків. Показники промислового запасу водних біоресурсів водосховищ Дніпра у 2025 році відповідають середньому рівню за період 2019 – 2021 років.

Як вплинули на рибне господарство підрив Каховської ГЕС і втрата водосховища?

За оцінками Інституту рибного господарства НААН, загальні втрати рибного господарства України внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС складають (у перерахунку на промислове повернення) 28 тисяч тонн риби-сирцю, з яких:

• безпосередня загибель 14%,
• втрати потомства самовідтворюваних популяцій 75%,
• неможливість здійснення випасної аквакультури 11%.

За словами Тараса Кота, однією з найтрагічніших подій для Чорноморського регіону стала масштабна екологічна катастрофа, що сталася 6 червня 2023 року – руйнування греблі Каховського водосховища.

Фахівець говорить, що одним із ключових заходів зі збереження біорізноманіття є штучне відтворення, а саме: випуск молоді цінних видів риби у водні об'єкти,

направлений як на підтримку водних екосистем у цілому та формування промислових запасів, так і на проведення важливих рибницько-меліоративних заходів та штучного формування іхтіофауни.

Проте наразі втрачено два державні рибоводні заводи, розташовані у Херсонській області, які відігравали важливу роль у реалізації державної політики з охорони й відтворення водних біоресурсів. Серед них – єдиний в Україні державний осетровий завод, основним завданням якого було відновлення чисельності осетрових видів риб, що перебувають на межі зникнення,
– говорить голова Держрибагентства.

Які види у найбільшій небезпеці?

Ігор Грициняк зазначає, що за даними облікових іхтіологічних зйомок серед рідкісних та зникаючих представників прісноводної іхтіофауни найбільш загрозлива ситуація на сьогодні відмічена для стерляді, берша та миня.

Також, за словами Тараса Кота, нині єдиної оцінки втрат рибних запасів немає, оскільки науковці та інші зацікавлені органи фізично не мають доступу до багатьох водойм, бо частина з них розташована в зоні бойових дій або тимчасово окупована.

Через постійну загрозу обстрілів, мінну небезпеку й зруйновану інфраструктуру неможливо безпечно провести дослідження чи комплексну оцінку стану водойм. До того ж бракує ресурсів: обладнання пошкоджене або знищене, багато фахівців виїхали, а держава змушена переорієнтовувати фінансування на першочергові гуманітарні потреби. Усе це разом фактично блокує проведення повноцінних досліджень, – говорить фахівець.

Попри складну ситуацію, за словами Тараса Кота, наукова спільнота у світі продовжує пильно стежити за екологічними наслідками російсько-української війни. Вже з’явились аналітичні дослідження, які підтверджують серйозний негативний вплив бойових дій на біорізноманіття, природні ресурси та діяльність у сфері охорони довкілля. Такі висновки дозволяють порушувати питання екоциду на міжнародному рівні.

Зверніть увагу! За словами Тараса Кота, держава частково компенсує витрати на придбання або виробництво рибопосадкового матеріалу та залучення грантової допомоги (зокрема ФАО). Разом із цим здійснюються заходи щодо заміни імпортної риби продукцією з прісноводних видів національного виробництва, залучення інвестицій у розвиток індустріальної аквакультури з меншим впливом на довкілля та стимулювання переробки рибної продукції.

Яку рибу в Україні ловлять промислово?

Згідно з інформацією Інституту рибного господарства, основу промислових уловів (без урахування аквакультури та випасного вирощування) в прісноводних рибогосподарських водних об'єктах в останні роки складають:

• сріблястий карась (32% загального вилову),
• лящ (19%),
• плітка (тараня) (18%),
• плоскирка (9%),
• товстолоби (5%),
• судак (4%).

Цікаво! Всього промисловою статистикою фіксується близько 20 видів риб. За її даними, станом на липень 2025 року з прісноводних об'єктів України (без урахування аквакультури та випасного вирощування) виловили 530 тонн водних біоресурсів.

Які сучасні технології використовуються у сфері меліорації та риборозведення?

Тарас Кот зазначає, що сучасні технології риборозведення поєднують контроль середовища, системи аерації, енергоощадні рішення та цифровий моніторинг параметрів води, що дозволяє підвищувати ефективність виробництва, економити ресурси та отримувати продукцію високої якості.

Зокрема, за його словами, кларієвий сом вирощується у сучасних установках замкненого водопостачання (RAS), що забезпечує контрольовані умови, стабільну якість продукції та можливість виробництва впродовж усього року.

Зверніть увагу! Використання таких технологій сприяє розвитку індустріальної аквакультури та впровадженню водоощадних підходів, що особливо актуально в умовах кліматичних змін і дефіциту водних ресурсів.

У 2024 році Держрибагентство отримало у якості міжнародної технічної допомоги від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) універсальний земснаряд-амфібію Watermaster Сlassic V. На сьогодні ця модель є однією з кращих у світі за своїм напрямком роботи.

Земснаряд-амфібія призначений для виконання великого спектра робіт на водних об’єктах та болотистій місцевості, зокрема, надзвичайно ефективний для очищення від мулу і рослинності, днопоглиблення меліоративних каналів та річок. У 2024-2025 роках ця техніка ефективно використовується водогосподарськими організаціями Держрибагентства, – говорить т.в.о. голови Держрибагентства.

Важливо! Також у квітні 2025 року в Одеській області у рамках енергосервісного договору введено в експлуатацію сонячну електростанцію встановленою потужністю 2 мегавати. Ця електростанція використовується для живлення потужної державної насосної станції "Широка Балка" Дністровського міжрайонного управління водного господарства Держрибагентства.

Аграріями, які використовують зрошувані землі у сфері діяльності Держрибагентства, впроваджуються такі сучасні японські технології, як "нанобульбашки", які дозволяють збагачувати воду киснем. Технологія працює шляхом створення ультрадрібних бульбашок кисню, які глибоко проникають через воду у ґрунт і довго зберігають свої властивості, – розповідає Тарас Кот.

Це забезпечує кореневу систему рослин киснем, підвищуючи її активність, прискорюючи ріст і зміцнюючи імунітет культур. Такий метод не лише оптимізує споживання води та добрив, але й сприяє відновленню деградованих земель.

Зверніть увагу! На жаль, за словами фахівця, ці заходи не носять масштабного характеру через дефіцит коштів на їх впровадження.

Основні проблеми рибного господарства в Україні

Тимчасовий виконувач обов'язків Держрибагентства України Тарас Кот в ексклюзивному коментарі 24 Каналу розповів, що пріоритетним напрямком реформування рибного господарства є гармонізація законодавства України з правом ЄС у цій сфері зокрема.

Також, за його словами, агентство працює над імплементацією законодавства ЄС у галузі рибного господарства, забезпеченням раціонального використання водних об'єктів і охорони навколишнього природного середовища, розробкою ефективного механізму щодо припинення порушень вимог законодавства у галузі рибного господарства та усуненням їхніх негативних наслідків.

Зверніть увагу! Одним із важливих напрямків є створення сприятливих умов для розвитку національної аквакультури, впровадження електронної системи простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів, які перебувають в обігу на території України, ввозяться (пересилаються) на митну територію України або вивозяться (пересилаються) з неї.

Також, за словами фахівця, важливою проблемою залишається нестабільне енергозабезпечення: перебої з постачанням електроенергії ускладнюють роботу систем аерації та підтримання необхідних умов для вирощування риби.

Логістичні труднощі також істотно впливають на галузь – виникають проблеми з постачанням кормів, малька та транспортуванням готової продукції,
– наголошує Тарас Кот.

Важливо! Тарас Кот зазначив, що додатковим викликом є скорочення внутрішнього попиту на рибну продукцію в окремих регіонах та зменшення можливостей для експорту.

Як змінилася ситуація у галузі за останні роки з урахуванням воєнного стану?

За словами Тараса Кота, за останні 2 – 3 роки в умовах воєнного стану значно знизилися об'єми промислового вилову водних біоресурсів та виробництва рибної продукції підприємствами аквакультури.

У зв'язку з військовою агресією Росії проти України та введенням воєнного стану, з метою забезпечення безпеки судноплавства, мінімізації ризиків диверсійних і терористичних загроз із моря та недопущення загибелі чи травмування рибалок і цивільного населення, промислове рибальство в Чорному морі було заблоковане. Промислове рибальство в Азовському морі неможливе у зв'язку з окупацією,
– зазначає фахівець.

Так, за його даними, обсяги промислового вилову водних біоресурсів у 2024 році порівняно з 2021 роком знизилися на 61 %.

• Обсяги виробництва в аквакультурі у 2022 році значно скоротилися через активні бойові дії, втрату частини виробничих потужностей та складну економічну ситуацію.
• Проте, починаючи з 2023 року, відбулося поступове відновлення виробництва.
• У 2024 році ця тенденція зберігається: підприємства нарощують обсяги, знаходять нові ринки збуту та пристосовуються до роботи в умовах воєнного стану.

Цікаво! Це, на думку т.в.о. голови Держрибагентства, свідчить про стійкість галузі, її здатність до відновлення та важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Як зміни клімату впливають на рибні ресурси українських водойм?

Станом на 2025 рік, за даними Інституту рибного господарства, безпосередній вплив кліматичних змін на прісноводну іхтіофауну простежується переважно у вигляді з'ясування фенологічних фаз, зокрема періодів нересту.

Водночас значно посилилась проблема маловодних років, що для окремих водосховищ є критичним чинником природного відтворення іхтіофауни,
– зазначає Ігор Грициняк.

Важливо! Зокрема, за його словами, у весняний період 2025 року прийнятне заповнення нерестовищ Кременчуцького водосховища відбулось лише у другій декаді травня, тобто умови природного відтворення ранньо- та середньонерестуючих видів, які складають основу (до 75%) промислового запасу водосховища, у поточному році можуть бути оцінені як незадовільні.