Вибори в Молдові – 2025: які шанси в Санду втримати владу і чому це так важливо Україні та Європі

Цієї неділі, 28 вересня, Молдова обирає новий парламент. Результати цих виборів можуть визначити зовнішньополітичний курс країни на найближчі роки. Партія Маї Санду поки що тримається на провідних позиціях, але проросійськи налаштований Ігор Додон не відстає.

Експерти попереджають: Москва вже витратила мільйони євро, щоб вплинути на результати голосування. Чому ці вибори настільки важливі, як проросійські сили маніпулюють темою війни в Україні та що це означає для майбутнього Молдови – з’ясовував 24 Канал.

У цьому нам допомогли розібратися експерти: заступник директора Інституту європейської політики та реформ Міхай Могілдя, аналітик із зовнішньої політики телеканалу TVR Moldova Міхай Ісак і молдовський журналіст видання Agora.md Лоренцію Плешка.

Чому вибори в Молдові настільки важливі?

Молдова обиратиме новий склад парламенту – 101 депутата, які визначатимуть політичний курс країни на наступні чотири роки. Ці вибори продовжують політичну хвилю після торішніх президентських перегонів і національного референдуму: тоді перемогу здобула Мая Санду, а громадяни підтвердили євроінтеграційний курс держави.

Проте результат був надзвичайно напруженим: за європейський напрямок країни проголосували 749,7 тисячі виборців (50,35%), водночас проти виступили 739,2 тисячі (49,65%).

Склад національного парламенту / інфографіка europeelects.eu

Від результатів цих виборів залежить, яка політична сила визначатиме курс країни, адже Молдова – парламентська республіка. Нині парламент очолює партія Маї Санду "Дія та солідарність", і очевидно, що лідерка країни прагне зберегти чинний порядок речей.

Ці вибори важливі не лише для Молдови, а й для всієї Європи. Від того, хто буде за кермом держави, залежить, чи зміцниться геополітична роль Росії в регіоні. Чинна влада Молдови виступає за приєднання її країни до Євросоюзу, а в разі перемоги проросійських сил цей процес буде гальмуватися чи стане приречений. Для України перемога наближених сил до Кремля означатиме втрату сусіда-союзника і потенційне відкриття фронту з території невизнаного Придністров'я.

Хто здобуде місця в парламенті Молдови?

Наразі монобільшість у парламенті утримує партія Маї Санду "Дія і Солідарність" – 63 місця зі 101. За даними опитування соціологічної групи Idata станом на 24 вересня, партія Санду очолює рейтинг з 24,9% підтримки. Водночас їй на п'яти наступає проросійський Патріотичний виборчий блок під керівництвом колишнього президента Ігоря Додона. Відомий під прізвиськом Кремлінович, Додон відстоює жорстку проросійську позицію та має тісні зв’язки з Москвою.

Розклад сил станом на 25 вересня / опитування Idata, інфографіка europeelects.eu

Зверніть увагу! Під час передвиборчої кампанії 2016 року та впродовж своєї президентської каденції (2016 – 2020 років) Ігор Додон активно виступав проти зближення Молдови з НАТО та її євроінтеграції. Щодо України у 2016 році він навіть заявив, що окупований Крим належить Росії, проте після скандалу уточнив, що не мав на увазі юридичного визнання.

Нині Патріотичний виборчий блок має 26 місць зі 101 у парламенті, а за даними Idata користується підтримкою 24,7% виборців – всього на 0,2% менше, ніж партія Санду. Попередні опитування показують: монобільшість навряд чи вдасться здобути, тож головне питання нині – хто та з ким зможе сформувати коаліцію.

Додон і Путін / фото Кремля

До парламенту мають високі шанси пройти дві політичні сили – "Альтернативний блок" із підтримкою 7,2% та "Наша партія" з 5,4%.

• "Альтернативний блок" – опозиційна сила на чолі з мером Кишинева Іоном Чебаном та колишнім генпрокурором Александром Стояногло. Раніше партія намагалася балансувати: підтримувала територіальну цілісність України, але водночас виступала за прагматичні відносини з Росією. Утім, уже цього року МЗС Румунії заборонило Чебану в’їзд на територію країни з міркувань національної безпеки.
• "Наша партія" – проєкт бізнесмена-популіста Ренато Усатого, який здобув статки на підрядах російських залізниць, а у 2023 році навіть просив Путіна позбавити його російського громадянства. Цю партію вважають найімовірнішим партнером коаліції для Маї Санду.

Аналітик із зовнішньої політики телеканалу TVR Moldova Міхай Ісак у коментарі 24 Каналу пояснив, що розподіл місць у парламенті великою мірою залежатиме від того, скільки менших партій не подолають виборчий бар’єр, адже втрачені голоси будуть перерозподілені. Якщо в парламент потраплять лише три партії, "Дія та солідарність" Маї Санду може здобути більшу частку мандатів, ніж показує її відсоток підтримки.

За словами аналітика, Маї Санду доведеться шукати союзників серед менших партій для формування коаліції. Серед потенційних партнерів — лівоцентристський "Альтернативний блок" та популістська "Наша партія", які, за прогнозами, подолають парламентський бар'єр.

Молдовський журналіст видання Agora.md Лоренцію Плешка також очікує, що партія чинної президентки здобуде найбільше місць у парламенті, хоча абсолютну більшість їй навряд чи вдасться здобути.

Як результати голосування можуть змінити курс Молдови?

На думку Міхая Ісака, політичний курс Молдови залежатиме від балансу сил у парламенті. Кабінет на чолі з "Дією та солідарністю" продовжуватиме курс на євроінтеграцію, але, імовірно, стикнеться з більшою кількістю переговорів і повільнішими реформами порівняно з монобільшістю 2021 – 2024 років. Сильніший результат партії Додона чи інших проросійських сил може ускладнити ухвалення законів, посилити заклики до нейтралітету та змусити "Дію і солідарність" пом’якшити свою проєвропейську позицію.

Наразі ж опитування свідчать, що Молдова залишатиметься орієнтованою на Європу, однак у парламенті зросте конкуренція та посилиться поляризація між проросійськими та прозахідними блоками,
– наголошує Ісак.

Журналіст Лоренцію Плешка наголошує: більш тривожним сценарієм для Молдови було б формування проросійської коаліції. Це може докорінно змінити політичний курс країни, підірвати нещодавні реформи, послабити інституції та потенційно сповільнити або навіть відкотити інтеграцію в ЄС.

Міхай Ісак додає, що в разі входження проросійських сил до уряду зовнішньополітичний курс Молдови суттєво зміниться. Хоча це необов’язково означатиме припинення переговорів щодо членства в ЄС, така коаліція "сприятиме спробам відновити діалог із Кремлем" і робитиме акцент на нейтралітеті країни. Цей підхід нагадує більш двозначне балансування між Заходом і Сходом, як у Грузії, і здатен уповільнити європейську інтеграцію Молдови.

Чому тема війни в Україні стала частиною передвиборчої кампанії?

Питання війни в Україні стало одним із головних у передвиборчій кампанії Молдови. Проєвропейська партія Маї Санду та проросійські сили активно використовують його у своїх меседжах, підкреслюючи загрози та можливості. Міхай Ісак наголошує: хоч більшість виборців хвилюють повсякденні проблеми – інфляція, робочі місця та корупція, – війна в Україні радикально змінила стратегічний контекст Молдови та загострила вибір, який стоїть перед електоратом.

Напередодні голосування президентка Молдови Мая Санду закликала громадян зробити проєвропейський вибір, наголошуючи на ризиках.

Постраждають усі молдовани – незалежно від того, за кого голосували. Європа зупиниться на кордоні з Молдовою. Свобода пересування може закінчитися, а наша земля може стати плацдармом для проникнення в Одеську область. Придністровський регіон буде дестабілізований. Такі їхні плани, і вони про це заявляють відкрито,
– розповіла Мая Санду.

Тим часом Ігор Додон звинувачує Санду в спробі втягнути Молдову у війну, адже її підтримка України, на його думку, порушує нейтральний статус країни. Додон наголошує, що Молдова не має стояти ні на боці України, ні на боці Росії, сподіваючись, що конфлікт скоро завершиться. У разі перемоги його політична сила обіцяє "продовжувати діалог з усіма", зокрема з Україною та ЄС, а також "обов’язково відновити контакти з Росією".

Найгірший сценарій – це якщо Молдову змусять відкрити другий фронт, тобто дестабілізують ситуацію у Придністров'ї. Це найбільші ризики для нас,
– сказав Додон.

Аналітик Міхай Ісак каже, що риторика Додона, разом із обіцянками знизити ціни (наприклад, поновленням імпорту російського газу), знайшла відгук у частини виборців, стурбованих наслідками війни для Молдови.

Міхай Могілдя, заступник директора Інституту європейської політики та реформ, розповів у коментарі 24 Каналу, що тему війни більш активно використовують саме проросійські політичні сили. І це може знайти свою віддачу, оскільки близько 80% молдаван дуже бояться війни і можливого поширення бойових дій на територію країни. Саме цим страхом особливо активно користуються проросійські сили, поширюючи токсичні наративи та намагаючись подати співпрацю Молдови з ЄС, НАТО та Україною як загрозу або потенційну небезпеку для країни.

Як Росія втручається у вибори в Молдові?

Аналітик Міхай Ісак розповідає, що тема війни Росії проти України простежується не лише в політичній риториці політичних сил. Протягом кампанії активно використовувалася пропаганда щодо війни в Україні. Російські державні медіа та онлайн-мережі маніпуляцій намагалися формувати громадську думку Молдови переважно на шкоду Україні.

Групи, пов’язані з Росією, традиційно використовували ботів у соцмережах для атак на чинне керівництво країни. Але маніпуляціями в інтернеті проросійські сили не обмежилися.

У своєму розслідуванні журналісти Reuters з’ясували, що Москва використовувала молдавських священників для поширення власної пропаганди. Росіяни організовували для них паломницькі поїздки, після яких священники створювали пропагандистські Telegram-канали проти політики євроінтеграції. Під час поїздок їм читали лекції про те, що Росія та Молдова пов’язані багатовіковими традиціями та спільною вірою і мають триматися разом проти морально занепалого Заходу.

Але й цього Кремлю виявилося недостатньо. Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан заявив, що Росія витрачає сотні мільйонів євро, аби підкупити виборців та вплинути на результати голосування в Молдові.

Республіка Молдова перебуває в передвиборчій кампанії. Російська Федерація також перебуває в передвиборчій кампанії. Просто ми проводимо кампанію в нашій країні, а Російська Федерація хоче проводити кампанію не у своїй країні, а в нашій,
– наголосив Речан.

Речан назвав кілька методів, якими Росія намагається вплинути на вибори в Молдові. Серед них – масштабний підкуп виборців, понад тисяча кібератак на критично важливу державну інфраструктуру цього року, спроби підбурювання до заворушень під час голосування та широка дезінформаційна кампанія в інтернеті.

Журналіст Лоренцію Плешка зауважує, що проросійські канали особливо активно працюють у Гагаузії та Придністров’ї, де електорат налаштований проросійськи. Вони прагнуть дестабілізувати проєвропейський курс Молдови, підірвати довіру громадян до уряду та підтримати сили, орієнтовані на Москву. Для Кремля Молдова важлива не своїми розмірами чи ресурсами, а символікою та можливістю створювати нестабільність із мінімальними витратами.