Ді Венс атакує: чому насправді віцепрезидент США звинувачує Росію у блокуванні мирного процесу

Про те, що росіяни фактично блокують процес щодо мирного врегулювання американський віцепрезидент заявив в інтервʼю Fox News.

«Ми залишаємося відданими миру, але для цього потрібне бажання обох сторін. І, на жаль, за останні кілька тижнів ми бачили, що росіяни відмовляються брати участь у будь-яких двосторонніх зустрічах з українцями. Також вони відмовляються брати участь у будь-яких тристоронніх зустрічах, на яких президент (Трамп – Фокус) або інший член адміністрації міг би сісти за стіл переговорів з росіянами та українцями», - наголосив Джей Ді Венс. 

Закликавши росіян «прокинутися і прийняти реальність, у якій вони втрачають багато людей і не мають чого показати натомість», він додав: «Наша позиція полягає в тому, що ми будемо продовжувати працювати заради миру».

Між тим у РФ винними себе у зриві мирного процесу не вважають. Зокрема, за словами путінського спікера Пєскова, у тому, що реальні перемовини про завершення війни так досі не розпочалися, винна не Росія, а Україна. «Поки що з Києва взагалі жодних сигналів немає. І наші пропозиції щодо трьох груп теж залишилися без відповіді. Тому тут поки що динаміки ніякої немає. І не з нашої вини», - зазначив речник Кремля під час спілкування з роспропагандистами.

Важливо Україна може повернути усі території та навіть "піти далі", — Трамп

Слід зауважити, що вказані Пєсковим три групи російська сторона пропонувала створити ще влітку під час перемовин з українською делегацією у Стамбулі. Усіляко затягуючи час, росіяни тоді виступили з ініціативою обговорювати на рівні таких груп окремо політичні, військові та гуманітарні питання. Водночас Москва систематично відкидала під різними приводами неодноразові заклики Києва та США щодо зустрічі на найвищому – президентському рівні, що могло б не просто вивести дипломатичний процес із тупика, а й надати йому відчутний імпульс в сенсі здійснення конкретних кроків по встановленню миру.

Що змусить росіян "почухати потилицю" і відновити перемовини відносно встановлення миру

Коментуючи Фокусу заяву віцепрезидента США щодо того, що саме росіяни блокують мирно-перемовний процес, політолог Олег Постернак зазначає: «Не миттям, так катанням, але все ж таки позиція американської адміністрації була відкоригована, але слід розуміти, що вона має більш кон’юнктурний характер, оскільки Трамп досить часто змінював свою думку. Між тим зараз крен в бік України виглядає, як достатньо ґрунтовний, об’єктивний і напевно справедливий процес. З тим, аби цей процес укріпити, слід, серед іншого, затверджувати контракти з американцями, в тому числі по мінеральній угоді. Американців цікавить багато важливих рідкоземельних елементів і наскільки мені відомо Україна може та готова запропонувати досить гарні пропозиції для інвестування».

Підкресливши, що в принципі американці «не такі вже й не розумні», щоб не бачити реальну канву російсько-української війни, експерт додав: «Вважаю, що Трамп давав Путіну певний кредит довіри з огляду на його обіцянки щодо серйозного просування на фронті, виконання цілі по повній окупації Донецької області і ще багато чого. Але на щастя суттєвих успіхів на полі бою росіяни не мають і це, як мені здається, один із найголовніших маркерів при формуванні Трампом розуміння необхідності подальшої підтримки України. Крім того, деякі американські та британські ЗМІ пишуть про те, що велику роль тут зіграв візит Трампа до короля Чарльза, який дозволив британцям представити реальність. Тобто, якщо вірити байці про те, що Борис Джонсон на початку повномасштабної війни посприяв тому, щоб угода, до якої схиляли Україну росіяни не була підписана, то тепер британці зробили друге диво і відкоригували позицію Трампа».

Важливо Білий дім змінив риторику щодо України: що стоїть за словами Джей Ді Венса

Відповідаючи на запитання про те, що і коли зрештою може послугувати відновленню мирно-переговорного процесу, Олег Постернак зауважив: «Нещодавно генсек НАТО Марк Рютте зазначив, що ця війна точно завершиться переговорами. Він правий, але ж для переговорів потрібні двоє і тут має бути реальне, об’єктивне бажання росіян не просто йти на контакт, а я досягати компромісу. Суттєвого прогресу у зміні позиції Росії поки що не проглядається, при цьому що її тактика агресивного максималізму однозначно не спрацює. Росіяни мають прийти до усвідомлення цих речей, а для цього потрібен тиск, вплив і серйозні дошкульні удари, які змусять РФ почухати потилицю перед тим як нести пургу, наприклад, під час засідань Організації Об’єднаних Націй (ООН)».

На переконання політолога, наразі час, допоки мирний процес стоїть у тупику, все ж таки грає на користь України. «Час – це такий ресурс війни, який, на жаль, багато хто недооцінює. Раніше здавалося так, що час грає проти нас, але зараз при наявності стабільного фінансування Євросоюзу (ЄС), купівлі американської зброї, щирої, хоча й нестабільної прихильності адміністрації Трампа та виснаженості Росії, час дійсно на нашому боці. Не забувайте також про те, що кількість контрактів, які заключають росіяни зі своєю армією суттєво зменшилася. Бажаючих воювати і гинути все менше і менше. Так, в Україні схожа історія, але принаймні у нас є кістяк вмотивованих, який тримає фронт. У росіян ситуація інша і федеральний бюджет там теж не гумовий. А якщо ще й враховувати вірогідність того, що будуть запущені процеси протестів всередині РФ, як природнім об’єктивним чином, так і під тиском певних обставин, то час не зовсім працює в бік Росії», - підсумовує Олег Постернак.     

Які фактори спонукатимуть Путіна сісти за перемовний стіл

Водночас політолог, доктор політичних наук, експерт центру «Обʼєднана Україна Ігор Петренко у розмові з Фокусом зауважує наступне: «За тими заявами про повернення Україною усіх своїх територій, які ми останнім часом почули від Дональда Трампа і свіжими сигналами з боку Венса стоїть дуже і дуже серйозна та клопітка робота президента Зеленського, наших дипломатів, всіх переговірників, а також європейських партнерів. Робота з Трампом – це ефект останнього в кімнаті, тому власне ми й спостерігали останнім часом постійне торпедування і зустрічі з президентом США Зеленського, Стубба, Стармера, Макрона, Мерца і так далі. Усі вони так чи інакше показували Трампу об’єктивну картину, терпляче та аргументовано виводячи його з поля впливу російських наративів. На це також вплинула й відсутність реального прогресу у перемовному кейсі, що викликало роздратування з боку Трампа, адже сім воєн він вже зупинив, а восьму все ніяк не вдається».

Важливо Убивство Чарлі Кірка — удар по Венсу: чи дійде Америка до відкритої громадянської війни

Констатувавши, що нещодавня зустріч Трампа та Путіна на Алясці, передбачала приховану, «як у айсберга» частину, експерт зазначив: «Ця таємна частина напевно містила якісь домовленості та зобов’язання з боку Російської Федерації, в тому числі щодо спільних з американцями анти китайських кроків, бо я в жодному разі не повірю у те, що Трамп пішов би на зустріч просто заради зустрічі. Ці зобов’язання, судячи з усього не були виконані РФ і тому зараз ми спостерігаємо приємні українському вуху заяви Трампа та Венса. Це все, звісно дуже добре і дуже важливо, але потрібні дії. І якщо готовність європейських партнерів щодо відмови від закупівлі російської нафти та газу будуть реалізовані в практичній площині, можна очікувати посилення санкційного тиску на Росію з боку США з паралельним наданням Україні відповідних пакетів озброєння з відповідною швидкістю. Власне тоді ми вже зможемо говорити не про риторичні прийоми стимулювання Москви до мирно-переговорного руху, а про усвідомлені, цілеспрямовані і ефективні дії».

Коли створиться і буде задіяний вище окреслений важель тиску на Росію, вважає експерт, можна буде говорити про початок «більш-менш» конструктивного переговорного треку з Російською Федерацією.

При цьому, акцентує Ігор Петренко, для Києва, окрім санкційного тиску на РФ і нанесення ударів, які можуть вганяти росіян в блекаути, вкрай важливо синхронно працювати на створення системної загрози режиму Путіна. Саме тоді, переконаний політолог, коли очільник Кремля реально відчує, що не контролює ситуацію і «його васали, феодали та бояри» подумують про заколот проти нього, він змушений буде пом’ягшити нинішню позицію Росії щодо встановлення миру і дійсно піти на цілком конкретні компроміси.