Як Санду перемогла Путіна і якими можуть бути наслідки цієї перемоги

Про те, що вибори у Молдові визначатимуть майбутнє не лише цієї країни, говорили багато, і не без підстав.

Для Києва голосування 28 вересня мало особливу вагу, адже вибори у Молдові визначали також європейське майбутнє України.

Збереження проєвропейського уряду Молдови було однією з умов успіху євроінтеграції України.

Ця умова виконана.

Про все це, про роль російської "мережі Шора", а також про те, що дозволило президентці Молдови здобути цю історичну перемогу, читайте в аналітиці редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Тріумф Санду, провал Кремля.

Як Молдова утрималася на шляху до ЄС та які виклики це створює.

Далі – стислий її виклад.

На парламентських виборах в Молдові виграв той, хто більше налякав своїх виборців, змусив їх прийти на дільниці.

Саме про це була реклама партії президентки Маї Санду "Дія і солідарність" (PAS).

Їхнім гаслом стала фраза "Другого туру не буде".

Тобто якщо не проголосуєте зараз – історичний шанс буде втрачено.

Але переконання "своїх" було не єдиною складовою сенсаційної перемоги PAS.

Друга складова – жорсткість у поводженні з "не своїми".

Загалом треба визнати, що ці вибори були дуже далекими від ідеальної картини, яку змальовують стандарти демократії.

Проєвропейська влада у боротьбі з прибічниками РФ перетнула чимало червоних ліній.

Наприклад, до перегонів допустили далеко не всіх.

Тепер усі ображені партії можуть скаржитися в Європейський суд з прав людини, і навіть виграти у Молдови та отримати символічну компенсацію (такий випадок вже був після виборів 2014 року, бо у Молдові з виборів знімають не уперше).

Але ж голосування вже не розвернути!.

Ще одна показова історія – те, як обмежили голосування для мешканців Придністров'я.

За два дні до виборів ЦВК перенесла ключові дільниці на десятки кілометрів від звичного розташування, зробивши їх недоступними для більшості виборців; а на ті дільниці, які лишилися на місці, у день голосування раптом стало складно потрапити, бо поліція нібито отримала повідомлення про мінування мостів через Дністер.

Загалом усі проросійські регіони дещо "просіли" за явкою.

Ймовірно, відпали не реальні виборці зі своєю політичною позицією, а учасники викритої "мережі Шора", які готові голосувати лише за гроші.

Усі ці обмеження не викликали ані слова критики від Заходу.

Згода ЄС толерувати порушення має пояснення.

По-перше, ще минулорічні президентські вибори не лишили сумніву, що Молдова перебуває під гібридною атакою Росії.

А намагатися грати в шахи, коли з тобою грають у "Чапаєва" (тобто дотримуватися правил в усіх деталях, коли сильніший суперник не зважає на жодні обмеження) – це не завжди виграшна стратегія.

По-друге, війна – це період, коли ставки є надто високими.

У разі перемоги Кремля у Молдові наслідки для України, для її майбутнього, та навіть для лінії фронту могли бути такими, що на цьому тлі звичні правила здаються менш вагомими.

Утім, тепер перед ЄС постав новий виклик.

На наступних виборах у Молдові, а також після того, як відновиться виборчий процес – на виборах в Україні, ЄС може опинитися перед потребою відновити червоні лінії, стерті у 2025 році.

Бо бажаючі не дивитися на правила будуть і далі.

Навіть тоді, коли це не буде продиктоване боротьбою з росіянами.

А ще сенсацією парламентських виборів-2025 у Молдові став високий показник партії Democrația Acasă (DA).

Вона позиціонується як партія уніоністів – тобто виступає за ліквідацію незалежності Молдови та її приєднання до Румунії.

Прорумунські громадяни – це та група молдован, яка загалом ставиться до України якнайкраще, розуміє роль Росії, тверезо оцінює війну тощо, однак її лідер Васіле Костюк – антиукраїнський політик, який наймовірніше, пов'язаний з ФСБ.