Кримська журналістка Лутфіє Зудієва зазнала цькувань у соцмережах після отримання статусу «іноагентки»

Кримськотатарська журналістка та правозахисниця Лутфіє Зудієва, яку Росія внесла до списку «іноземних агентів», зазнала цькувань у соцмережах. Про це вона розповіла «Суспільне Крим».

За її словами, у кримських телеграм-каналах почали з’являтися анонімні публікації, які містили коментарі із закликами до переслідувань, образами та навіть пропозиціями фізичної розправи.

«Після внесення у список почалася хвиля образ і цькування. У телеграм-каналах писали, що мене треба вислати з Криму. Це створює викривлений образ, який може впливати на соціальні зв’язки. Частина кримського суспільства, яка схильна до пропаганди, вірить у пропаганду і приймає тавро як даність. Це ще один інструмент тиску, який робить життя набагато складнішим», — розповіла Зудієва.

Зараз журналістка змушена маркувати навіть особисті фото спеціальним підписом «іноагент». 

«Навіть фото з дитиною чи пейзажем. Інакше можуть притягнути до відповідальності. Інакше можуть притягнути до відповідальності. Правозахисники розповідали, як інших людей карали навіть за побутове фото без "плашки". Крім того, я не можу працювати у школі чи університеті, хоча за фахом я педагог. Це фактичне обмеження моїх прав, навіть у тих сферах, куди я могла б повернутися», — сказала вона. 

За словами Лутфіє Зудієвої, попри це, вона продовжує свою журналістську та правозахисну діяльність і звичне життя — відвідує батьківські збори у школі, зустрічається з людьми, ходить у магазини. Журналістка не планує їхати з Криму, бо тут її дім і земля її пращурів.

Російський Мін'юст включив Лутфіє Зудієву до списку «іноагентів» у травні 2025 року. За версією російського відомства, Зудієва поширювала «недостовірну інформацію» про держполітику в Росії, брала участь у матеріалах «іноагентів» для  «необмеженого кола осіб» та взаємодіє з «іноземними організаціями».

Лутфіє Зудієва оскаржила в суді внесення її до російського реєстру. Вона вважає, що російське відомство не мало правових підстав для внесення її до реєстру «іноземних агентів», а оскаржуване розпорядження є незаконним та необґрунтованим. Журналістка пов'язує рішення окупантів про визнання її «іноземним агентом» з її журналістською діяльністю.

Утім, 27 серпня в Сімферополі представники окупаційного Міністерства юстиції по Республіці Крим склали адміністративний протокол проти Лутфіє Зудієвої за ч. 1 ст. 19.34 Кодексу РФ про адміністративні порушення — «здійснення діяльності іноземного агента без подання відповідної заяви», а Замоскворецький районний суд Москви залишив чинним рішення Мін'юсту РФ про визнання Зудієвої «іноземною агенткою».

Джанкойський районний суд в окупованому Криму оштрафував журналістку на 30 тисяч рублів за протоколом про начебто «здійснення діяльності "іноагента" без подання відповідної заяви».

У травні цього року Лутфіє Зудієва отримала «застереження про недопустимість організації мітингів» від окупаційного Центру з протидії екстремізму в тимчасово окупованому Криму. Напередодні додому до журналістки приходив уповноважений з відділу карного розшуку МО МВС Росії «Джанкойський» і намагався опитати за дорученням Центру.

У квітні окупаційний Мировий суд №10 Сімферополя оштрафував Зудієву на 2 тисячі російських рублів за «зловживання свободою масової інформації». 

До цього 22 лютого 2024 року в Джанкої російські силовики провели обшук у Лутфіє Зудієвої. Її звинуватили у «зловживанні свободою масової інформації» за поширення матеріалів «Радіо Свобода» без маркування медіа як «іноагента». Наприкінці березня стало відомо, що підконтрольний Росії Київський районний суд у Сімферополі оштрафував Зудієву на 2500 рублів.

Ми також писали, що російські силовики затримували Зудієву і в липні 2023 року. В такий спосіб окупаційна влада перешкодила їй висвітлювати судове засідання в так званому Верховному суді Криму щодо справи заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла та братів Ахтемових, яких російська влада обвинувачує в диверсії. Пізніше її відпустили та оштрафували на 12 тисяч рублів (приблизно 5 000 гривень). 

Фото: «Кримська солідарність»