"Мілітаризована економіка": чому військова машина Путіна не зупиниться навіть після війни — Bloomberg

Російська економіка все глибше занурюється у стан мілітаризації: навіть після можливого завершення війни проти України Кремль не планує згортати оборонні витрати. Роки рекордних державних замовлень перетворили промисловість Росії, переорієнтувавши заводи на випуск військової техніки й залучивши сотні тисяч робітників.

Як пише Bloomberg, така модель утримує економіку від спаду, але робить її вразливою й залежною від постійного військового виробництва.

Очільник Кремля Владімір Путін відкрито заявляє, що бачить у потужних збройних силах довгострокову потребу. Західні аналітики побоюються, що протягом п’яти років Росія може застосувати їх проти країн НАТО. Паралельно Європа нарощує власні оборонні бюджети, а Кремль шукає способи використати надлишкову продукцію військових заводів, зокрема шляхом експорту зброї союзникам, серед яких називають Китай.

Виробництво в Росії досягло безпрецедентних масштабів: ще до вторгнення 2022 року планувалося постачати близько 400 броньованих машин на рік, тепер ця цифра зросла у десять разів. Окремо розгорнуті власні лінії виробництва дронів: у 2023 році виготовлено 140 тисяч, а минулого року — вже 1,5 мільйона.

Фінансовий тягар при цьому величезний. Офіційні витрати на оборону за 2022–2024 роки перевищили 22 трильйони рублів (понад 260 млрд доларів), і немає ознак, що вони скорочуватимуться у найближчі три роки. Це загрожує хронічним дефіцитом бюджету, обтяженого санкціями та слабкою банківською системою.

Аналітики порівнюють нинішній курс із досвідом СРСР після Другої світової війни, коли військова мобілізація перетворилася на основу для світового лідерства в експорті озброєнь. Експерти очікують, що після завершення бойових дій Росія й Україна почнуть продавати технології та обладнання, випробувані на полі бою.

"Росія навряд чи припинить мілітаризацію своєї економіки навіть у разі закінчення війни в Україні. Широке геополітичне протистояння між Москвою і Заходом навряд чи вщухне. Це буде одним із факторів, що сприятимуть збереженню більшої частини російської оборонної промисловості на рівні виробництва, значно вищому за рівень до 2022 року, готуючись до потенційних майбутніх військових конфліктів", — говорить аналітик Алекс Кокчаров.

Водночас оборонна промисловість РФ уже активно повертається на міжнародні ринки. Російська зброя знову представлена на виставках в Індії, Китаї, на Близькому Сході, у країнах Африки, Малайзії та Бразилії. "Рособоронекспорт" повідомляє про рекордний портфель замовлень на 60 млрд доларів, який забезпечує багаторічні контракти для заводів. За оцінками Центру аналізу світової торгівлі зброєю, у перші чотири роки після війни Росія може експортувати озброєнь на суму до 19 млрд доларів.

Аналітики застерігають: попри великий попит, він не зможе підтримувати нинішні темпи виробництва, що може призвести до скорочення робочих місць та зарплат. Крім того, потенційні клієнти ризикують опинитися під тиском Заходу, як це сталося з Індією через закупівлі російської нафти.

Путін наполягає, що витрачені на оборонку кошти не були марними, й закликає до створення продукції подвійного призначення. На його думку, оборонні підприємства мають співпрацювати з цивільними секторами — суднобудуванням, авіацією, електронікою, медициною та сільським господарством. Проте головною метою залишається підтримання боєздатних збройних сил, а отже — і високого рівня військового виробництва.

Попри санкції та війну, Росія і надалі отримує стратегічно важливий титан від "занепокоєних" Європи та США та гроші за імпортний титан від «не менш схвильованої» Франції.

За три роки повномасштабного вторгнення країни Заходу забезпечили РФ як заробітками на продажі титану, так і самою сировиною в обсягах, достатніх для виробництва тисяч ракет, які падають нам на голови.

Детальніше у статті "Санкції Шредінгера: США та ЄС продали Росії титану для виробництва зброї на 275 мільйонів доларів" розповідала аналітикиня Trap Aggressor Софія Максимів.