Молдова обрала Євросоюз, а не Москву. Що це означає для України

Коротко

• Проєвропейська партія «Дія та солідарність» (PAS) президентки Молдови Маї Санду здобула переконливу перемогу на парламентських виборах, попри заяви щодо підтримуваних Кремлем зусиль із дезінформації.
• Вважалося, що країна робить вибір між Брюсселем і Москвою. ЄС відкрито підтримував PAS і фінансуванням, і запровадженням санкцій проти проросійських політиків.
• Перемога зміцнює перспективи членства Молдови в ЄС і може стати каталізатором прогресу перед виборами до Європарламенту 2029 року.

Партія «Дія та солідарність» (PAS) президентки Молдови Маї Санду здобуває перемогу на вирішальних виборах, попри заяви щодо спроб Кремля влаштувати узгоджену дезінформаційну кампанію. Привід святкувати є й у Брюсселі.

Прозахідна партія в одній з найбідніших країн Європи зіткнулася з жорстким викликом з боку свого найбільшого суперника – проросійського «Патріотичного блоку» на чолі з колишнім президентом Молдови Ігорем Додоном.

За прогнозами, PAS отримала щонайменше 54 зі 101 місця у парламенті. І це приголомшливий результат: опитування свідчили, що ці дві політсили йдуть пліч-о-пліч, а Кремль докладає значних зусиль, щоб схилити чашу терезів на свою користь.

Молдова розташована між Україною та Румунією – членом ЄС і НАТО, тож в останні тижні перед голосуванням 28 вересня в Брюсселі зберігалася напруга. Перемога проросійських сил вбила б значний клин у східний фланг у час, коли Москва, здається, випробовує рішучість Заходу, маючи також перемоги на полі бою в Україні.

Здається, тепер у ЄС можуть зітхнути з полегшенням, що Молдова залишиться поза межами досяжності Кремля. Принаймні поки що.

«Проєвропейська перемога Молдови – це урок для всієї Європи про те, як захищатися від російського втручання», – вважає Зігфрід Мурешан, член європейського парламенту та віцепрезидент Європейської народної партії.

«Молдова залишається міцно закріпленою на проєвропейському шляху. Гарні новини для народу Молдови! Гарні новини для Європи!».

Ігор Додон виступає із заявами під час протесту біля Центрвиборчкому через три години після закриття виборчих дільниць. Молдова
Санду може похвалитися тепер видатним досягненням: її політсила перемогла на парламентських виборах менш ніж за рік після її повернення до президентського палацу та референдуму про членство в ЄС, виграного з невеликою перевагою.

Ставки справді були величезними на виборах, які значною мірою були вибором між Брюсселем та Москвою. Жодна зі сторін не приховувала, кого підтримує.

Напередодні Росія заявила, що НАТО готується до «окупації» Молдови, хоча не надала жодних доказів. Москва неодноразово звинувачувала уряд у Кишиневі в «антиросійській істерії».

Санду та інші звинувачували Кремль у «вливанні сотень мільйонів євро» в країну для поширення дезінформації.

Впродовж останніх тижнів молдовська влада розслідувала ці звинувачення. По всій країні тривали поліцейські рейди у межах того, що називали «підготовкою масових заворушень та дестабілізації, скоординованих з Російської Федерації через кримінальні елементи».

Двом проросійським партіям – «Серце Молдови» та «Велика Молдова» (Moldova Mare) – цими вихідними також заборонили брати участь у голосуванні після звинувачень у підкупі виборців, незаконному фінансуванні партій та відмиванні грошей. Остаточне рішення щодо «Великої Молдови» було ухвалене вдень у неділю – через кілька годин після початку голосування.

До ЄС без України?

Європейський Союз, який зазвичай зберігає сувору нейтральність щодо виборів у державах-членах та країнах-кандидатах, майже не приховував своєї прихильності до PAS, а речник Єврокомісії зазначив, що Росія «глибоко втручається у виборчий процес».

Ба більше: останнім часом європейські лідери масово відвідували Кишинів, де фотографувалися з Маєю Санду. За останні кілька років запровадили та розширили санкції проти проросійських політиків, а на початку 2025 року представили план зростання на суму 1,9 мільярда євро на наступні три роки для фінансування інфраструктурних та енергетичних проєктів у країні.

Можливо, переломний момент стався лише за три дні до голосування, коли Греція дозволила екстрадицію олігарха Володимира Плахотнюка.

Образ головного підозрюваного у тривалому розслідуванні зникнення близько мільярда доларів з банків ще 2014 року, в кайданках доставленого до Кишинева, можливо, був саме тим, чого потребувала Санду, яка побудувала всю свою політичну кар'єру на боротьбі з корупцією.

ЄС просто не міг дозволити собі програти це голосування. Після того, як минулої осені на парламентських виборах у Грузії до влади прийшла «Грузинська мрія», Тбілісі відійшов від переговорів про членство в блоці, попри збереження країною номінального статусу кандидата.

Ознак, що війна в Україні наближається до завершення, немає. Ситуація на полі бою сприятлива для Росії. З огляду на це Молдова – єдина країна на східному кордоні ЄС, що має реальний шанс стати його членом.

Мета стати ним у цьому десятилітті – досяжна. Кишинів і Брюссель готові розпочати переговори щодо всіх 33 відповідних розділів. Прогрес може бути швидким, оскільки ЄС має на меті приєднати до себе ще кілька держав-членів як із Західних Балкан, так і зі Сходу до наступних європейських виборів у 2029 році.

Поки процес застопорився, оскільки Молдова та Україна в ньому об'єднані, а Угорщина блокує шлях Києва до ЄС через проблеми з правами нацменшин. Цілком вірогідно, що Молдова тепер піде вперед без України. Прогрес можливий уже цього року.

Тим не менше, сьогоднішня перемога PAS є також перемогою охопленої війною України. Київ навряд чи може дозволити собі мати ще одного ворожого сусіда – тільки уже на Сході.

Тепер цілком можливо, що Молдова стане локомотивом, який тягне Україну за собою до ЄС. Саме це мали на увазі посадовці ЄС, коли три роки тому надали статус кандидата обом країнам. Проєвропейська перемога принаймні гарантує, що така можливість все ще реальна.

Рікард Йозвяк