"Росія і Китай пішли ва-банк": експерти детально розібрали провокації Путіна щодо НАТО

Росія посилила провокації проти НАТО, зокрема почастішали "випадкові" зальоти російських дронів і винищувачів на територію країн-членів Альянсу. Диктатор Володимир Путін не може перемогти Україну, тому змушений вдаватися до інших методів – намагається спровокувати конфлікт з НАТО.

Аналітик з нацбезпеки США Марк Тот та полковник США у відставці Джон Світ спеціально для 24 Каналу проаналізували, для чого Путіну конфлікт з НАТО, яку "приманку" використовує Росія для США та яка роль Китаю в цьому. Деталі – читайте далі у матеріалі.

Скільки грошей Росія щодня втрачає через удари по НПЗ?

Українські дрони атакували понад 10 російських нафтопереробних заводів, які становлять половину потужностей Росії з переробки нафти. За підрахунками Goldman Sachs, минулого і цього місяця українські удари щодня виводили з ладу близько 300 тисяч барелів потужностей російських нафтопереробних заводів. Марку, наскільки це шкодить військовій машині Володимира Путіна? Чи може це змінити хід війни?

Марк Тот: Це має справді велике значення. Financial Times оцінило втрати Росії до 1 мільйона барелів на добу. Якщо перевести це у долари, мовиться про суму від 50 мільйонів до 65 мільйонів доларів щодня. Нагадаю, що європейська гранична ціна за барель становить 60 доларів. Але, як відомо, Росія продає нафту через тіньовий флот за нижчими цінами. Тому це величезні втрати. 50 мільйонів доларів на день – це суттєво.

Якщо подивитися ширше, то це, очевидно, порушує функціонування військової машини. Росія перебуває у стані воєнної мобілізації. Її економіка фактично була перепрофільована для ведення війни не лише проти України, але й для потенційного конфлікту з НАТО. Тож таке порушення є надзвичайно важливим. За деякими оцінками, від 17 до 18% нафтогазових потужностей Росії були пошкоджені або ослаблені. Ця цифра зростає.

Україна демонструє ефективність дронової війни. Вже зараз видно, що дальність ударів збільшується. Протягом останніх кількох днів були зафіксовані удари по центральній частині Росії, зокрема по об'єкту компанії "Газпром". Це важливо, коли дрони долають відстань у 1400 кілометрів. Вони вражають цілі як на північ, так і на південь від Москви.

Отже, наслідки будуть реальними і на полі бою, і всередині країни. З червня через атаки на нафтогазову інфраструктуру споживчі ціни в Росії зросли на 40%. Це доволі серйозно.

Повне інтерв'ю з Марком Тотом і Джоном Світом: дивіться відео

Чи можуть удари по НПЗ змусити Путіна закінчити війну?

Монополіст Росії у сфері нафтопровідного транспорту – компанія "Транснафта" – попередила виробників, що їм, можливо, доведеться скоротити обсяги видобутку після атак українських дронів на нафтопереробні потужності Росії, критично важливі експортні порти та інші нафтопереробні заводи. Чи може це змусити Володимира Путіна змінити своє мислення або хоча б почати усвідомлювати, що щось у його стратегії та управлінні йде не так?

Марк Тот: Я хотів би сподіватися на це. Але з огляду на те, що відбувається на полі бою, що може засвідчити і Джон, – Путін думає інакше. Можливо, він обманює сам себе. Тиск його внутрішнього оточення може бути дуже сильним. Якщо подивитися на деякі відставки в російському уряді, видно, що помірковані фігури йдуть, а жорсткі залишаються.

Росія залишається повністю відданою цій війні. Вони не повинні були вести її як військову кампанію. У питанні України вони фактично вперлися в глуху стіну. Лінія фронту здебільшого статична. Путін не демонструє ознак того, що він готовий відступити. Для нього це не особисте питання.

Йому байдуже, що російські цивільні страждають, ціни стрімко зростають. Йому байдуже, що 1 мільйон 100 тисяч російських військовослужбовців, а також кілька союзників із Китаю та Північної Кореї були вбиті або поранені на українських полях бою. З цього погляду Україна діє розумно, продовжуючи атаки, адже це впливає на військову машину Путіна. Хоча, на жаль, навряд чи це швидко змінить його розрахунки.

Чи готується Путін до нападу на НАТО?

У нещодавній заяві Путін попередив, що Росія відповість військово-технічними заходами на те, що він називає "стратегічною загрозою з боку Заходу". Водночас він стверджує, що основи ядерного діалогу були підірвані. Марку, чи бачите ви у цьому реальну підготовку до ескалації? Чи це радше шантаж, спрямований на розкол Заходу?

Марк Тот: На мою думку, ми бачимо демонстрацію позиції Путіна. Це переговорна тактика, яку він обирає. Досить іронічно, що він каже: "Ми не будемо вести діалог у стилі риторики". Хоча саме це щодня відбувається в Москві через контрольовані державою російські медіа.

Є й реальні наслідки. Він використовує тему переговорів про Договір щодо нерозповсюдження ядерної зброї між США та Росією як приманку. Він демонструє готовність надати річну відстрочку і продовжити дію договору. За цим стоїть реальна військова загроза.

Довідка. Росія і США у 2010 році підписали Договір про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (New START). Він передбачає скорочення озброєнь для Москви та Вашингтона до 1550 одиниць розгорнутих ядерних боєзарядів та до 700 одиниць міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів та важких бомбардувальників. Договір діє до 2026 року.

Якщо договір припинить дію і Росія наблизить ядерні сили до кордонів, НАТО буде змушене реагувати. Час на відповідь скоротиться, сили опиняться ближче. Це створить реальні наслідки для Альянсу.

Полковнику Світ, коли Путін говорить про військово-технічні заходи, що це насправді може означати на території України або навіть у межах НАТО?

Джон Світ: Я хотів би трохи повернутися до того, про що говорив Марк. У певному сенсі це спроба Путіна продемонструвати силу. Його сила полягає у стратегічних можливостях, у стратегічній та тактичній ядерній зброї. Він не становить конвенційної військової загрози для НАТО. Путін програє війну проти України, тому змушений вдаватися до інших засобів.

Путін прагне демонструвати силу через ядерну зброю, використовуючи її як засіб тиску на Захід. Але йому слід пам'ятати, що Захід також має ядерну зброю. Альянс та США мають ядерний потенціал. Я не думаю, що він застосує ядерну зброю. Він постійно повертається до ядерної риторики як способу потенційної ескалації, щоб змусити Альянс відступити. НАТО у жодний спосіб не загрожує наступом на Росію.

Варте уваги! Путін заявив, що після закінчення договору New START Росія начебто ще рік дотримуватиметься його умов. Утім, експерт Націнституту стратегічних досліджень Олексій Їжак переконаний, що Росія і так не може перевищити ліміти, зазначені в договорі, на відміну від США. Тож такі заяви можуть робитися руками Пекіна, який у найближчі 10 років хоче наздогнати США щодо ядерних сил. Адже якщо США нарощуватимуть свої спроможності, Китаю це не вдасться.

Але, на мою думку, Путін малює загрозу, щоб виправдати мобілізацію народу для війни. Він програє в Україні, тому намагається спровокувати конфлікт із НАТО. Альянс не піддасться на провокацію, захищатиме територію і збиватиме літаки чи дрони, що перетнуть кордон, але не над Росією. Саме цього прагне Путін.

Росія і Китай пішли ва-банк

Також Путін вирішив, що військова ескалація – найкращий спосіб змусити Україну капітулювати на його умовах. Згідно з джерелами Bloomberg, він дійшов висновку, що після саміту на Алясці Дональд Трамп не вживатиме жодних серйозних заходів на підтримку України. Марку, чи означає це, що Путін остаточно став на бік так званих російських яструбів і підтримує їхню позицію щодо продовження війни проти України?

Марк Тот: Якщо з'єднати всі факти, то дії Путіна після зустрічі з президентом Трампом в Анкориджі на Алясці свідчать, що він сприйняв це як "зелене світло". Він вважає, що Трамп зосередиться або на західній півкулі, або на Китаї, але не на ньому. З цього погляду очевидно, що Путін залишив саміт із відчуттям впевненості.

Я також хотів би зазначити, що Путін отримав підтримку і на іншому кінці світу. Коли він взяв участь у святкуванні 80-ї річниці перемоги Китаю у Другій світовій війні, він був підбадьорений тим, що побачив там. Була продемонстрована єдність. Китай також спостерігає з боку.

Мовиться не лише про Путіна, війну проти України чи його потенційні плани щодо Східної Європи. Це також про те, що, на думку Китаю, він може отримати з цієї ситуації в Індо-Тихоокеанському регіоні. У цьому контексті все набуває значно глобальнішого масштабу.

Також варто уважно подивитися, що зробив Китай під час перебування Росії там. Вони опублікували документ під назвою "Угода про глобальне управління та безпеку". Вони представили альтернативну версію Атлантичної хартії, яку Вінстон Черчилль і Франклін Рузвельт підписали у 1941 році біля узбережжя Ньюфаундленду. Є багато причин для занепокоєння. Путін сприймає це як "зелене світло", і Пекін також.

У п'ятницю Путін підписав указ про прийняття відставки свого давнього помічника Дмитра Козака. За інформацією видання The Washington Post, Козак був єдиним високопоставленим чиновником, який відкрито виступив проти повномасштабного вторгнення в Україну. Марку, чи означає це, що Путін остаточно став на бік так званих російських яструбів і підтримує їхню позицію щодо продовження війни проти України?

Марк Тот: На мою думку, заголовок для цього звучав би так: "Путін пішов ва-банк". Коли ми бачимо усунення ключових союзників і радників, як цей чоловік, це свідчить, що Путін налаштований на жорстку лінію.

Багато хто був здивований, що він досі не випав з вікна. Адже так Путін зазвичай діє з тими, хто йому суперечить. Це ще може статися. Це типовий сценарій. Але, на мій погляд, Путін справді пішов у ва-банк, так само як і Китай, який прагне отримати вигоду з цієї війни. Я вважаю, що ці два процеси взаємопов'язані.

Про успіхи ЗСУ і українського ВПК

Українська армія провела успішні контрнаступальні дії в Сумській та Донецькій областях. Полковнику Світ, як ви оцінюєте ці дії? Чи можуть вони призвести до суттєвого прогресу на землі?

Джон Світ: Це може призвести до прогресу. Але наразі Україна веде оборонну війну на землі. Я вважаю, що їхні дії дуже успішні. Вони зупинили російський контрнаступ, завдають їм втрат. Як зазначив Марк, Путіна не стримують втрати. Лише за останні чотири дні українські сили завдали їм понад 4070 втрат в живій силі. Тому вони діють ефективно. Слід розуміти, що оборона України має три компоненти:

• український варіант санкцій, тобто удари по об'єктах, які генерують прибутки;
• захист власної території;
• захист повітряного простору.

Але не менш важливою є четвертий компонент, який ми постійно підкреслюємо – перехоплення. Мовиться не лише про ближній бій, а й про вплив на здатність Росії підкріплювати свої сили. Якщо Україна перемагає у ближньому бою, вона може це використати.

Якщо вдасться зупинити потік російських військ, це дасть більше можливостей для контратаки та звільнення територій. Але поки потік російських сил не буде зупинено, Україна змушена буде вести цей бій щодня.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що виробництво далекобійних дронів і ракет в Україні досягло такого рівня, коли все залежить лише від фінансування воєнного бюджету, фінансових ресурсів. Що це означає, полковнику Світ?

Джон Світ: Згідно з останніми даними, Україна виробляє понад 50 ракет типу "Фламінго" на місяць, не враховуючи величезну кількість дронів, які вони виробляють самостійно або закуповують у партнерів. Це вражає. Надання Україні можливості будувати власні потужності критично важливе.

Німеччина відкрила виробництво боєприпасів, інші країни також підтримують це. Я вважаю, що Данія – одна з таких країн. Це визначально для боєздатності. Важливо, щоб Україна використовувала озброєння для ураження ключових цілей, а не дрібних. Так забезпечується фінансування. Останнім часом ми бачимо, що фінансування надходить за допомогою заморожених активів.

Наразі це ще невеликі суми – від 3 до 5 мільйонів доларів. Але загалом є 350 мільйонів доларів або євро в активах, які можуть бути передані Україні, щоб вона могла продовжувати виробляти власну зброю, ставати менш незалежною від західних зразків озброєння, які зазвичай мають обмеження у використанні.

Для чого Путіну ескалація з НАТО?

ЄС планує створити так звану Стіну дронів після того, як російські дрони кілька разів порушили повітряний простір Польщі та Румунії, а винищувачі МіГ-31 увійшли в повітряний простір Естонії. Марку, як ви оцінюєте цей проєкт? Чи вважаєте, що це більше, ніж просто політичний сигнал? Чому Словаччина та Угорщина були відсутні на першій зустрічі країн, які підтримують створення "Стіни дронів"?

Марк Тот: Це чудове запитання. На мою думку, це має бути більше, ніж риторика. Це запізніле рішення. Європа мала передбачити потребу в такому захисті ще рік або два тому. Очевидно, одним із ключових висновків війни є роль дронів. Європа має швидко надолужити згаяне у своєму захисті.

Але це не може бути лише обороною від дронів, які влітають на територію НАТО. Або, як ми бачили, три винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії, маючи на борту ракети "Кинджал", які можуть бути ядерними. Вони 12 хвилин кружляли над цією територією.

Джон називає перехоплення загрози до її досягнення території НАТО "активною обороною". Одним з ключових способів реалізації цього є те, про що закликав президент Зеленський – співпраця з Польщею для збиття дронів над територією України. В ідеалі я хотів би, щоб над Заходом України запровадили зону із забороною на польоти, яку контролюватимуть або сили НАТО, або Коаліція охочих, якщо НАТО не готове, щоб гарантувати безпеку.

Щодо того, чому Роберта Фіцо та Віктора Орбана виключили, то причина проста: вони перешкоджають процесу. Їх вважають проросійськими. Вони не принесуть користі у цьому питанні. Я вважаю, що це добрий знак. Європа нарешті усвідомила, що загроза реальна. Згідно зі звітами та медіавключеннями з Польщі, польське суспільство дуже обурене. Люди розуміють, що війна вже прийшла до них. Естонія завжди знала, що це станеться. Тому "Стіна дронів" має бути реальною силою, а не назвою.

Полковнику Світ, американські та західні розвідувальні агентства мають різні оцінки щодо того, чи російські дрони навмисно порушили повітряний простір Польщі. Але всі одностайно погоджуються, що Путін діє дедалі агресивніше, підвищуючи рівень напруженості в регіоні. З військового погляду, чи є це небезпечною новою фазою? Як НАТО має на це реагувати?

Джон Світ: Не думаю, що західна розвідка та Білий дім мають єдину позицію. Ми чули, як західна розвідка однозначно заявила, що це була провокація, адже 19 дронів не просто пролетіли над Польщею – 5 з них прямували до бази НАТО, яка постачає боєприпаси Україні. Тож тут є розбіжності, але це справді провокація.

Це спроба викликати реакцію. Як я вже казав, Путін програє в Україні, принаймні наземну війну, і потребує мобілізації та підтримки народу, тому він намагається спровокувати Альянс, щоб показати, що НАТО – це загроза, що готує напад, і відповідно Росія має бути готова до вторгнення Альянсу. Адже це дасть йому привід для мобілізації країни. Росія вже працює в умовах воєнної економіки. Зараз ми бачимо підготовку до мобілізації сил або навіть саму мобілізацію.

Дозвольте повернутися до того, що сказав Марк. Це виходить за межі гелікоптерів, які перетнули кордон, і дронів. Винищувачі МіГ-31 – це не просто демонстрація сили, не просто вторгнення. Якщо вони справді несли ракети "Кинджал", а це ядерна зброя, то це було повідомлення, "якщо ви продовжите, ми розглянемо можливість застосування ядерної зброї".

Це – ескалація. НАТО не робить ескалації. Альянс реагує на неї. Путін провокує ескалацію, щоб відвернути увагу НАТО від України та мобілізувати підтримку в Росії.

Продовження інтерв'ю з аналітиком з нацбезпеки США Марком Тотом і полковником США у відставці Джоном Світом – дивіться у відео.