Тайвань: Таїланд вивозить «своїх»?

Примітка редакції. Це не той матеріал, де Таїланд уже везе громадян із Тайваню, де вибухають бомби. Урядовці навчені досвідом Ізраїлю. Цього разу вони не тягтимуть гуму до останнього. Щоправда, на цілком зрозумілі мотиви накладається сучасна традиція багатовекторності: і нашим, і вашим, і шведам, і японцям, і Китаю.

Таїланд завжди поспішає з евакуацією своїх громадян. Наприклад, їх вивезення з Ізраїлю після нападу «ХАМАСу» (жовтень 2023 року) спонукало до більш ретельного планування евакуації з інших потенційних гарячих точок.

Про це розповідає таїландський головнокомандувач, генерал Сонґвіт Нунпакді. На момент атаки 7 жовтня в Ізраїлі працювало 30 тисяч громадян Таїланду. Багато з них були задіяні у сільському господарстві. Ще десь 5 тисяч працювали в районах поблизу Гази і саме потрапили під обстріли. Під час нападу або згодом у полоні «ХАМАСу» загинуло майже 50 тайців — це один із найвищих показників серед іноземців.

Наступними днями тисячі тайців прагнули залишити Ізраїль. Бангкок направив авіацію (ще й військово-транспортну) для цих рейсів. Також він організував додаткові комерційні перельоти.

Збір людей по робочих майданчиках і притулках, розкиданих по всьому Ізраїлю, ускладнював операцію. Як і те, що певні рейси частково пролягали зонами бойових дій. Іще однією перешкодою для уряду стала необхідність отримати дозволи на проліт через повітряний простір сусідніх країн. До середини жовтня майже 8 тисяч тайців зареєструвалися на повернення додому.

Ситуація була скрутна. Міністр оборони Таїланду був змушений запевняти громадян, що держава нікого не покине. Просто інтенсивність бойових зіткнень дійсно заважала пришвидшити темпи евакуації.

Зрештою евакуювали приблизно 9 тисяч громадян. Масштаби операції висвітлили ту сферу, де військові не мали достатнього досвіду. Такий висновок Нунпакді підтвердив і на 27-й Конференції керівників оборонних відомств Індо-Тихоокеанського регіону. Її таїландська сторона організувала наприкінці серпня в курортному місті Хуахін, партнером по організації стало Індо-Тихоокеанське командування США.

«Після інциденту між "ХАМАСом" та Ізраїлем нам довелося евакуювати наших працівників, яких у Ізраїлі було 30 тисяч… Тоді ми з’ясували, що маємо 200 тисяч працівників у Південній Кореї, — розповів Нунпакді на конференції. — Тож ми почали відправляти туди наших розвідників і бійців сил спеціальних операцій, аби зрозуміти масштаби можливого конфлікту. Важливо мати якнайбільше запасних сценаріїв».

У Південній Кореї живе більше тайців, ніж деінде. Японія й Тайвань також є основними напрямами трудової міграції. Тепер свою роль зіграла підвищена напруга у відносинах із Китаєм, який вважає Тайвань своєю територією і нарощує військову активність навколо острова. Це змушує державу замислитися над евакуацією своїх громадян із Тайваню в разі війни.

США і Таїланд мають широкі військові зв’язки. Майже 400 спільних заходів щороку, «більше ніж по одному щодня», за словами Нунпакді. Зокрема Cobra Gold, масштабні багатонаціональні навчання з акцентом на гуманітарну допомогу та ліквідацію наслідків лих.

Напрацювання з «Cobra Gold» застосували під час евакуації цивільних тайців із Судану та Ізраїлю у 2023 році. Також знання стали у пригоді під час недавніх стихійних лих. Та водночас із цим таїландський головнокомандувач зазначив: його військові прагнуть глибших знань про операції за кордоном від союзника. І тут вони спираються на глобальну пов’язаність із США як «шлях до кращого розуміння світу».

«Йдеться не лише про користь для США. Це також інтерес Таїланду: у нас є працівники на Тайвані й Філіппінах, тож завдання — дбати про наших громадян за кордоном, — сказав Нунпакді. — У нас немає глобальної досяжності. США її мають. Щоразу, коли ми прагнемо простягнути руку допомоги нашим людям, американці — один із наших найбільш зрілих партнерів».

Інтерес Таїланду до можливостей евакуації збігається з програмою військової модернізації останнього десятиліття. У її межах Бангкок робить ставку на «офсетну політику» — тобто добивається передачі технологій у межах наявних контрактів, щоб посилити власну оборонну промисловість.

Головнокомандувач курує об’єднане командування. Він вважає поліпшення зв’язків важливою частиною порядку денного модернізації: «По-перше, як ми можемо використовувати пов’язаність між тайськими силами та арміями партнерів? По-друге, ми повинні мати спільну оперативну картину».

Спільна оперативна картина передбачає обмін зображеннями та даними; для цього потрібна технологічна сумісність, а також угоди про обмін інформацією та її класифікацію між військовими. Навчання 2024 року вперше включало проєкт, на який пішли роки роботи: усі учасники мали отримати доступ до того, що американський морський офіцер описує як «об’єднану, загальну, спільну картину поля бою».

Збройні сили Таїланду розробляють візію «власного проєктування» у співпраці з Індо-Тихоокеанським командуванням США. Нунпакді каже і про зміцнення сил у кіберпросторі. Для цього створюють нове кіберкомандування. До речі, за підтримки Нацгвардії штату Вашингтон, у рамках Державної партнерської програми ЗС США.

«Штат Вашингтон заклав для нас фундамент. Зараз ми піднімаємо це на інший рівень», — додав головнокомандувач. Також він зазначив, що саме 2025 рік став початком великого шляху: Таїланд уперше відправив людей на навчання «Cyber Flag» у США.

Бангкок також оновлює парк озброєнь. Це відбувається поступово, але деякі закупівлі набули більш геополітичного забарвлення, оскільки конкуренція між США і Китаєм за вплив у Південно-Східній Азії тільки загострюється.

На початку серпня відбулося засідання уряду Таїланду. Там було схвалено закупівлю двох нових фрегатів. Це лише частина плану подвоїти флот до восьми фрегатів, який треба виконати до 2037 року.

Також було внесено зміни до контракту на придбання китайського підводного човна: знадобився окремий дозвіл на використання двигуна китайського виробництва. Контракт підписали у 2017 році, але проєкт зазнав затримок через пандемію та інші чинники, зокрема західні санкції. Так, із проєкту зникли німецькі двигуни, передбачені початковою угодою.

Військово-морські сили Таїланду десятиліттями готувалися придбати підводні човни. Рішення купувати їх у Китаю з’явилося після певного спаду у відносинах зі США, що було неминучим після державного перевороту 2014 року. Не дивно, що це тоді сприйняли як ляпас Вашингтону.

Розвиток повітряних сил Таїланду останніми роками також розцінюють як відхід від США. Ще у 2015 році тайська авіація започаткувала регулярні навчання «Falcon Strike» з ВПС Китаю. Основна тема навчань — повітряні бої. Між ВПС США і ВПС Таїланду все ще зберігається насичений графік спільних навчань. Та слід зазначити, що «Falcon Strike» продовжує зростати за масштабом і складністю проведених операцій.

На тому ж серпневому засіданні уряд схвалив закупівлю чотирьох винищувачів Gripen у Швеції. Угоду фіналізували у межах старого плану із заміни найстаріших F-16. Але все це відбулось за два роки після того, як Вашингтон відхилив запит Бангкока на купівлю F-35. Не дивно, що це рішення теж розцінили як прояв занепокоєння відносинами Таїланду з Китаєм.

Утім, Нунпакді запевняє, що армія дотримується «нейтральної» зовнішньої політики уряду. Він каже: «Ми, військові, бережемо баланс сил, коли потрібно реально посилити армію. Та порядок денний формується, зважаючи на наші інтереси.

Наприклад, ми підписали угоду щодо винищувачів Gripen. Це не про альянси. Це про вибір програми, яка нам потрібна: оновлення бойової авіаескадрильї. Зрештою, з ким би ми не співпрацювали, пріоритетне завдання одне — керуватися нашими інтересами».

Примітка перекладача. Схоже, F-35 до Таїланду якщо й потраплять, то дуже нескоро. Нинішні тренди багатовекторності надто болюче запам’яталися в Африці.