Україна представила у Гаазі ключові принципи Спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ

“Від самого початку, коли Україна почала працювати з міжнародними партнерами для нас було надзвичайно важливо, щоб цей трибунал був міжнародним органом, який ухвалюватиме рішення не від імені українських судів чи будь-якої іншої національної держави, а від імені міжнародного трибуналу як суб’єкта міжнародного права, щоби продемонструвати, що злочин агресії — це саме міжнародний злочин, він походить не з українського права, а з міжнародного ”, - сказав директор Департаменту міжнародного права МЗС України, посол з особливих доручень, агент України в Міжнародному суді ООН Антон Кориневич, який брав участь у заході через відеозв'язок.

Він також зазначив, що “одна з ключових особливостей цього трибуналу — це можливість повноцінного розгляду заочно (in absentia) щодо високопосадовців політичного і військового керівництва Росії. Багато юристів доклали значних зусиль, щоб досягти цієї норми у статуті трибуналу. І це справді дуже важливо для України”.

“Для українців у Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі — надзвичайно важливо мати не лише ордери на арешт чи обвинувачення, а й вироки. Щоб не просто сказати, що хтось — імовірний військовий злочинець, а ствердити, що ця особа — міжнародний злочинець, винна у скоєнні злочину агресії. І ось вирок незалежного міжнародного трибуналу. Звісно, виникають дискусії щодо заочного судочинства в міжнародному праві. Але я можу вас запевнити, що ми зробили все, аби забезпечити всі правові запобіжники і гарантії, включаючи право на перегляд справи у разі, якщо обвинувачений з’явиться. І ці гарантії будуть реалізовані”, - сказав він.

За його словами, у Статуті Трибуналу визначення злочину агресії базується на статті 8 bis Римського статуту МКС.

“Визначення злочину агресії - це, мабуть, одна з найгарячіших тем у всіх обговореннях майбутнього трибуналу. І тут ми досягли навіть більшого, ніж очікували. У статті про визначення злочину агресії ми закріпили визначення з пункту 8 bis Римського статуту, що базується на сучасному міжнародному праві та визначенні акту агресії Генеральною асамблеєю ООН. Але ми також додали, що мають бути виконані критерії як акту агресії, так і війни агресії, щоб трибунал міг реалізувати юрисдикцію. Це — надійний і правомірний підхід”, - каже Кориневич.

Трибунал матиме повноваження щодо всього періоду агресії, а питання дати початку (2014 чи 2022 рік) залишено на розгляд суддів. Це рішення ухвалено задля уникнення політичних суперечок, які могли би загальмувати процес створення Трибуналу.

“У статуті передбачено, що трибунал має юрисдикцію щодо злочину агресії проти України — і крапка. Жодних часових рамок не визначено. І це було зроблено навмисно. Бо для нас, у Києві, очевидно: агресія почалася у лютому 2014 року. Але навіть серед тих, хто підтримував створення трибуналу, були ті, хто вважав, що агресія почалася у 2022 році, коли була ухвалена відповідна резолюція Генасамблеї. Щоб уникнути суперечок і не ускладнювати процес створення трибуналу, ми вирішили передати це питання на розгляд суддів. І я вдячний всім колегам, з якими ми досягли цього мудрого рішення”, - зазначив Кориневич.

За його словами, підготовлений статут дає реальний шанс притягнути до відповідальності тих, хто розв’язав цю війну.

Він також наголосив, що “спецтрибунал не визнає жодних імунітетів. Посада не буде підставою для уникнення відповідальності. Це принципово важливо, з огляду на поточні дискусії в міжнародному праві, зокрема щодо проєкту статей про імунітети державних посадовців від юрисдикції іноземних судів. У статуті прямо зазначено, що найвищі державні посадовці, так звана “трійка”, не можуть уникнути відповідальності через свою посаду”.

Як повідомляв Укрінформ, 25 червня Президент Володимир Зеленський у Палаці Європи у Страсбурзі поставив підпис під угодою з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

15 липня Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Угоди між Україною і Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Фото: Ірина Драбок / Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут.