Вибори в Молдові: Кремль програв, але битва триває

У неділю в Молдові відбулися парламентські вибори.

За попередніми результатами, проєвропейська партія «Дія і солідарність» (PAS) отримала 50,16% (55 місць у парламенті). Проросійський «Патріотичний виборчий блок» BEP (куди входять соціалісти, комуністи, партії «Серце Молдови» і «Майбутнє Молдови») — 24,19% і 26 мандатів.

На третьому місці блок «Альтернатива» (який очолює мер Кишинева Іон Чебан) — 7,97% і 8 місць: він декларує проєвропейський курс, однак сприймається Москвою як дружній до Росії. Популістська «Наша партія» (на чолі якої — олігарх Ренато Усатий) — 6,2% голосів (6 мандатів).

Сенсацією стало те, що до парламенту потрапила партія «Демократія вдома» (її очолює Василь Костюк), що виступає за об’єднання Молдови з Румунією: за неї проголосували 5,62% виборців. У соцопитуваннях партія не була серед тих, хто долав п’ятивідсотковий бар’єр. Тепер вона отримає 6 мандатів, що робить її важливим гравцем у молдовській політиці. «Демократія вдома» — партнер румунської партії AUR, до якої належить один із найпопулярніших політиків Румунії Джордже Сіміон.

Після оприлюднення попередніх результатів прибічники інтеграції Молдови до ЄС зітхнули з полегшенням: ставки на цих виборах були як ніколи високі.

Перемога проросійського BEP на чолі із соціалістом Ігорем Додоном не просто зробила б із президента Маї Санду фігуру без реальної влади, оскільки, маючи більшість, вони в змозі заморозити будь-яке рішення глави держави, а й призвела б до зміни зовнішньополітичного курсу Молдови. Для України, як і для ЄС, це означало б появу біля кордонів іще одного джерела дестабілізації. Для Росії — зміну балансу сил у регіоні.

Не дивно, що, ведучи війну з Україною, атакуючи дронами Європу, Росія відкрила ще один фронт — проти Молдови, намагаючись позбавити пропрезидентську партію PAS більшості в парламенті. А якщо не вдасться — зробити все, щоб поставити під сумнів легітимність результатів голосування та спровокувати акції протесту. В новому світоустрої, який прагне побудувати Кремль, Молдова має стати чимось на кшталт нинішньої Грузії. А якщо цей план не вдасться, то в країні має панувати перманентний хаос.

Особливість виборів у Молдові — те, що близько третини виборців до останнього не могли визначитися, за кого голосуватимуть. Ось на них і робили ставку проросійські партії та Москва. Так, напередодні виборів у Молдові в соцмережах з’явилися сотні фальшивих акаунтів для поширення російської та антиєвропейської пропаганди. Залучила Москва й священників, які просували «традиційні цінності» та критикували євроінтеграційний курс.

Курує цю кампанію заступник голови АП РФ Сєрґєй Кірієнко, а виконавцями є кремлівські політтехнологи, 5-та служба ФСБ, а також олігарх Ілан Шор (заочно засуджений у Молдові до 15 років позбавлення волі за крадіжку мільярда доларів із молдовських держбанків), який проживає в Росії. Грошей, зважаючи на все, в Москві не шкодували. Проте РФ не вдалося домогтися перемоги проросійських сил на виборах.

Отримавши більшість голосів, PAS зберегла більшість у 101-місному парламенті. Щоправда, трохи меншу, ніж у попередньому складі — там було 62 депутати від пропрезидентської партії. Нині багато чого залежатиме від того, чи вдасться Кремлю та блоку BEP організувати в країні протести й дестабілізувати ситуацію. Ще в день голосування Ігор Додон закликав своїх прибічників вийти в понеділок до парламенту, щоб «захистити перемогу». Власне, Москва, а з нею й проросійські політсили робили велику ставку саме на акції протесту.

Документи, які опинилися в розпорядженні Bloomberg, свідчать, що влада РФ іще навесні розробила план стосовно втручання в парламентські вибори. Він включає підкуп молдовських виборців за кордоном, залучення найнятих осіб до «організації деструктивних протестів», широкомасштабну кампанію дезінформації у соцмережах Telegram, TikTok і Facebook, а також тиск на чиновників за допомогою компромату, щоби паралізувати виборчий процес. План також передбачає, що в разі поразки керівної партії Кремль збирається організувати протести з вимогами відставки Санду, а в разі її перемоги — акції, що подають результати голосування як сумнівні.

Молдовська влада не сиділа в глухій обороні. Кишинів відкрив у Росії лише дві дільниці для голосування, а не десятки по всій країні. Це значно зменшує можливості Москви фальсифікувати результати виборів на території РФ. У Молдові також повідомили про мінування мостів, що ведуть до Придністров’я. З огляду на це багато жителів регіону не змогли проголосувати. І це також вплинуло на кількість голосів, відданих за проросійські сили.

Запобігаючи зриву голосування, за кілька днів до парламентських виборів влада затримала 74 осіб, підозрюваних у проходженні підготовки в Сербії для організації заворушень у країні. Їх учили проривати поліційні кордони, чинити спротив правоохоронцям, користуватися кийками, наручниками, а в деяких випадках — і вогнепальною зброєю. У них вилучили готівку, форму, зброю та вибухівку. За версією слідства, до їхньої підготовки причетні російські спецслужби.

Крім того, молдовська влада заборонила двом проросійським партіям брати участь у голосуванні. ЦВК країни виключила партію «Велика Молдова» з виборчих списків через підозри в незаконному фінансуванні, зокрема з-за кордону. Влада також підозрює, що ця політсила діє як наступниця раніше забороненої партії «Шор». Також від участі у виборах було відсторонено партію «Серце Молдови», що входить до «Патріотичного виборчого блоку».

Результати голосування стали водночас і перемогою, і попередженням. Перемогою — тому що Молдова зуміла вистояти під колосальним зовнішнім тиском і зберегти курс на євроінтеграцію. Попередженням — оскільки Кремль не змириться з поразкою й намагатиметься у будь-який спосіб дестабілізувати Молдову. Акції протесту, інформаційні кампанії, підкуп політиків — цими інструментами Москва намагатиметься створити в країні довгостроковий хаос, покликаний зірвати європейський курс країни.

Хоча Москва зазнала поразки, боротьба за Молдову триває. Найближчими тижнями основним викликом для президентки Маї Санду та її партії PAS стане протистояння можливій хвилі вуличних протестів проросійської опозиції. Від того, наскільки швидко та рішуче нова влада зуміє консолідувати суспільство, зміцнити верховенство права, провести обіцяні реформи, залежатиме, чи стане Молдова наступною «точкою хаосу» в регіоні, чи, просуваючись шляхом членства в ЄС, — іще одним прикладом успішного спротиву Росії.