Загадкові сліди в льоду Гренландії виявилися не пов'язані з космосом: що з'ясували вчені

Глибоко в льодах Гренландії захований інтригуючий хімічний слід. У крижаному керні виявили різкий стрибок концентрації платини, вік якого оцінюють у 12800 років. Учені вважають, що в той час на Землю впав астероїд або комета.

Але в новому дослідженні вчені стверджують, що цей слід жодним чином не пов'язаний із космосом. Ймовірно, він з'явився внаслідок виверження вулкана в Ісландії, повідомляє Science Alert.

Різкий стрибок вмісту платини припав на початок останнього періоду великого похолодання - пізнього дріасу. Він тривав приблизно 12 870-11 700 років тому і призвів до різкого падіння температури в Північній півкулі.

Це сталося якраз у той момент, коли планета почала нагріватися після останнього льодовикового періоду. Розуміння причин цього похолодання може допомогти вченим з'ясувати, як клімат Землі може змінитися в майбутньому.

Вчені вважають, що це похолодання було пов'язане або з виверженням вулкана в Німеччині, або з виверженням невідомого вулкана.

У пізньому дріасі температура в Гренландії була на 15 градусів Цельсія нижчою, ніж зараз. Європа повернулася до умов, близьких до льодовикових, і на зміну лісам, які почали бурхливо рости, прийшла тундра. Дощові пояси низьких широт змістилися на південь.

Вважається, що це могло бути пов'язано з різким викидом прісної води через танення льодовиків Північної Америки. Це порушило циркуляцію океану і вплинуло на температуру.

Але інші вчені припускають, що ця подія могла бути пов'язана з падінням астероїда або комети над Північною Америкою.

У 2013 році вчені вивчили крижані керни з Гренландії і виявили в них підвищену концентрацію платини.

Співвідношення платини та іридію також було незвичайним, оскільки космічні камені зазвичай містять велику кількість іридію, тоді як у крижаному керні цього не спостерігалося. Характеристики керна відрізнялися від усього, що спостерігалося в метеоритах або вулканічних породах. Передбачалося, що це може пояснити зіткнення з незвичайним залізним астероїдом.

У подальшій роботі було висловлено припущення, що хімічний склад льоду може відображати виверження вулкана Лаахер-Зее в Німеччині, яке мало незвичайну геохімію і відбулося приблизно в той самий час.

У новому дослідженні вчені вирішили перевірити це припущення. Для цього вони вивчили 17 зразків вулканічної пемзи з відкладень, що залишилися після виверження Лаахер-Зее. Вони виміряли вміст платини, іридію та інших мікроелементів, щоб створити хімічний "відбиток пальця" виверження.

Учені з'ясували, що пемзи Лаахер-Зее практично не містять платини, її концентрація нижча або ледь сягає межі виявлення. Хоча частина платини могла потрапити в атмосферу, перш ніж накопичитися в породі, виверження не стало причиною різкого зростання концентрацій платини в Гренландії.

Повторний аналіз крижаних кернів показав, що стрибок концентрації платини стався через 45 років після початку пізнього дріасу. Тобто, занадто пізно, щоб спровокувати похолодання. Підвищений вміст платини спостерігався протягом 14 років, що вказує на тривалу подію, а не на падіння астероїда або комети.

Дослідники порівняли керн з іншими геологічними зразками і виявили, що найближча відповідність спостерігається з вулканічними газовими конденсатами (продуктами, що утворюються під час охолодження газів, що виділяються під час охолодження вулкана і переходу їх із газоподібного стану в рідкий або твердий), особливо з підводних вулканів.

Вулкани Ісландії можуть спричиняти тріщинні виверження, які тривають роки або навіть десятиліття, що відповідає 14-річній тривалості піку концентрацій платини. Під час фази танення, що передувала пізньому дріасу, вулканічна активність Ісландії різко зросла, оскільки танення льодовикових щитів знизило тиск на земну кору.

Ба більше, підводне або підльодовикове виверження взаємодіє з водою, що може пояснити незвичайну хімію. Морська вода може видаляти сполуки сірки й одночасно концентрувати інші елементи, наприклад, платину, у вулканічних газах.

Раніше вчені виявили нові докази гіпотетичної катастрофи, яка могла змінити хід кліматичної історії Землі 12 800 років тому. У морських кернах із затоки Баффіна, розташованої поблизу Гренландії, дослідники виявили мікроскопічні частинки, імовірно, кометного походження, які могли утворитися внаслідок повітряного вибуху небесного тіла в атмосфері.