Залізна Мая втримала Молдову в своїх руках

28 вересня 2025 року – визначальний день у Молдові: у минулу неділю громадяни обирали не лише новий парламент, але й подальший зовнішній курс своєї країни. Майже остаточні результати голосування, які оголосив місцевий Центрвиборчком, є такими. Правляча партія «Дія і солідарність» (PAS) отримала 50,15 % голосів, а її головний суперник – Патріотичний блок, до складу якого увійшли соціалісти, комуністи, а також партії «Серце Молдови» і «Майбутнє Молдови» вдвічі менше – 24,19 % голосів. Прохідний бар’єр також подолали блок «Альтернатива», який об’єднав мера Кишинева Іона Чебана та колишнього висуванця соціалістів Александра Стояногло (7,97 %), «Наша партія» Ренато Усатого (6,2 %) та партія «Демократія вдома» Василя Костюка, що набрала 5,62 % голосів.

Загалом це був очікувано непростий день. У неділю правозахисники з організації Promo-LEX зафіксували десятки порушень під час голосування. Серед них: присутність сторонніх осіб на дільницях, порушення таємниці голосування, зйомка процесу волевиявлення, незаконна агітація та організоване підвезення виборців. Можливо, якби не ці порушення, результати могли би бути іншими: для когось з учасників – кращими, для когось – гіршими. Але для чинної президентки Молдови Маї Санду це не має вирішального значення: її партія PAS отримала більшість. Як і під час формування попереднього складу парламенту, Санду може розраховувати на те, що її політична сила одноосібно сформує парламентську монобільшість. 

Рекогностування по-молдовськи

Нагадаємо те, про що «Главком» писав раніше. Інтрига цих виборів була закручена довкола того, чи зможе прозахідно орієнтована президентка Молдови Мая Санду сформувати свою коаліцію. Якби її партія «Дія і солідарність» втратила більшість у парламенті, це могло б змінити курс країни. Адже досі саме контроль над парламентом дозволяв Санду продовжувати рух на зближення з Євросоюзом. А якби кермо у законодавчому органі опинилося у руках відверто проросійського «Патріотичного виборчого блоку» (ВЕР) на чолі з колишнім президентом Молдови Ігорем Додоном, шампанське відкривали б у Москві. 

Втім, якщо не станеться чогось екстраординарного, тепер розворот країні вже не загрожує.

PAS зберегла позицію правлячої партії і може оголосити про створення монобільшості. Разом із цією партією та згаданим вище Патріотичним блоком до парламенту проходить блок «Альтернатива», який також позиціонує себе за проєвропейську силу. «Щоб не було неправильних інтерпретацій: ми виступаємо за європейську інтеграцію як головну мету країни, говоримо та пишемо румунською мовою, знаємо, що на Сході йде війна та має місце агресія проти України, а наша увага має бути зосереджена на потребах людей, наших громадян», – заявляє Іон Чебан. 

Місця у парламенті Молдови отримує і популістична «Наша партія». Її очільник Ренато Усатий був свого часу мером міста Бєльці, а також двічі виступав претендентом на президентське крісло (безуспішно). Усатий – бізнесмен, котрий володіє нерухомістю у Москві. До 2023-го він мав російський паспорт, але врешті звернувся до Путіна з проханням… позбавити його громадянства Росії. Погляди Усатого на зовнішньополітичні пріоритети Молдови полягають у тому, що «дружити» треба з усіма – і з Європою, і з Америкою, і з Китаєм, і з Росією. До речі, у Росії проти Усатого порушена кримінальна справа – через незаконне виведення ним з РФ 175 млрд російських рублів. 

Що стосується останньої партії, що застрибнула у майбутній парламент, то вона є справжньою несподіванкою. «Демократія вдома» навіть не фігурувала у передвиборчих опитуваннях – настільки скромний результат вона показувала досі. На попередніх виборах вона не дотягувала і до 1%. 

Партія є партнером румунського «Альянсу за об’єднання румунів», який очолює одіозний Джордже Сіміон, що програв у своїй країні цьогорічні президентські вибори. Лідер «Демократії вдома» Костюк є прихильником об'єднання Молдови з Румунією та затятим трампістом. Він скептично ставиться до нинішнього курсу молдавської влади на беззастережну підтримку України та ревно захищає «традиційні цінності».

Битва різних світів

«Вибір між війною та миром» – так охарактеризував голосування на недільних виборах спікер парламенту та лідер PAS Ігор Гросу. «Результати цих виборів визначать майбутнє країни не лише на найближчі чотири роки, а й на багато років уперед. Ми розуміємо це. Наші супротивники це розуміють», – сказав він.

Супротивники Санду дійсно були свідомі того, як багато поставлено на карту. Додон, навіть не чекаючи закриття дільниць, закликав виборців виходити на протести, щоб захистити результати волевиявлення.

«Ми живемо під диктаторським правлінням Маї Санду і жовтої чуми. В уряді діє організоване злочинне угруповання, яке за будь-яку ціну намагається втриматися при владі», – заявив він. «Жовтою чумою» Додон називає своїх опонентів – партію PAS. Власні ж проросійські погляди він заперечує: каже, що це орієнтація на нейтралітет.

Тему нейтралітету підхоплював і соратник Додона, кандидат у депутати від «Патріотичного блоку» Микита Роменський: «До влади мають прийти патріоти – тобто ті люди, які виступають за суверенітет та незалежність Молдови. Нейтралітет – це гарантія нашої безпеки. Молдова має підтримувати добрі стосунки з усіма: як з ЄС, так і з Росією».

Про Росію 

За кілька днів до виборів у Молдові затримали 74 осіб за підозрою у підготовці заворушень під час голосування. За даними влади, вони пройшли навчання бойовим технікам у Сербії на гроші Росії: 26 вересня сербська поліція затримала двох чоловіків, які звинувачуються в організації тренувань. Імовірно, вони встигли навчити 150–170 громадян Молдови та Румунії.

Перед тим правоохоронці викрили масштабну корупційну мережу, яку координував олігарх-втікач Ілан Шор. Через неї відбувався підкуп виборців у дуже значних масштабах. Зокрема, під час проведення президентських виборів правоохоронці Молдови звітували про те, що діяльність мережі мала істотний вплив на результати щодо окремих кандидатів. Наприклад, у Гагаузії, у місті Бєльці та в інших громадах, де превалюють проросійські настрої. Кампанія з підкупу отримала назву «сітка Шора» – задля її нейтралізації у Молдові анонсували створення Центру протидії гібридним загрозам. 

Про втручання Кремля писали і журналісти: BBC розкрила мережу, яка займається поширенням фейкових длписів та відео перед виборами і також спонсорується Росією. У Кремлі ж, попри ці докази, звинувачення у втручанні заперечують. 

«Президентка Санду, виступаючи на пленарному засіданні Європарламенту, звинуватила Росію у спробах підкупу молдавських виборців. Які докази, пані Санду, ви навели Європарламенту? А я відповім: жодних», – сказала представниця МЗС Росії Марія Захарова на брифінгу.

Прикметно, що Захарова згадує тепер Молдову майже в кожному своєму виступі. Законно обрану владу країни Захарова називає «режимом», порушує заїжджене мовне питання та звинувачує уряд у позбавленні громадян Молдови їхніх конституційних прав. Загалом використовує ті самі прийоми та наративи, які Москва роками повторювала щодо України.

Очікувано, що додонівська партія BEP «дзеркалить» ситуацію і теж говорить про втручання у вибори, але з боку Європи. «Ніхто з Росії не приїжджав сюди, до Молдови, щоб виступати з трибун або виголошувати якісь послання. Тоді як від європейських структур ми бачили цілу серію таких виступів, а це свідчить про втручання у виборчу кампанію, що заборонено виборчим законодавством Молдови», – запевняє Микита Роменський.

Втручання Росії саме у молдовські вибори було таким потужним та багатогранним, що агентство Bloomberg присвятило цій темі окреме розслідування. У ньому йдеться, зокрема, про те, що план дестабілізації виборів та спотворення їх результатів у Кремлі розробили ще навесні цього року. За даними Bloomberg, план російської влади містив три основні пункти.

Перший – вербування громадян Молдови за кордоном, зокрема в Росії. Голоси молдован, які проживають за кордоном, мали вирішальне значення на президентських виборах у 2024 році, і тепер Росія вирішила платити громадянам за їхні голоси, ба навіть оплачувати поїздки до інших країн.

Другий пункт – широкомасштабна кампанія з дезінформації у соціальних мережах: у Telegram, Facebook, TikTok поширювалися повідомлення, спрямовані проти Маї Санду: зокрема про те, що вона є «іноземною маріонеткою» і веде країну до катастрофи та війни. Bloomberg нагадує, що поліція Молдови у серпні 2025 року в рамках боротьби з дезінформацією попросила заблокувати 443 акаунти у TikTok. 

Третя частина плану полягала в організації акцій протесту. Для цього Росія вербувала молодих людей, щоб влаштовувати провокації із застосуванням насильства під час голосування, а також протести після виборів. Якби партія Санду програла, протестувальники вимагали б, аби президентка пішла у відставку. Якщо переможе – учасники акцій заявлять, що результати виборів сфальшовані. 

На противагу тому, що змогло дізнатися агентство Bloomberg, засновник Telegram Павло Дуров заявив, що чинна влада Молдови начебто грає не за правилами. За словами Дурова, вона – через французькі спецслужби – вимагала від нього заблокувати деякі опозиційні до Маї Санду канали. Це сталося рік тому, розповідає Дуров, коли у Франції слухали його справу. Частину Telegram-каналів він видалив, але частину залишив.

Росіянин Дуров, чиїм словам мало віри, звинуватив таким чином французьку владу у втручанні у перебіг виборів. Цю новину упродовж неділю смакували усі російські та проросійські видання.

Bloomberg дізнався також, скільки коштів виділив Кремль на втручання у парламентські вибори в Молдові. Ймовірно, йдеться про таку ж суму, яка була витрачена у 2024 році, коли відбувалися вибори президента та референдум щодо вступу до ЄС. А саме – 150 млн євро. Ці гроші, як ми можемо пересвідчитись зараз, були витрачені намарно. Реваншу в Молдові у Москви не вийшло, звісно, якщо вона не спробує махати кулаками вже після бійки.

Наталія Лебідь, «Главком»