Чому Санду вдалося знову перемогти? Підсумки парламентських виборів у Молдові

Парламентські вибори 28 вересня 2025 року стали для Молдови не просто технічною ротацією складу законодавчого органу, а тестом на стратегічну стійкість євроінтеграційного курсу. За підсумками підрахунку понад 99% бюлетенів партія влади "Дія і солідарність" (PAS) отримала близько 50,1% голосів, упевнено випередивши "Патріотичний блок" (сукупність соціалістів та споріднених проєктів) з 24,2%. До парламенту також проходять "Альтернатива" з 7,9% і "Демократія вдома" з 5,6%.

У перерахунку на мандати PAS очікувано формує одноосібну більшість – близько 55 місць зі 101, майже повторивши результат попереднього скликання.

Чому це стало можливим попри жорстку конкуренцію, інформаційний тиск і спроби реваншу з боку проросійських сил?

Правильна стратегія на старті: звузити поле і грати проти "гравця №2"

Ще в серпні у штабі PAS виходили з простої арифметики: чим менше політичних сил подолають бар’єр, тим вищою буде частка мандатів у переможця. Відтак ключовим опонентом розглядали не стільки "Альтернативу" (очікувані 10–15% у серпні), скільки умовний лівий табір, який пізніше оформився у "Патріотичний блок" із ресурсом 20–25%. Вся логіка кампанії PAS будувалася на тому, щоб стримати зростання цього блоку, водночас не "розкачуючи" поле дрібних суперників, аби їхні голоси врешті перерозподілилися на користь переможця.

Конструкція партнерств і "золота акція" Усатого

Раніше в штабі PAS розглядалася роль "Нашої партії" Ренато Усатого як потенційного "лівого запобіжника" – сили, здатної відтягнути 7% у Додона/Влах і в критичний момент підтримати проєвропейську більшість. Навіть попри ризики (торг за умови коаліції або коливання між таборами), сам факт наявності альтернативного центру тяжіння на лівому фланзі створював PAS страховку на випадок, якщо результат партії влади не сягне заповітних 45%. У підсумку PAS перевищила і цей психологічний рубіж, але конфігурація з "Нашою партією" все одно зіграла на послаблення Патріотичного блоку. Цілком ймовірно, що "Наша партія" Ренато Усатого буде ситуативним союзником PAS в новому складі парламенту – в офіційній коаліції чи поза нею, підтримуючі ключові ініціативи влади.

Діаспора як резерв перемоги

Рішення зробити ставку на виборців за кордоном стало ключовим. На президентських виборах понад 80% діаспори підтримували Санду; тепер завданням штабу PAS було підтягнути явку до 400-450 тис. через інформаційні кампанії, додаткові дільниці та логістику до місць голосування в ЄС. Фактор діаспори – це не лише математичний бонус; це політичний сигнал всередині країни: образ Молдови, яка реально "має майбутнє в Європі", був підкріплений активністю тих, хто живе в європейських правилах щоденно.

Молодь і мережі: перелом на "коротких дистанціях"

PAS системно працювала із виборцями 18–25 років (приблизно 10% електорату, з яких до 40% – російськомовні). Короткі формати для TikTok/Instagram, історії успіху, меседж "ЄС – це твій шанс залишитися і розвиватися в Молдові" – все це було дзеркальною відповіддю на мережеву агітацію опонентів. Завдання було не "переконати всіх", а перекрити розрив у ключових містах і зменшити відтік до "Альтернативи", яка активно мімікрувала під проєвропейський бренд, але в підсумку взяла лише 7,9%, помітно нижче ранніх очікувань.

Інформаційна оборона і "санітарний кордон" проти підривних мереж

Кампанія влади супроводжувалася контрдіями проти дезінформації в TikTok та альтернативних соцмережах. Паралельно правоохоронні та виборчі органи жорстко відреагували на незаконні практики частини радикального сегмента: "Серце Молдови" та "Велику Молдову" (Moldova Mare) зняли через підкуп, тіньове фінансування та відмивання коштів; голоси, подані за "Велику Молдову", наприкінці дня визнані недійсними. З формально-правового боку це важко назвати "плюсом у графу PAS", але практичний ефект очевидний: радикально-проросійський сегмент втратив частину мобілізаційного потенціалу, а "похідні" сили не змогли на цьому зіграти.

Мобілізація страхом реваншу і позитивною повісткою

День голосування показав, що страх перед реваншем – потужний мобілізуючий мотиватор. Прямі звернення Санду із закликом прийти на вибори, акцент на безпеці, захисті від зовнішнього втручання та стабільності працювали у зв’язці з пакетом соціально-економічних обіцянок: від "швидких" рішень (інфраструктура, підтримка малого бізнесу) до маркерів стратегічного розвитку (інтеграція з ринками ЄС). У результаті центристський і поміркований виборець не пішов у протест, а віддав перевагу "керованій передбачуваності".

Анатомія поразки опонентів: фрагментація і помилки позиціонування

"Патріотичний блок" зміг консолідувати ядро, але не розширив периферію. Причини – кілька:

• Фрагментація поля (частина проектів балансувала на межі бар’єра або була знята);
• Надмірна ставка на "антисистемність" без позитивної програми розвитку;
• Недооцінка діаспорного фактора і великих міст як "лакмусу" електоральної модернізації;
• Комунікаційні помилки "Альтернативи", яка заплутала виборця сигналами "проєвропейськості" на тлі підозр щодо зв’язків із російськими структурами – підсумкові 7,9% це яскраво підтверджують.

У паралельному треку "Демократія вдома" показала 5,6%, але її електроральні прирости через TikTok та партнерів з Румунії не стали "зламаною стрілою" для PAS: швидше, це розпорошило анти-PAS голос, ніж створило новий центр сили.

Механіка перерахунку і "важчий" відсоток переможця

Ключова технічна деталь: коли в парламент заходить обмежена кількість партій, а частка голосів за "аутсайдерів" виявляється значною, кожен відсоток переможця "важить" більше. Це добре збіглося з планом PAS: навіть 45% у базових розрахунках давали б 51–52% мандатів; реальні ~50,1% у зв’язці з невисокими результатами частини суперників перетворилися на ≈55 мандатів – без необхідності складних коаліційних торгів.

Міжнародний контекст і зовнішня легітимація

Визнання результатів і швидкі сигнали підтримки з боку лідерів ЄС (зокрема заяви Емманюеля Макрона, Дональда Туска), а також контакт Володимира Зеленського з Маєю Санду з привітанням – це зовнішня "рамка" перемоги. Вона важлива для внутрішньої стабільності: інвестори, партнери та виборці отримали підтвердження, що курс на Європу має субстанційний міжнародний мандат.

Що далі: виклики більшості

Моно більшість – це відповідальність без алібі. Від PAS очікуватимуть:

• Антикорупційні дії й інституційні гарантії від зловживань владою,
• Продовження судової та секторних реформ,
• Економічні "швидкі перемоги" (ціни, інфраструктура, МСП),
• Прозорі правила для медіа й соцмереж: боротьба з дезінформацією без наступу на свободу слова,
• Дбайливе управління безпекою – від енергетики до кіберзахисту та протидії зовнішньому втручанню.

Провал у будь-якому з цих треків миттєво конвертується у репутаційні втрати, а наступна кампанія – у зовсім іншу розкладку.

Висновки

Голосування стало чітким сигналом суспільства: більшість громадян підтримують курс на інтеграцію до ЄС. У Брюсселі вже говорять про "поворотний момент", який відкриває шлях до прискорених переговорів про зближення, а окремі європейські лідери назвали вибори "підтвердженням європейського вибору молдовського народу". Для Києва цей результат означає появу на західному кордоні ще одного прогнозованого й дружнього партнера, що зменшує ризики нестабільності.

Водночас перемога не знімає з порядку денного складних завдань. Економіка країни залишається вразливою: висока інфляція та залежність від зовнішніх ринків створюють соціальне напруження. Енергетична безпека теж далека від вирішення – залежність від імпорту газу зберігається, а альтернативні маршрути поки що обмежені. Додається й глибокий соціальний розлом: у регіонах, зокрема в Гагаузії, проросійські настрої залишаються сильними. Серед діаспори прогнозовано підтримка PAS перевищила 75%, але на 12 дільницях, відкритих для мешканців Придністров’я, партія влади змогла взяти тільки 30%, а от у Гагаузії результат склав лише близько 3%. Це свідчить про збереження геополітичної поляризації й територіальних відмінностей у виборчій поведінці.

Крім цього, тиск з боку Росії нікуди не зникне. За кілька днів до виборів було затримано понад 70 осіб, яких підозрювали в підготовці заворушень із фінансуванням із Москви. Кібератаки, дезінформаційні кампанії та спроби підкупу виборців – лише частина інструментарію, який Кремль застосовує для дестабілізації. І хоча офіційна Москва традиційно все заперечує, західні аналітики сходяться на думці, що Молдова залишається для неї "зоною впливу".

Своєрідним випробуванням для влади може стати й повернення в країну олігарха Володимира Плахотнюка, символу "крадіжки століття" та системної корупції. Його поява неминуче актуалізує питання: чи готові нові еліти до реальної, а не декларативної боротьби з корупційними практиками.

Таким чином, перемога PAS відкриває для Майї Санду та її команди вікно можливостей: або конвертувати кредит довіри у глибоку трансформацію та прискорене зближення з Європейським Союзом, або ризикувати знову загрузнути у старих проблемах – корупції, енергетичній залежності та внутрішньополітичних розломах.

Молдова зробила вибір – курс на Європу. Але головна інтрига лише починається: чи зможе влада не тільки зберегти проєвропейську динаміку, а й подолати внутрішні суперечності, використати мобілізацію діаспори та зміцнити підтримку всередині країни. Тільки тоді виборча перемога перетвориться на реальну трансформацію держави.