Дискримінація дискримінації. Як державі зекономити до 20% на закупівлях уже цього року

Бюджету України наступного року не вистачає щонайменше 300 млрд грн. Не будучи фінансистом чи макроекономістом, але маючи досвід взаємодії з державою, знаю, що частину цих грошей точно можна зекономити на вже запланованих закупівлях. Певно, ви вже здогадалися, мова йде про Prozorro та Prozorro Market. З 2019 року ми в Інтерактивних системах навчання допомагаємо українським школам і вищим навчальним закладам стати сучасними, впроваджуючи інноваційні технології в освітній процес. Нам довіряють сотні навчальних закладів по всій Україні, в тому числі державні. Отже, ми добре знаємося на інструментах державних закупівель, усіх їхніх перевагах і недоліках.

Ключова проблема, яка існує в держзакупівлях на електронних майданчиках Prozorro та Prozorro Market, — це дискримінація учасників за різними критеріями. Дискримінація мінімізує конкуренцію між учасниками торгів, і, як наслідок, держава витрачає більше коштів на закупівлю товарів чи послуг, ніж могла би за умов цінового суперництва. Але цей недолік більшою мірою характерний саме для Prozorro і значно меншою — для Prozorro Market.

Узагалі останній, з мого досвіду, має більш виражені переваги, і раніше ми разом з Яною Тетенок на прикладі купівлі мультимедійних засобів для навчання в школах описали переваги закупівель на Prozorro Market. А саме — відчутну економію бюджетних коштів, підвищення конкуренції серед учасників і відкритість процесів торгів. Тепер поговорімо про дискримінацію через аналіз закупівлі інтерактивних панелей — основного інструменту демонстрації контенту в класі. Цього року ми почали перше виробництво інтерактивних панелей в Україні, тому добре на цьому знаємося.

Якщо здається, що це якась незначна точкова закупівля, то це не так. Ми ретельно проаналізували 3730(!) закупівель інтерактивних панелей, які були здійснені на двох електронних майданчиках — Prozorro та Prozorro Market (див. табл. 1). Порівняти результати топ-10 гравців ринку на обох платформах можна у табл. 2 і 3.

Отже, коли все чесно, то результати тендерів на обох майданчиках майже однакові, але річ у тім, що Prozorro дає набагато більше можливостей для дискримінації учасників, тому отримати чесний, а головне, ефективний результат там майже неможливо.

Табл. 1. Закупівлі інтерактивних панелей на Prozorro та Prozorro Market

Ось приклад Prozorro. При загальній очікуваній вартості 469,7 млн грн (952 закупівлі) економія становила 23,8 млн грн, а це лише 5% від загального бюджету. В тендерах, в яких конкуренції взагалі не було (тобто лише з одним учасником), або там, де в процесі всі учасники (за винятком одного) були дискваліфіковані, падіння ціни взагалі ледь перевищило 2%. У результаті в потенційно дискримінаційних закупівлях загальна економія державних коштів становила 6,9 млн грн, а це мізерні 1,47% від загального бюджету.

Без дискримінації на Prozorro пройшло 18,5% закупівель, але ці закупівлі охопили лише 20% бюджету. Якщо в закупівлі було два учасники, то середнє падіння ціни становило 11,2%, при трьох учасниках — 16,95, при чотирьох — 20,99, при п’яти і більше учасниках — 24,22%. У результаті на таких закупівлях вдалося заощадити 16,9 млн грн, або лише 3,6% від загального бюджету.

Тепер розглянемо результати Prozorro Market. Загальна очікувана вартість — 754 млн грн, економія — 85,2 млн грн, або 11,3%. Майже 60% з 1721 закупівлі відбулися за участі двох і більше учасників (після дискваліфікацій). Тобто без явної дискримінації. І що більш конкурентною була боротьба за лот, то більше падіння ціни в закупівлі отримував замовник. Якщо в тендері брали участь два учасники, падіння ціни від початкової суми становило орієнтовно 7,73%, три — 12,71, чотири — 18,86, п’ять і більше учасників — 27,7%.

Погодьтеся, складно знайти приклад, який наочніше демонстрував би, чому дискримінація — це погано, якщо у тендерах, де її немає, економія становить 76,4 млн грн, або понад 10% від загального бюджету. В потенційно дискримінаційних закупівлях загальна економія державних коштів становила 8,7 млн грн, або 1,16% від загального бюджету.

Чи є Prozorro Market панацеєю? Звісно, ні. Для тендерів, де закуповують послуги, цей інструмент не є повноцінним, але ж там, де у продуктів є чіткі фільтри (ноутбуки, комп'ютери, інтерактивні панелі, принтери, тощо), Prozorro Market є ідеальною екосистемою, і за нею майбутнє Її основна перевага — значно менша кількість рухів, які треба здійснити для участі в тендері. Тут не вимагаються технічні завдання на сотні сторінок і стос із десятків, а інколи і сотень документів, які має завантажити переможець торгів. А саме ці умови дають замовникам можливість маніпулювати умовами та дискримінувати учасників.

На Prozorro Market же все стандартизовано, і це дає дві вагомі переваги — швидкість і суттєву економію.

Дві речі, які насправді сьогодні потрібно доінтегрувати в систему Prozorro Market, — це типовий договір і можливість використовувати сертифікат про походження товару У-1.

Щодо типового договору, який був анонсований урядом на початку цього року, треба відзначити зусилля Кабміну на чолі з Юлією Свириденко, а також Міністерства економіки і його голови Олексія Соболєва та керівника Міністерства освіти та науки Оксена Лісового, за підтримки яких він буде запроваджений. Це взагалі усуне будь-які можливості дискримінації на Prozorro Market і дасть можливість державі економити ще більше коштів під час проведення тендерів для закладів освіти.

Щодо сертифіката У-1, то цей документ підтверджує українське походження товару і може використовуватися для внутрішнього постачання та участі в тендерах у межах митної території України. Цей сертифікат не надає тарифних преференцій, але є доказом українського виробництва, що важливо для державних закупівель, цільових програм, договорів постачання та загального обліку.

А ще цей сертифікат потрібен для підтвердження українського походження товарів при їхньому експорті до країн Європи, які зараз інвестують у їхнє виробництво в Україні в межах програми фінансової підтримки України Ukraine Facility. По суті, ця програма відкриває можливість динамічно наростити українське виробництво високотехнологічних продуктів, якою гріх не скористатися.

Якщо найближчим часом ці два документи будуть прийняті та інтегровані в систему Prozorro Market, можливість дискримінації буде взагалі виключено. А це, як підтверджують наведені вище дані, реальна економія на закупівлях будь-чого. Так, на жаль, це не дасть тих самих потрібних 300 млрд грн для бюджету 2026 року, але ж, як то кажуть, курочка по зернятку — повна комора.