Європа готується до війни: чи готове НАТО до навали мільйонної російської армії

Війна в Україні може вийти далеко за межі її територій. Європейське суспільство занепокоєне, адже кремлівський диктатор активно тестує НАТО на міцність.

Експерти переконані, що очільник РФ готується до масштабного конфлікту та прагне розколоти Європу, використовуючи гібридні атаки на критичну інфраструктуру.

У відповідь країни НАТО та ЄС терміново посилюють оборону, створюють «стіну з дронів» та обговорюють надання Україні ППО для створення «щита».

Детальніше — читайте у матеріалі ТСН.ua.

Путін готується до нового етапу збройного конфлікту

Кремлівський диктатор Володимир Путін цинічно заявив, що російські війська «перемагають» у так званій «праведній битві» в Україні, і що вся країна працює на фронт, пише The Guardian.

Там зазначають, що того ж дня Путін підписав указ про осінній призов 135 тисяч чоловіків на строкову службу, що є найбільшим показником з 2016 року. Хоча призовники офіційно не призначені для участі у бойових діях в Україні, проте раніше надходили повідомлення про їх відправку на передову.

Окрім того, Путін підписав закон про вихід Росії з Європейської конвенції проти катувань.

Журналісти зазначають, що це рішення фактично розриває зв’язки з міжнародною організацією-наглядачем із прав людини та скасовує право спостерігачів відвідувати російські в’язниці та СІЗО.

The Guardian також нагадує, що Запорізька АЕС близько тижня перебуває без зовнішнього електропостачання, залишаючись під контролем Росії з перших тижнів повномасштабного вторгнення. Ця ситуація також може свідчити про цілком зрозумілі наміри очільника Кремля.

Данія стала «жертвою гібридної атаки»: підозри падають на Росію

Нещодавно Данія заявила про «гібридну атаку» на свою інфраструктуру після серії інцидентів з дронами, пише Independent. Як наслідок — тимчасово закривалися аеропорти, включаючи Копенгаген. Міністр оборони Трульс Лунд Поульсен назвав це систематичною атакою.

Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен не виключила причетність Росії, назвавши ці події «серйозною атакою».

Експерт із російської армії Кір Джайлз зазначає, що Росія давно чинить тиск на Данію, в тому числі ядерними погрозами, саме через її прагнення посилити власну оборону.

Катя Бего з Chatham House підкреслює, що, попри відстань, Данія є одним з найактивніших противників російської агресії і постійно підштовхує НАТО до більш рішучої підтримки України.

За словами Бего, мета Москви полягає в тому, щоб посіяти в данському суспільстві недовіру та страх, послабивши його готовність підтримувати Україну. Крім того, Кремль прагне виснажити економіку країни, змушуючи її витрачати дорогі ракети на знищення дешевих дронів.

Росія тестує НАТО на міцність

Видання Bloomberg повідомляє, що Володимир Путін прагне підірвати соціальну стабільність у Європі та послабити здатність НАТО швидко реагувати на кризи.

Дії Росії є спробою перевірити реакцію Альянсу, яка відбувається у вразливий момент для Європи через ризик «відсторонення США».

За даними джерел видання, Кремль прагне розвинути здатність завдати масштабної атаки, яка зможе паралізувати Європу.

Інцидент із дронами Bloomberg розглядає, як продуманий хід для демонстрації сили кремля, а також як своєрідне попередження західним країнам не втручатися у конфлікт (мається на увазі війна Росії проти України — Ред.).

Окрім того, Москва також може шукати слабкі місця в обороні НАТО, про що також нещодавно заявляв і президент України Володимир Зеленський.

«Ці нальоти можуть поширити страх і стати попередженням для виборців у демократичних країнах, які постраждали від вторгнень, зайняти більш нейтральну позицію щодо Росії. Це може зрештою поглибити розбіжності між державами-членами НАТО та Європейського Союзу та притупити їхню колективну реакцію на війну в Україні», — зауважує Bloomberg.

Європа уже перебуває у стані війни з РФ

Колишній посол США в НАТО Іво Даалдер у колонці для Politico заявив, що Європа давно перебуває у стані війни з Росією, проводячи гібридні атаки та диверсії.

Даалдер вважає, що країни ЄС зробили помилку, розглядаючи ескалацію агресії (вбивства, кібератаки, саботаж інфраструктури) як «сіру зону», а не як прямий конфлікт.

Експосол переконаний, що мета Путіна — послабити підтримку України та використати розбіжності всередині НАТО, оскільки Росія не має ресурсів для перемоги на полі бою.

Тим часом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із гучною заявою, наголосивши, що Європа та Росія «більше не перебувають у стані миру», повідомляє видання Express. Він вважає, що Росія веде «війну проти нашої демократії та свободи», намагаючись підірвати єдність ЄС.

Водночас одна із країн Альянсу відкрито заявляє про війну з Росією. Колишня керівниця британської розвідки MI5 Еліза Меннінгем-Буллер заявила, що Велика Британія, ймовірно, вже перебуває у стані війни з Росією через значну інтенсивність ворожої діяльності, передає The Guardian.

Вона підтримала думку експертки Фіони Гілл, стверджуючи, що після вторгнення в Україну ситуація кардинально змінилася. Меннінгем-Буллер зазначила, що хоча це «інший вид війни», ворожість, кібератаки, фізичні напади та розвідувальна робота з боку Москви є масштабними.

НАТО готується до протистояння

НАТО посилює свою місію в Балтійському морі, направивши фрегат протиповітряної оборони та інші сили у відповідь на польоти безпілотників у Данії, пише Reuters.

А Велика Британія, Франція, Німеччина та Швеція заявили, що допоможуть Данії посилити свою безпеку в галузі боротьби з дронів під час двох європейських самітів у Копенгагені цього тижня, пише The Guardian.

Водночас у відповідь на зростання потенційних загроз міністри оборони східноєвропейських країн ЄС поглибили роботу над ініціативою «стіна дронів», пише Bloomberg.

Мета цієї ініціативи — закрити кордони від гібридних атак за допомогою скоординованої мережі безпілотників та засобів боротьби з ними. Ці зусилля доповнюються посиленням протиповітряної оборони НАТО, і значну частину цієї нової системи можна впровадити протягом найближчого року.

Своєю чергою канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що його уряд інвестує мільярди євро в оборону.

Мерц також запропонував надати Україні кредит ЄС у розмірі 140 мільярдів євро, використовуючи заморожені російські активи як забезпечення. За його задумом, ці гроші будуть повернуті Києву лише після того, як Росія відшкодує збитки.

Тим часом міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підтвердив, що до середини 2026 року Німеччина розмістить близько 2000 військовослужбовців у Литві, посилюючи східний фланг НАТО.

«Щит» із ППО над частиною України

Західні політики та військові пропонують створити систему протиповітряної оборони над частиною України для збиття російських ракет і дронів.

Як пише The Telegraph., спочатку ППО може охопити західні регіони, з можливістю подальшого поширення на Київ. Видання наводить приклад, коли британські ВПС перехоплювали іранські ракети над Ізраїлем, підкреслюючи, що така операція не загрожуватиме життю російських військових і не призведе до ескалації.

Цей крок був би логічною відповіддю на зухвалі гібридні атаки Росії. Видання вважає, що створення фактичної безпольотної зони стало б сигналом для Путіна про рішучість Європи та суттєво вплинуло б на воєнні зусилля України.

Агресія Путіна змушує Європу до радикальних дій

Наростання провокацій з боку Володимира Путіна та невизначеність позиції Дональда Трампа змушують Європейський Союз до радикальних змін, пише Politico.

Видання вважає, що блок, яким ЄС був раніше, більше не існує. Військові загрози, які нависають над європейськими самітами, стають більш небезпечними: російські винищувачі порушують повітряний простір НАТО, а ключові європейські аеропорти, наприклад у Копенгагені, зазнають збоїв через загадкові дрони, названі «гібридною атакою».

У відповідь на ці виклики Урсула фон дер Ляєн наполягає на обговоренні військового потенціалу ЄС, що виходить за межі традиційних економічних питань. Серед ідей — створення «стіни з дронів» для виявлення та збиття безпілотників, а також посилення готовності до швидкої протидії.

Видання зазначає, що наразі головне завдання лідерів ЄС — знайти баланс стримування з Москвою, яка все більше прагне ризику, та не допустити, щоб інциденти переросли у повномасштабний конфлікт.

Цей етап європейської політики є вкрай небезпечним і може призвести до «моменту Франца Фердинанда», коли раптова ескалація втягне континент у велику війну.

Politico вважає, що складнощі фінансування оборони є головним «каменем спотикання» для Європейського Союзу, навіть попри досягнення згоди щодо військової загрози з боку РФ.

Навіть в умовах «війни низької інтенсивності» з Москвою, як її називають військові лідери, перетворення ЄС на ефективну глобальну силу вимагає величезних коштів, а національні лідери не можуть домовитися про обсяги витрат. Історично війни фінансувалися коштом держборгу, і такий сигнал про готовність витрачати може стати частиною стримування.

Раніше відомий український журналіст та публіцист Віталії Портников заявив, якщо війна Росії проти України не буде припинена найближчим часом, то збройний конфлікт може поширитися на інші країни.

За словами Портникова, ключовим критичним рубежем є лютий 2026 року. Адже саме чотири роки — це той проміжок часу, після якого конфлікти, як правило, набувають ширших масштабів.