Ми вже на державному кордоні, – інтерв'ю з військовим про важкі бої на Сумщині та Донбасі

Зараз на Сумщині недостатньо російських військових для проведення масштабних операцій. Ворог намагається просочуватися маленькими групами, або надає перевагу швидкому транспорту на кшталт мотоциклів. Обстріли та атаки дрономи тривають, але інтенсивність менше, ніж на Сході, куди Росія зараз перекинула свої резерви.

Військовослужбовець 14 корпусу Олексій Герман в інтерв'ю 24 Каналу розповів, що на Донбасі ситуація складніша. Там росіяни пішли ва-банк. Водночас на Сумщині українським захисникам вдалося вийти на державний кордон. Більше про реальну ситуацію на фронті та чи можливо повернути кордони 1991 року – читайте далі у матеріалі.

Чи реально вийти на кордони 1991 року?

Минулого тижня багато говорили про кордони 1991 року. Дональд Трамп не проти підтримати цю ідею, якщо Україна піде в контрнаступ за підтримки ЄС. На вашу думку, чи можна це зараз здійснити військовим шляхом і що нам для цього потрібно?

Так, це можливо. Якщо рахувати, скільки триває війна, ми трохи не дотягуємо до термінів Другої світової. Тоді наші діди дійшли до Берліна.

Зараз нам бракує дозволу бити вглиб території ворога: руйнувати логістику, впливати на виробництво, знищувати стратегічні військові об'єкти. Лінія фронту здебільшого стабілізована й проходить уздовж державного кордону України. Є гарячі ділянки – Донецька і Дніпропетровська області, Покровський та Добропільський напрямки, частково Сумщина, але це поступово вирішиться, і Куп'янський напрямок.

На всій протяжності фронту у росіян не вистачає сил. Ми переходимо в стадію позиційної війни, і це свідчить, що ворог видихається, а мобілізаційного ресурсу в нього бракує. Ми вже вийшли на показник знищення, коли вони не встигають поповнювати резерви. Ті, хто хотів загинути на українській землі, уже загинули, і далі ці проблеми у них лише поглиблюватимуться.

Нам потрібно робити висновки: готуватися, поповнювати сили й посилювати тиск. Тоді все буде гаразд.

Повне інтерв'ю з військовим: дивіться відео

Які "Томагавки" можуть змінити хід війни?

Спецпредставник Трампа Кіт Келлог підтвердив інформацію, що Україна тепер може завдавати далекобійних ударів вглиб Росії. Якщо, наприклад, Україна отримає "Томагавки" дальністю 2 500 кілометрів, чи може це змінити хід війни?

Війна – це складна система й командна праця. Якщо отримаємо завтра, результатів можна чекати за пів року. Якщо дадуть за пів року – то за рік. Терміни великі, але вплив буде дуже серйозний. Можливість нищити їхні виробничі потужності вплине і морально, і фізично: зменшить кількість озброєння, підірве бойовий дух армії та суспільства в цілому.

Суспільство в Росії розколоте, близько 40 відсотків уже не підтримують дії влади. Якщо у них заберуть електроенергію, опалення взимку чи інші базові речі, ця частка зростатиме. Тоді Кремль буде змушений замислитися над питанням самозбереження.

Ми бачимо й інші тенденції. Наприклад, Рамзан Кадиров вирішив перейменувати проспекти, які носили імена росіян, на честь видатних чеченців. Це свідчить про посилення націоналізації, і Кремль цим теж занепокоєний. Молдову вони вже втратили, тобто потрохи все сипатиметься.

Зверніть увагу! Пізніше Кіт Келлог заявив, що говорив лише про публічні заяви щодо передачі "Томагавків", а не про офіційні рішення. Водночас віцепрезидент Джей Ді Венс сказав, що Дональд Трамп ще не ухвалив остаточного рішення щодо продажу цих ракет.

Росія повинна готуватися до блекаутів. Наші удари по Бєлгородщині показали ефективність, а восени аналітики вже відзначали, що для цього застосовувалися американські HIMARS. Це означає, що дозволи на використання західної зброї діють на практиці. Чи можуть наші ракети та західні системи долетіти до московських ТЕЦ і чи це швидше вплине на росіян?

Наскільки знаю, удар по ТЕЦ завдали "Нептуном". Коли вони отримуватимуть симетричні удари по своїй енергетиці у відповідь, так само як ми, це стане для них серйозним випробуванням. Але за нами – пів планети, а за ними лише Китай.

Чи відомо вам щось про українську ракету "Фламінго"? Чи може вона вплинути на хід війни?

Про "Фламінго" я не в курсі, брехати не буду. Але будь-який засіб, який несе бойову частину хоча б у 500 кілограмів, обов'язково може вплинути на хід війни.

"Ми вже на кордоні": про ситуацію на Сумщині

Смуга, де ви працюєте, – 200 кілометрів і охоплює Сумщину та Харківщину. Яка станом на сьогодні ситуація на Сумщині? Чи можна впевнено сказати, що російський наступ на Сумщині провалився і ми зможемо відтіснити росіян до державного кордону?

Смуга між Харковом і Сумами на 65% проходить уздовж державного кордону України. Тобто там – Росія, тут – Україна. Є "кіл-зона", десь кілометр з нашої сторони й кілометр з їхньої, де немає позицій; перестрілки й докучливий вогонь тривають постійно. Але ми вже перебуваємо на державному кордоні України.

Важливо! Робота на такій великі смузі відповідальності зношує техніку. Військові потребують нового автомобіля для пересування між підрозділами. Підтримайте захисників донатом на банку!

Також є невеликий Куп'янський напрямок, є Сумський напрямок. Наскільки мені відомо, вони перекинули свої підкріплення і резерви на Донеччину, і зараз їх потрошку витісняють. Коли це буде зроблено? Це буде зроблено. Українці це побачать і почують. Хочеш розсмішити Бога – розкажи про свої плани. Але я знаю, що все буде добре.

Раніше ви служили на Покровському напрямку. Чи можете проаналізувати, чим відрізняється тактика росіян на Сумщині й Харківщині від того, що вони роблять на Донеччині? Вони намагаються перекидати на Донеччину усі сили – це саме Покровський напрямок, чи вони намагаються окупувати всю Донеччину? Можливо, у Володимира Путіна є якісь дати цього. Хочеться розуміти, що для них у пріоритеті?

Скажу вам чесно: після Донецького напрямку Сумщина і Харківщина – це інша якість. Це така "лакшері" зона, "лакшері" війна. Є бої, є обстріли, але немає тієї інтенсивності, коли штурм за штурмом. Є поодинокі спроби – вони щось задумують, намагаються увірватися, але ці задуми вчасно виявляють і знищують.

Зараз, коли "зеленка" спаде, їх стане значно простіше виявляти та знищувати, і реалізовувати їхні задуми стане набагато важче. Тут уже буде війна рельєфів і висот: хто де тримає смуги оборони й наскільки домінує над противником.

Ситуація на Сумщині: дивіться на карті

По тактиці нічого принципово нового: дрони, спроби просочитися маленькими групами або швидкими механізованими засобами на кшталт мотоциклів, щоб проскочити кудись. Іноді вони йдуть "по трубах", як це було в Куп'янську. Повноцінних атак із використанням великих механізованих бригад практично немає.

Щодо зміни лінії бойового зіткнення: цікаво, на яку відстань зараз долітають дрони – 20 кілометрів чи більше, як далеко діє оптика, FPV-дрони? Щоб розуміти, наскільки розтягнулася лінія.

Дивіться, зараз є ураження "Молніями" до 40 кілометрів углиб нашої території, але це поодинокі випадки. Якщо брати смугу, в якій вони мають реальні можливості виявлення і знищення та де можуть активно працювати, це на глибину приблизно до 10 кілометрів.

Що ви бачите: за якими технологіями майбутнє, і як далі росіяни можуть планувати свої наступи? Можливо, ви бачите, що вони зараз готуються на якомусь одному конкретному напрямку чи по всій лінії фронту?

Ми, звичайно, бачимо та знаємо, хто проти нас стоїть. Розвідка у нас працює дуже добре, як і в них. Основний вогневий вплив – це насамперед артилерія: міномети та артилерійські системи, як з їхнього боку, так і з нашого.

Також значну роль відіграють дрони – якщо рахувати у відсотках, десь 70% застосувань пов'язані саме з ними. Дрони бувають різного типу: менше – оптичні, більше – звичайні ударні. Росіяни останнім часом збільшили використання дронів типу "Молнія" – це надзвичайно швидкі й потужні засоби, які нещодавно навіть долітали до Харкова.

Чи є в нас зараз паритет по дронах, артилерії та важкій техніці, чи вони нас поки що переважують?

Щодо паритету: у нас зараз паритет по дронах, але питання не лише в паритеті, а в умінні нищити сильні сторони ворога. Потрібно виявляти й знищувати якомога більше їхніх дронових розрахунків, вчитися застосовувати нові засоби виявлення та знищення.

Ворогу не можна давати відпочинку, ми повинні постійно вдосконалюватися. А вдосконалення вимагає досвідчених екіпажів, а таких екіпажів у нас поки що не вистачає.

Якщо говорити про наші удари по російських НПЗ і загалом по їхніх заводах ВПК, чи бачите вже результати на фронті? Чи дійсно у них там не вистачає пального? Чи є інші причини, через які вони не йдуть у наступи?

Техніку вони навмисно не підганяють, бо це безглуздо – просто її втрачати. Вона не доїде навіть до кордону. Щодо забезпечення ми повинні розуміти, що росіяни та самопроголошений правитель Росії Путін вирішили воювати, й зараз їхня економіка побудована так, щоб на фронті всього вистачало, а дефіцит відображався на звичайних громадянах.

Росіяни пішли ва-банк на Донбасі

Олександр Сирський заявив, що триває наш контрнаступ на Добропільському напрямку і частина російських підрозділів в оточенні. Чи бачите ви, що зараз у росіян є накопичення сил і техніки, щоб на Донеччині піти в більш повномасштабний наступ? Чи, можливо, на інших напрямках, зокрема Харківщина, Сумщина, де ви зараз перебуваєте?

Концентрації військ для повноцінної операції охоплення або для рейдової операції ми тут не бачимо. Але перекинути війська на той чи інший напрямок – це питання тижня, можливо, навіть і менше.

Донецький напрямок я коментувати не хочу і не буду. Я знаю, що там дуже важко нашим хлопцям – росіяни сильно тиснуть, вони пішли ва-банк, не шкодують нічого і не рахуються з втратами. Там, наскільки я знаю, Тарнавський і Ніколюк (Олександр Тарнавський і Віталій Ніколюк, – 24 Канал). Я вірю, що ці два генерали можуть стабілізувати ситуацію там і щось зробити.

Що змусить росіян благати про перемовини?

Чи може Путін посилити осінній призов, який стартує з 1 жовтня? Вже оголосили, що планують залучити 135 тисяч строковиків. Чи вважаєте ви, що їх будуть використовувати у так званій "сво", чи намагатимуться відправляти в Україну? Це для нас реальна небезпека, чи російська армія навряд зараз на це піде?

Буде чи не буде – подивимося, Путін обіцяє росіянам, що не буде. Але наше завдання – якомога більше їх знищувати, завдавати санітарних втрат росіянам понад 30 тисяч на місяць – і тоді все буде добре.

Через рік ми можемо вже чекати їх у Києві з проханнями про якісь фундаментальні переговори та, можливо, вони будуть казати, що Крим вже не російський. Але системно треба винищувати від 30 тисяч росіян на місяць – тоді все буде добре.

Ви вірите, що з росіянами можна домовлятися про перемовини, і в яких випадках це можливо?

Я казав: з росіянами можна розмовляти лише тоді, коли біля голови їхнього лідера буде дуло автомата і коли він відчує страх фізичного знищення – тоді це можливо. Путін не визнає і не піде на поступки, поки не зрозуміє, що це загрожує Росії розпадом через його імперські замашки або через внутрішні заколоти, які призведуть до силового повалення.

Вони розуміють настрої суспільства і часто роблять заміри. Їхня ідеологічна машина працює. Хоч вони й кажуть, що ні – насправді вони залежать від думки суспільства. Чим більше невдоволених росіян, чим більше гробів, поранених без рук і без ніг, хто повернеться додому і вимагатиме компенсацій, пенсій, визнання статусу – тим сильніше це дестабілізує ситуацію.

Я вам впевнено кажу: є світло в кінці тунелю, після будь-якої ночі буде ранок і світанок.