Спроби Трампа зупинити війну РФ проти України не принесли результату: як це змінити — Politico

Намагання президента США Дональда Трампа зупинити війну РФ проти України виявилися марними — хоча й не через відсутність спроб: з початку року він щонайменше сім разів розмовляв телефоном з російським диктатором Владіміром Путіним, п'ять разів відправляв свого спецпредставника Стіва Віткоффа на зустрічі з главою Кремля й організував саміт з червоною доріжкою на Алясці, але все це не принесло прориву, пише дипломат, науковий співробітник Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Фредрік Весслау в статті для Politico.

Тепер, здається, президент США з запізненням усвідомив, що його спроби не дали результатів через самого Путіна. Під час Генеральної Асамблеї ООН минулого тижня Трамп висловив своє розчарування, припустивши, що Україна може повернути всі території, окуповані Росією.

Звичайно, ще невідомо, чи готовий Трамп підкріпити такі сильні слова реальними заходами. Але поки що його намагання забезпечити перемир'я зробили мир більш віддаленою перспективою. Це тому, що, з якихось причин, Трамп абсолютно не бажає чинити будь-який тиск на Росію.

Під час розмови з французьким президентом Еммануелем Макроном у Білому домі, Трамп припустив, що Путін хоче укласти з ним угоду. І хоча американський президент не готовий тиснути на Путіна, жорсткі “ескалаційні” заходи можуть бути єдиним способом досягти результату.

Замість того, щоб залучити Москву до переговорів, небажання Трампа вдаватися до реального тиску на РФ лише додало сміливості Путіну, оскільки той не бачить ризику відплати. 

Лише нещодавно “стриманість” американського президента проявилася в його неоднозначній реакції на порушення Росією повітряного простору Польщі, союзника по НАТО, щонайменше 20 безпілотниками. Трамп заявив, що це могло бути помилкою, попри ознаки протилежного. 

Якщо у Москві перевіряють реакцію Трампа, то там, безсумнівно, задоволені.

Президент США неодноразово погрожував Росії санкціями, але ці погрози виявилися порожніми. Встановлені “дедлайни” минули без наслідків, а Путін вміло “кидав Трампу кістку”, достатню, щоб уникнути покарання.

Зараз Трамп ставить умовою для нових санкцій і мит проти РФ припинення Угорщиною і Словаччиною імпорту російських енергоносіїв. Хоча це і може зміцнити позицію Європи щодо РФ, такі вимоги більше схожі на “відволікаючий маневр” Трампа, щоб уникнути запровадження нових санкцій.

Москва, звичайно, звернула увагу на те, як американський лідер ухиляється від будь-якого реального тиску на Росію. Це той вид слабкості, який Кремль і зневажає, і вміє майстерно використовувати. Питання в тому, чи є нова войовничість Трампа лише риторикою.

Путін, зі свого боку, мало зацікавлений у перемир'ї. Він вважає, що його війська повільно, але впевнено знищують оборону України, а підтримка Заходу для Києва з часом ослабне. На думку глави Кремля, Росія зрештою досягне своїх цілей на полі бою — попри високі втрати. А якщо і буде укладена угода, то, як розраховує Путін, чим довше він буде тягнути час, тим кращими для нього будуть умови.

Отже, за відсутності реальних перспектив тиску з боку США, Путін посилює війну: з травня Росія здійснила низку масштабних атак дронами й ракетами на Київ та інші українські міста. Протягом останніх кількох тижнів Москва націлювалася на “центри прийняття рішень” і вже не переймалася тим, чи будуть пошкоджені іноземні посольства під час ударів. 

Якщо Трамп серйозно налаштований на досягнення перемир'я, він повинен нарешті посилити тиск на Росію, щоб змінити розрахунки Москви. Путін повинен зрозуміти, що перемир'я принесе йому більше вигоди, ніж війна. І саме таким чином, “ескалаційними заходами”, Трамп може досягти деескалації війни.

Захід міг би зробити це шляхом запровадження жорстких санкцій, зокрема, вторинних, щодо експорту енергоносіїв і російського тіньового флоту, а також шляхом конфіскації 300 млрд євро заморожених російських активів.

Далі, військова допомога Україні повинна збільшитися як кількісно, так і якісно. Країна потребує засобів для “глибоких ударів” по Росії та дозволу на такі удари.

Потім, скориставшись результатами роботи над гарантіями безпеки, Європа та США повинні спільно взяти на себе стратегічну ініціативу й розгорнути операцію з патрулювання повітряного простору над заходом України — навіть до припинення вогню.

Така операція повинна бути інтегрована в систему протиповітряної оборони України, допомагаючи захищати країну від атак російських дронів і ракет. Наземні системи протиповітряної оборони в сусідніх країнах, таких як Польща і Румунія, також можуть бути використані для перехоплення російських дронів і ракет над Україною, перш ніж ті досягнуть повітряного простору союзників по НАТО — вторгнення в повітряний простір Польщі показує, наскільки Альянсу потрібно посилити свої можливості протидії дронам, щоб надійно стримувати російську загрозу.

Нарешті, союзники по НАТО повинні відправити війська до України в “небойових допоміжних ролях”, таких як навчання, розвідка та логістика.

Ці заходи стали б рішучим сигналом для Москви про те, що США та Європа готові посилити тиск на Росію — і цього може бути достатньо, щоб змусити Путіна погодитися на перемир'я.

Politico писало, що європейські союзники з надією та скептицизмом сприйняли різку зміну риторики Трампа щодо України, вказуючи на те, що нинішній американський президент часто змінює свою позицію — і цілком може зробити це знову.

За даними джерел WSJ, Трампа поінформували про поточний стан справ на полі бою, а також про запланований український контрнаступ, який потребуватиме розвідувальної підтримки США. Втім, наразі глава Білого дому змінив лише риторику, але не політику, наголосило видання.