Вибори в країнах-партнерах України: Молдова залишається проєвропейською, Чехія на роздоріжжі

Парламентські вибори в Молдові, що відбулися в неділю, показали, що ця країна і надалі рухатиметься проєвропейським курсом розвитку. Це стало можливим завдяки тому, що правляча партія PAS ("Дія і Солідарність") президента Майї Санду отримує більшість у молдавському парламенті. А проросійські сили – «Патріотичний блок» та «Наша партія» – навіть разом узяті не зможуть сформувати більшість у парламенті. Журналіст Коротко про розбирався в політичному ландшафті Молдови після виборів і оцінював нинішні перспективи її відносин з Україною.

Партія Санду зможе формувати більшість у парламенті

За даними молдавського Центрвиборчкому, до парламенту Молдови проходять п'ять партій та блоків. Партія PAS отримала понад 50% голосів, причому на закордонних дільницях молдавська діаспора віддала цій політсилі понад 78% голосів. Проросійські «Патріотичний блок» та «Наша партія» отримали, відповідно, трохи більше 24% та 6%. Прорумунський блок "Альтернатива" отримав майже 8% голосів і рух "Демократія вдома" - 5,6% голосів виборців.

Ці показники означають, що проєвропейська партія президента Майї Санду зможе одноосібно формувати більшість у парламенті, що складається зі 101 депутата. Вона, згідно з даними молдавської ЦВК, матиме 55 мандатів зі 101 у парламенті, а от депутатам від опозиції можуть дістатись лише 46 крісел. Зокрема, "Патріотичний блок" може отримати 26 мандатів, "Альтернатива" - 8, "Наша партія" та "Демократія вдома" - по 6 мандатів.

Президент Володимир Зеленський вже привітав свою молдавську колегу Майю Санду «з дуже важливою перемогою» та наголосив, що російська підривна діяльність і постійні дезінформаційні кампанії не спрацювали на цих виборах.

Молдова залишається союзником України і рухатиметься до Євросоюзу

Молдова залишається на проєвропейському шляху розвитку. Обраний на наступні чотири роки склад депутатів парламенту поведе країну до Європейського Союзу, офіційні переговори про вступ до якого були відкриті у 2024 році. Це також означає, що, незважаючи на всю протидію проросійських сил і грошові вливання самої Росії, правляча проєвропейська партія зможе й надалі самостійно формувати уряд та ухвалювати необхідні закони.

"Молдова повернулася у звичну парадигму геополітичного протистояння між Європою та Росією", - резюмує Deutsche Welle. Результатами голосування країна ще раз повторила торішній референдум про вступ до ЄС і показала, що країна розділена: північ та південь ще довго голосуватимуть не так, як її проєвропейський центр.

Вибори, що відбулися в Молдові, мають історичне значення не тільки для Молдови, а й для України та всієї Європи. Для Молдови вони важливі передусім тому, що країна проходить критичний момент на шляху до Євросоюзу. Здобувши офіційний статус країни-кандидата, вона перебуває на порозі початку формальних переговорів про членство в ЄС.

Для України перемога проєвропейських сил дає гарантію, що Росія не зможе загрожувати нашій країні з боку Молдови. Президент Майя Санду попереджала, якщо на виборах перемогу здобудуть проросійські сили, Молдова може стати плацдармом наступу Росії в Одеську область України.

Важливим є й те, що Молдова перебуває в одному пакеті розширення ЄС з Україною. Гіпотетична зміна влади в цій країні та уповільнення її євроінтеграції автоматично призвели б до проблем на цьому шляху і для Києва. Але результати парламентських виборів у Молдові показали, що такого розвитку подій вдалося уникнути.

А тим часом

На парламентських виборах у Чехії вирішуватиметься доля підтримки України

3-4 жовтня в Чехії також відбуватимуться парламентські вибори під знаком протистояння тих політичних сил, які, з одного боку, схиляються до Росії, а з іншого - мають намір і надалі, як і більшість країн Євросоюзу, підтримувати Україну. Результати голосування визначать, яка партія чи коаліція отримає можливість сформувати уряд та висунути нового прем'єр-міністра.

З моменту російської агресії і досі Чехія є одним із найвідданіших союзників України. Прага підтримує нашу країну в протистоянні з Росією. Ще у 2024 році Чехія об'єднала навколо себе не менше 16 європейських країн-донорів та запустила незалежну від ЄС «Чеську ініціативу щодо постачання боєприпасів Україні». У її рамках Прага поставила за мету закупити для відправки Києву 800 тисяч снарядів великих калібрів.

Але тепер цей курс підтримки України опинився під загрозою. У майбутніх виборах братимуть участь політичні сили, які також можна розділити на правопопулістів та прихильників Росії та тих, хто прямує у руслі загальноприйнятої політики Євросоюзу, у тому числі й щодо підтримки України.

Основними конкурентами на цих виборах є правоцентристська проукраїнська коаліція SPOLU («Разом»), яка перебуває при владі, очолювана чинним прем'єр-міністром Петром Фіалою, і правопопулістський і проросійський рух «Акція незадоволених громадян» (ANO), очолюваний колишнім прем'єром і мільйонером Андрієм Бабішем. І соцопитування зараз показують, що SPOLU зі своїми 20% сильно відстає від ANO, яка вже зараз має підтримку більш ніж у 31%. Загалом правлячі партії та їхні можливі союзники мають близько 40% голосів, що надто мало для формування урядової коаліції після виборів.

Лідер ANO Бабіш є союзником угорського прем'єра Віктора Орбана та французьких ультраправих у євроскептичній групі «Патріоти Європи» у Європейському парламенті. Хоча Бабіш має центристські погляди, але як популіст відзначається також антиукраїнською риторикою. Зокрема, у червні цього року він виступив проти підтримки українських біженців. Президент Чехії Петро Павло заявив, що не може гарантувати продовження військової допомоги Україні після парламентських виборів, якщо на них переможуть прихильники Росії.

Тому ліберальні партії мають побоювання, що у разі перемоги Андрія Бабіша на парламентських виборах у Чехії 3–4 жовтня та повернення його на посаду прем'єр-міністра Прага може приєднатися до Угорщини та Словаччини, які формують проросійський блок у центрі Європи. Сам Андрій Бабіш уже заявив, що не планує скасовувати заборону на російські ЗМІ, які перебувають під санкціями ЄС.

«Ці вибори справді визначать вектор подальшого розвитку країни. Вперше до влади можуть прийти сили, які відкрито співпрацюють із путінською Росією», - повідомляє Deutsche Welle.