Від Алеппо до Бахмута: як Сирія стала для РФ репетицією, а Україна — головною сценою

Сьогодні, 30 вересня виповнюється 10 років від початку прямої військової інтервенції Росії в Сирії. У цей день 2015 року Кремль офіційно розпочав авіаудари по сирійських містах, прикриваючись "боротьбою з тероризмом". Насправді ж удари спрямовувалися не лише проти "Ісламської держави", а й по опозиційних силах та цивільній інфраструктурі.

Минуло десятиліття — і та сама стратегія працює вже в Україні.

Війна за ресурси: нафта в Сирії, вугілля і літій в Україні

У Сирії Росію насамперед цікавили нафтові райони Дейр-ез-Зора. Частину контролю над родовищами віддали приватним військовим компаніям на кшталт "Вагнера": вони "охороняли" свердловини в обмін на частку прибутку від продажу нафти. Обліку фактично не було, торгівля відбувалася через тіньові схеми. Для Кремля це був не лише фінансовий ресурс, а й можливість впливати на світовий нафтовий ринок.

"В Україні ситуація аналогічна. Основний театр бойових дій — Донбас, де зосереджені природні ресурси вартістю, за оцінками експертів, 200–250 млрд доларів", — пояснює Фокусу військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

• Покровський напрямок — найбільші в Європі поклади коксівного вугілля.
• Донецька область — стратегічні родовища літію.
• Слов'янськ і навколишні райони — сланцевий газ.

Економічна логіка проста: витрати РФ на війну в Україні (близько 350 млрд доларів) Кремль розглядає як інвестицію в майбутній контроль над цими копалинами.

У Сирії Москва отримала два ключові військові об'єкти:

• порт Тартус — вихід до Середземного моря;
• авіабазу Хмеймім, яка стала головним плацдармом для розширення російської присутності в регіоні.

"Це дозволило Кремлю впливати на Ізраїль, тиснути на Туреччину та брати участь у формуванні правил гри на Близькому Сході.

В Україні схожа мета: контроль над Донбасом створює постійну зону нестабільності на східному фланзі НАТО. Це елемент шантажу: Москва може або погрожувати ескалацією, або використовувати війну як інструмент переговорів із Заходом", — продовжує експерт.

Тактика РФ в Сирії та Україні: "випалена земля" та подвійні удари

Найбільш упізнаваний почерк російської армії — тактика "випаленої землі". У Сирії це були килимові бомбардування Алеппо й інших міст, удари по лікарнях, школах і ринках. Часто застосовувалася схема "double tap" — другий удар по тому ж місцю, куди вже прибули рятувальники. Правозахисники задокументували десятки таких випадків.

У 2015–2016 роках російська авіація разом із силами Башара Асада застосувала тактику, яку правозахисники називають "випаленою землею". Суть: удари наносяться не по військових цілях, а по всій території, яку контролює опозиція.

• Килимові бомбардування: авіація скидала касетні й фугасні бомби на житлові квартали Алеппо. Руйнувалися будинки, ринки, школи.
• Системні атаки на медицину: удари по лікарнях та "Шпиталях Білого Шолома" стали звичним явищем. Amnesty International та ООН неодноразово фіксували десятки знищених медзакладів.
• Подвійні удари ("double tap"): після першого бомбардування, коли на місце прибували рятувальники, прилітав другий снаряд. Так гинули не лише цивільні, а й ті, хто намагався їх врятувати. Це створювало атмосферу постійного страху й паралізувало систему допомоги.

За даними сирійських моніторингових груп, під час облоги Алеппо у 2016 році понад 70% медзакладів були пошкоджені або знищені саме такими атаками.

З 2022 року та сама схема перенесена в Україну.

• Масовані удари по містах: Харків, Маріуполь, Бахмут, Авдіївка та інші населені пункти зазнали таких самих килимових обстрілів. Багатоповерхівки перетворювалися на руїни, а цивільні гинули у власних домівках.
• Удари по лікарнях та школах: у Маріуполі у березні 2022 року авіація знищила пологовий будинок, загинули вагітні жінки, діти й лікарі. Це викликало хвилю міжнародного обурення, але для Росії такі цілі залишаються "легітимними".
• "Double tap" в Україні: численні випадки, коли перший ракетний удар збирав довкола себе рятувальників і журналістів, а другий приліт завдавав нових втрат. Один із резонансних прикладів — обстріл Покровська в серпні 2023 року: після першої атаки на центр міста на допомогу прибули поліція, ДСНС і медики, але через 40 хвилин влучила друга ракета, забравши життя ще дев'ятьох людей, серед них — рятувальники.

"Мета — не стільки військовий результат, скільки терор цивільного населення. У Сирії наслідком стала хвиля міграції: понад 3 млн біженців вирушили до Європи, спричинивши політичну кризу.

В Україні тактика повторюється:удари по енергетичній інфраструктурі, які залишають міста без світла й тепла; масовані атаки дронами й ракетами на цивільні квартали; руйнування цілих міст — від Маріуполя до Бахмута.

Результат: понад 6 млн українців виїхали за кордон, ще кілька мільйонів стали внутрішніми переселенцями. Це не лише гуманітарна трагедія, а й удар по економіці та демографії", — каже Снєгирьов.

Міграція як зброя та розширення сфер впливу

За словами експерта, сирійський сценарій показав: неконтрольований потік мігрантів може дестабілізувати Європу. Кремль свідомо роздмухував кризу, використовуючи її для тиску на країни ЄС.

В Україні наслідки схожі: масова еміграція створює виклики для українського бюджету, збільшує соціальне навантаження і водночас впливає на політику сусідів, які приймають переселенців.

"У Сирії Росія стала ключовим гравцем у переговорах і зберегла режим Асада. Це дало їй можливість диктувати умови не лише сирійським сторонам, а й міжнародним партнерам.

В Україні Кремль переслідує ту саму мету: заблокувати інтеграцію Києва в НАТО та ЄС, створити "сіру зону" між Росією та Заходом, а також нав'язати своє право голосу у вирішенні європейської безпеки", — продовжує експерт.

Сирія стала для Росії полігоном, де вона відпрацювала нові методи війни. Україна — наступний етап цієї ж стратегії, тільки значно масштабніший. Десять років потому очевидно: тактика Кремля не змінюється, змінюється лише масштаб трагедії.

Нагадаємо, внаслідок масованої російської атаки на Київ 28 вересня постраждав Інститут кардіології імені академіка Стражеска, де загинули люди.

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомляв, що у столиці внаслідок атаки пошкоджено понад 15 локацій, є загиблі та постраждалі.